ДО ПРОБЛЕМИ ДЕФІНІЦІЇ КУЛЬТУРНО-МАРКОВАНИХ ОДИНИЦЬ

Tetiana Dehodiuk

Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка

Науковий керівник:  кандидат філологічних наук,  Барбанюк О.О.

ДО ПРОБЛЕМИ ДЕФІНІЦІЇ

КУЛЬТУРНОМАРКОВАНИХ ОДИНИЦЬ

This article is devoted to the concept of culture-loaded vocabulary – specific lexis, reflecting national cultural peculiarities, to its definitions, functional and stylistic features, as well as classifications.

 Key words: culture-loaded vocabulary, background vocabulary, non-equivalents

Будь-яка національна культура має змогу відстоювати власну самобутність та зближувати її з іншими культурами. Безперечним носієм культури є людина як суб’єкт пізнання та носій певної системи знань, уявлень, суджень про об’єктивну дійсність. Така система у світлі різних наукових розвідок отримала різні дефініції – картина світу, концептуальна система світу, модель світу, образ світу та ін.

Взаємодія мови і культури завжди привертала увагу дослідників, оскільки ці два поняття тісно взаємопов’язані. Загальновідомим є той факт, що мова є “…найбільш характерною складовою національної культури, яка відображає загальнолюдські й національно-специфічні риси культури певного народу” [6]. Власне саме тому варто досліджувати елементи культури, які відображаються у мові, позаяк це дозволяє збагнути мовну картину світу того чи іншого етносу, тобто відображення ментальних процесів і індивідуальності людини в цілому.

У сучасну лінгвістичну парадигму поняття “мовної картини світу” було введене великим німецьким лінгвістом Вільгельмом фон Гумбольдтом, який називав мову “душею народу” та підкреслював, що вивчаючи іноземну мову, людина наче виходить із кола звичного їй життя та вступає до іншого кола звичок, культур і традицій. [5]. Серед розвідок сучасних лінгвістів найбільш вдалою є думка В. А. Маслової, у якій мовна картина світу характеризується сукупністю знань про світ, які відображаються у лексиці, фразеології та граматиці. Дослідниця стверджує, що люди бачать світ крізь призму мовної картини світу і саме ця картина формує тип відношення людини до світу, визначає її ставлення до світу.

Мовна картина світу певної нації, її економічні, географічні, суспільні особливості, побут, культура, фольклор, література відображаються, передусім, у національно маркованій лексиці. Досліджуючи значення культурного компоненту слова, сучасні лінгвісти по-різному визначають і класифікують лексику що включає національно-культурний компонент.

Видатні вчені, такі як Л. М. Соболєв, А. Вежбицька, С. Влахов, С. Флорін, Р. П. Зорівчак, В. В. Коптілов, Ю. О. Сорокін, В. І. Кононенко, О. С. Кубрякова, Н. В. Слухай, Ю. С. Степанов, В. М. Телія та ін. досліджували лексику із лінгвокультурним компонентом. Однак одностайності у розумінні власне поняття “національно-маркована лексика” і до сьогодні нема, що пов’язано, передусім, з неоднозначними поглядами дослідників, згідно яких, лінгвісти досліджують таку лексику. Відтак існує низка дефініцій на позначення такого лексичного матеріалу – національно-маркована лексика, культурно-маркована лексика, реалії, безеквівалентна лексика, фонова лексика.

Для прикладу, на глибоке переконання дослідниці О. Ю. Тупиці, національно-маркованою лексикою є частково або  безеквівалентні одиниці (фонова лексика, конотативні слова), варваризми, екзотизми,. Водночас, О. Д. Швейцер, Г. Д. Томахін, Я. І. Рецкер прирівнюють безеквівалентну лексику з терміном реалія. Інша дослідниця, М. Г. Яшина, виділяє “..реалії (лексеми, що називають предмети й явища однієї культури, які не існують в інших) і фонову лексику (слова, денотати яких існуть в інших культурах, але культурний фон яких співпадає не повністю)” [8].

Раніше, коли термін “культурно маркована лексика” був недостатньо вивченим, безліч дослідників називали у своїх працях одиниці, що включали культурний компонент, терміном “реалія”, значення якого включало не тільки “слова”, але й “предмети-реалії”, а також елексичні одиниці різних мов. “Реалії” включають факти, предмети життєдіяльності людини і їх найменуваня. Терміни, якими позначено реалії, відображають національний характер мови і належать до безеквівалентної лексики. Відомі науковці Є.М. Верещагін та В. Г. Костомаров займались дослідженням слів, які служать для вираження понять, відсутніх у інших культурах та мові, називають окремі культурні елементи, або слова що не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать. [4 c. 38–45].

