ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТОСТ

Місюк Ірина
Kamianets-Podilsky Ivan Ohienko National University
Scientific Supervisor: Nykytiuk S. I.
 

ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТОСТІ

Abstract. Visualization is a key to successful learning of English. Involving different visual methods in learning of English vocabulary facilitates their learning and helps to create an associative image, which is useful in the formation of foreign language lexical competence. The article focuses on investigating different ways of usage of various types of visual methods while learning English vocabulary. The conclusion is drawn to the effect that visual methods should be used at all stages of the lexical competence of students.

Keywords: visual methods, lexical competence, English vocabulary, methodology, visual aid, semantization of words.

Одним із важливих завдань, яке ставиться перед учнями при вивченні іноземної мови, є оволодіння лексичною компетенцією, оскільки вона є складовою комунікативної компетенції учнів.

За допомогою пояснень, прикладів можна створити уявлення про те чи інше поняття, тобто можна навчати наочно, спиратись на ті ж образи, уявлення, дії, які є в особистому досвіді учнів. Це дозволяє говорити про наочність словесну (мовну), предметну (зображальну) та слухову наочність [1, с. 230].

Процес засвоєння лексичного матеріалу складається з декількох етапів. Це етап ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями (семантизація лексичних одиниць) та етап автоматизації дії учнів з новими лексичними одиницями, який передбачає автоматизацію на рівні словоформи, вільного сполучення та фрази/речення; автоматизацію на понад фразовому рівні – діалогічної або монологічної єдності. [4, с. 95].

Перший етап спрямований на початок вивчення нової лексики. Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом перекладу, розглядаючи його як най економніший шлях повідомлення значення слів. Але такий спосіб подачі лексичних знань не дає учню можливості «відчути» слово [3, с.44].

Використання різноманітних засобів наочності на цьому етапі є необхідним, оскільки від того як учні засвоять новий лексичний матеріал, залежить доцільність та правильність його використання у подальшому спілкуванні. Позначувані ним предмети можна легко продемонструвати через показ самого предмета, дії або картинки. Предмети, дії або картинки, що їх демонструють, виступають джерелом сприймання. При такому демонструванні зорове сприймання, поєднуючись із слуховим, сприяє правильному сприйманню нового слова й міцному закріпленню його у свідомості учнів [2, с. 35].

Необхідним засобом наочності на цьому етапі також є слухове демонстрування лексичної одиниці. Загальновідомим фактом є те, що вимова англійських слів здебільшого відрізняється від їх написання. Тому важливою умовою вивчення нових слів є вивчення коректної їх вимови. Для найбільш ефективного засвоєння нових лексичних одиниць варто поєднувати слухову та зорову наочність [2, с. 37].

При використанні образотворчої наочності, або, простіше, картинок, треба бути впевненим в однозначності трактування. Так, якщо ви хочете ввести слово “tree” за допомогою картинки, то це не може бути береза або дуб, ялинка або клен. Дерево на картинці повинне бути збірним образом, без індивідуальних ознак того або іншого виду точно так само як картинка з папугою або горобцем не може бути використана для семантизації слова “bird”. Використовуючи образотворчу наочність, вчитель повинен переконатися в тому, що пропонована картинка добре видна всім учням, що вона естетично виконана [2, с. 35].

На цьому етапі виконуються рецептивно-репродуктивні вправи. Такий тип вправи допомагає учням розвинути увагу та аудитивну пам’ять, сприяє швидкому сприйняттю значення слова та його звучання. Семантизація нової лексики з опорою на малюнок та мовний зразок допомагає розвивати уяву учнів, цікаво подати і закріпити нову лексику.

Розглянемо приклад рецептивно-репродуктивної вправи для семантизації нової лексики.

Exercise 1: Complete the words with the missing letters and match the name of fruit with it picture.

На наступному етапі – етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу в усіх видах мовленнєвої діяльності на рівні фрази та понад фразової єдності наочність посідає не останнє місце. При автоматизації дій учнів з новою лексикою слід передбачити заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних лексичних одиниць.

Етап автоматизації на рівні словоформи, вільного сполучення та фрази/речення передбачає створення стереотипів вживання лексики соціокультурного змісту на рівні фрази, в яких учень сприймає лексичні одиниці  і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення.