Важливе місце у вивченні культурно маркованої лексики посідає відносно молода наука  – лінгвокультурологія, дисципліна, що сформувалась наприкінці минулого століття. В її основі лежить ідея зв’язку культури та мови народу, який спілкується цією мовою.

За своєю тематикою національно-маркована лексика є дуже різноманітною, тому у рамках її класифікації, вжитої у публіцистичних текстах, можна виокремити наступні групи реалій:

1) побутові реалії: їжа та напої, грошові знаки (наприклад: Nowadays dollar and euro are the things that control society.), транспорт, споруди, дозвілля;

2) етнографічні та міфологічні реалії, боги, міфічні істоти, легендарні місця, наприклад: Nobody knows how the Stonehenge was built;

3) реалії природи: тварин, (наприклад: There is a kangaroo, there are only a few of them survived in this area.), ландшафт, пейзаж;

4) реалії державно-адміністративного устрою та суспільного життя: White House is not the place, where Queen Elizabeth II lives.

5) ономастичні реалії: антропоніми, топоніми, наприклад: The legacy of Byzantium and Constantinople lives on in its palaces, museums and churches.

Існує не одна класифікація культурно-маркованої лексики. Вчені визначили основні групи лексики, які включають значення культурного складника: безеквівалентна, конотативна та фонова лексика [1, с. 15].

Вчений Л. С. Бархударов вважає, що до безеквівалентної лексики належать: 1) географічні, власні та назви установ та організацій; 2) реалії; 3) лакуни. Вчений виділяє реалії серед безеквівалентної лексики, оскільки вважає, що цими словами позначають предмети, ситуації, але у житті людей, що розмовляють іншою мовою їх не існує. [2, с. 78].

Науковці В. Г. Костомаров та Є. М. Верещагін, на відміну від традиційного ототожнення понять “фонової”  та “безеквівалентної” лексики, визначили їх певну подібність, тому що вони обидва “є відмінними від вказаних слів іншомовного походження, оскільки у них відображається специфіка національної культури” [3, с. 45]. Класифікуючи ці терміни вчені не відділяють поняття безеквівалентності від фоновості лексики, використовуючи один замість іншого і навпаки.

Отже, чимало лінгвістів використовують різні підходи до класифікації національно-маркованих одиниць, які зумовлені, передусім, складністю цього лінгвістичного явища на позначення культурної специфіки будь-якого етносу. Однак, узагальнюючи вищевикладені позиції, можна дати власну дефініцію культурно-марковані лексиці – це слова й словосполучення, які називають предмети, явища, об’єкти, характерні для життя, побуту, культури, соціального й історичного розвитку одного народу і є маловідомими або непритаманними для іншого народу. Вони виражають національний і часовий колорит. Культурно марковані лексеми здебільшого не мають точних відповідників в іншій мові і потребують особливого підходу при перекладі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Акопян Ю. А. Лексико-семантические особенности австралийского варианта английского языка (на материале австралийской поэзии) : дис. … канд. филол. наук: 10. 02. 04 Ю. А. Акопян. Москва, 2003. 141 с.
  2. Бархударов Л. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов Л. С. Бархударов. М. : Международные отношения, 1975. 237 с.
  3. Верещагин Е. М. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского язика как иностранного Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. М. : Русский язык, 1983. 269 с.
  4. Верещагин Е. М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского язика как иностранного Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. [4-е изд., перераб. и доп]. М. : Русский язык, 1990.  246 с.
  5. Гумбольд В. Избранные труды по языкознанию[пер. с нем]. М. : ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
  6. Томахин Г. Д. Америка через американизмы [Текст] М. : Высшая школа, 1999. 256 с.
  7. Томахин Г. Д. Реалии-американизмы: Пособие по страноведению. М.: Высш. шк, 1988. 239 с.
  8. Yashina M. G. Analysis and Semantization of Culture Marked Words (based on Italian) [Electronic resource] M. G. Yashina: abstract of PhD thesis in Philology. M., 2009. 191 с. Режим доступу: http://www.dissercat.com/content.