Використання наочності на даному етапі залежить від типу вправи, яку вчитель вирішує застосувати на уроці. На цьому етапі переважають такі типи вправ як умовно-комунікативні, рецептивно-репродуктивні. Основним видом наочності на цьому етапі є підстановці таблиці, оскільки на цьому етапі формування лексичної компетенції, учні як правило використовують клішовані фрази для побудови речення або фрази. Робота з підстановчими таблицями значною мірою сприяє автоматизації виучуваних зразків, допомагає учням у доступній та легкій формі засвоїти зразок таким чином, щоб використовувати його в усному мовленні. Завдяки використанням підстановчих таблиць учитель може використовувати різні види вправ.  До вправ цього етапу належать: імітація зразка мовлення, відповіді на альтернативні запитання, підстановка у зразку мовлення, розширення та завершення зразка мовлення, самостійне вживання зразка мовлення на рівні фрази або\та  речення.

Прикладом вправи для автоматизації лексики на рівні словоформи може слугувати наступна умовно-комунікативна вправа.

Exercise 2:Using the table, make up as much sentences as you can.

What is your favourite fruit?
 

My favourite fruit is ….

 

 

apple
orange
pineapple
strawberry
coconut
lemon

 

Метою  етапу автоматизації лексичних одиниць на понад фразовому рівні  є засвоєння лексичних навичок говоріння на рівні речення або фрази, вміння самостійно висловлюватися на понад фразовому рівні з використанням нової лексики. Слід зазначити, що межі між описаними етапами є умовними, оскільки лексичні навички формуються комплексно і паралельно з мовленнєвими вміннями [1, с. 234]. Робота з підстановчими таблицями значною мірою сприяє автоматизації виучуваних зразків, допомагає учням у доступній та легкій формі засвоїти зразок таким чином, щоб використовувати його в усному мовленні. Завдяки використанням підстановчих таблиць учитель може використовувати різні види вправ.  До вправ цього етапу належать: імітація зразка мовлення, відповіді на альтернативні запитання, підстановка у зразку мовлення, розширення та завершення зразка мовлення, самостійне вживання зразка мовлення на рівні фрази або\та  речення.

Використання наочності на цьому етапі також відіграє важливу роль, тому що на цьому етапі учням потрібно висловлювати свою думку усно чи письмово. На цьому етапі варто забезпечити учнів опорними схемами, ситуативними малюнками або діалогами на основі яких учні зможуть висловити свою думку. Творчі проекти теж варто включати на даному етапі вивчення лексики. Це допоможе учням розвивати креативне мислення, практично застосовувати вивчену лексику, сприяти загальному розвитку учнів.

На цьому етапі доцільно використовувати рецептивно-репродуктивні та умовно-комунікативні вправи з метою в об’єднання зразків мовлення у мікромонолог або мікродіалог. Наведемо приклад умовно комунікативної вправи на автоматизацію дій з новими ЛО на понад фразовому рівні.

Exercise 6:Tell the class what fruits would you buy at the fruit market and why. Use the pictures below to help you classmates understand better.

Here is your trolley. Name fruits you would like to pick and buy, describe it and give some reasons why would like to buy this fruit.

Отже,  варто пам’ятати, що наочність варто використовувати на всіх етапах формування лексичної компетенції учнів. Це дозволяє учням активно працювати на уроках та досконало засвоїти новий лексичний матеріал. Правильно підібрані засоби унаочнення сприяють ефективному засвоєнню мовного матеріалу і розвитку навичок та вмінь усного мовлення, що в майбутньому дозволяє висловлювати свої думки граматично правильно та адекватно.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Безкоровайна Ю. М. Унаочнення як засіб формування іншомовної лексичної компетенції учнів/ Ю. М. Безкоровайна // Студентський науковий альманах факультету іноземних мов. – 2009. -№1(6) – С. 230 – 234
  2. Дроздовська І. В. Наочність/ І. В. Дроздовська // Англійська мова в початковій школі. – 2008. -№9. – С. 35-39
  3. Москалюк Л.В. Ігрові завдання для контролю лексичних знань/Л. В. Москалюк // Іноземні мови. – 2006. – №3. – С.44-46.
  4. Ніколаєва С. Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : [підручник]. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої– К.: Ленвіт, 2005. – 328 с.

One thought on “ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТОСТ

  1. Як Ви вважаєте, які форми контролю та типи завдань є найефективнішими для перевірки засвоєння ЛО, з метою не лише засвоєння матеріалу, а й зацікавлення учнів?

Leave a Reply