ГЕНДЕРНО-СТЕРЕОТИПНА СЕМАНТИКА АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ

Language semantics, syntax and use 2020

Оксана Нагабась

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: І. А. Свідер, кандидат філологічних наук, доцент

ГЕНДЕРНО-СТЕРЕОТИПНА СЕМАНТИКА АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ

The article is devoted to the problem of gender stereotypes and peculiarities of female language picture of the world in English proverbs. In the article the role and place of woman in English-speaking society are emphasized.

Key words: gender, gender stereotype, proverb, language picture of the world, woman.

Прислів’я будь-якої мови являють собою продукт мовної народної свідомості як матеріалізація досвіду поколінь і окремих представників даного народу відповідно. Пареміологія обрана як предмет дослідження не випадково – вона знаходиться на перетині фразеології і фольклору, що робить вивчення прислів’їв і приказок вельми значущим з позиції сучасного лінгвокультурологічного підходу. Пареміологічний фонд мови – важливе джерело інтерпретації, так як більшість прислів’їв – це «прескрипциї-стереотипи народної самосвідомості, що дають достатньо широкий простір для вибору з метою самоідентифікації» [7, с. 240].

Основна мета статті – дослідити особливості англійських прислів’їв в гендерному аспекті. Ми хочемо проаналізувати феномен фразеології як джерела гендерних стереотипів в мовній картині світу; зробити вибірку та дослідити прислів’я, що стосуються ролі та місця жінки у суспільстві.

Фразеологізми, які існують у мовній картині світу, є джерелом, з якого людська свідомість черпає ті образи, на які вона може опиратися при формуванні власного образу дійсності. Більш того, стереотипи, що міцно закріплені у фразеології, можуть задавати певні поведінкові форми для людини, яка ще не взяла на себе відповідальність самостійно і критично осмислювати те, що відбувається з нею. Звернення до фразеологічного фонду як до головного джерела гендерних стереотипів, актуальних в конкретному суспільстві і в певний період часу, обумовлено ще й тим, що «фразеологія, поряд з лексикою, є найбільш чутливими областями мови, в яких швидше за все (навіть у межах мови одного і того ж покоління) може виявлятися результат соціально-економічних змін, що відбуваються в суспільстві» [5, с. 120].

Прислів’ям притаманні типові фразеологічні властивості, а саме: стійкість відтворення, здатність до семантичних трансформацій, цілісність номінації. Від фразеологізмів прислів’я відрізняються в структурно-семантичному відношенні: вони являють собою закінчене речення. В основі їх цілісного значеннєвого змісту лежать не поняття, а судження. Тому прислів’я не можуть бути носіями лексичного значення, що властиво фразеологізмам; зміст їх може бути переданий тільки реченням (нерідко розгорнутим), тоді як значення фразеологізму передається словом або словосполученням. Відмінність прислів’їв від фразеологізмів складається також в тому, що прислів’я можуть одночасно вживатися в буквальному й у переносному значенні.

Термін «гендер» прийшов у лінгвістику з антропології на початку 70-х років XX століття. Його вперше використав Г. Рубін у статті «Обмін жінками». Призначення терміну «гендер» (від англ. gender – cімейна, родова традиція, зв’язок поколінь) полягає у розмежуванні соціокультурних (gender) та суто біологічних (sex) характеристик чоловіка та жінки як членів певної етнокультурної спільноти [4, с. 7]. Гендерний стереотип – це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення (думки) про місце та виконувані ролі того чи іншого гендеру в суспільстві, а також про особистість людей тієї чи іншої гендерної ідентичності [1, с. 85].

Головним засобом вираження гендерних стереотипів є мова: називаючи те чи інше явище, пов’язане зі статтю, мова в той же час визначає ряд характерних рис, якими «повинен» володіти представник даної статі апріорно. Таким чином, домінуючий в даному суспільстві набір стереотипів зберігається у свідомості окремого індивіда і набуває чинності при залученні мови, який виводить на поверхню, виявляє ці стереотипи і, в свою чергу, формує певну картину (спосіб бачення) світу. Дослідники (О. А. Корнілов, А. В. Кириліна) називають це явище «мовною картиною світу», визначаючи її як «історично сформовану в повсякденній свідомості даного мовного колективу і відображену в мові сукупність уявлень про світ, деякий спосіб концептуалізації дійсності» [3, с. 30].

У зарубіжній лінгвістиці сформувався гендерологічний напрямок, що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи фемініності й маскуліності, а також гендерні асиметрії, а з іншого – особливості мовної поведінки чоловіків і жінок. Відзначається, що «якщо мовна картина світу – це зафіксована в мовних знаках і виявлена у формах мовної діяльності (текстах, дискурсах) мовна свідомість, то гендерні ознаки – це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічої й жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної й комунікативної діяльності чоловіків і жінок, обумовлені статевою особливістю мовної діяльності й мовної поведінки» [6, с. 8].

В англомовній картині світу, як і в усіх європейських культурах жінка асоціюється як беззахисне створіння, слабка стать. Традиційно, жінка сприймається як берегиня домашнього затишку, дружина та матір. Проте, часто жінку зображають як хитру емоційну та підступну особу, яка маніпулює і домінує над чоловіком. Наприклад: «Man is the head of the family and woman is the neck that turns the head.», «Behind every great man there’s a great woman.», «A wise woman never outsmarts her husband», «The grey mare is the better horse», «Any wise man can be fooled by a foolish woman», «Women will have last word», «The woman who obeys her husband rules him». Ці прислів’я демонструють приховану владу жінки над чоловіком [2, c. 346-356].

Однак, жінка має небезпечну силу, яка може бути більш потужною, ніж чоловіча.  Відповідно, жінки отримують і владу. Це помітно у наступних прислів’ях із негативною оцінкою: «Better the devil’s than a woman’s slave», «Hell hath no fury like a woman scorned», «There is no fury like a woman’s fury»,  «A woman knows a bit more than Satan», «Women forgive injuries but never forget slights» [2, c.122-124].

І тому для чоловіка безпечніше направити жіночу енергію в русло сім’ї та підтримки сімейного вогнища, про що свідчать такі паремії, як «A woman’s place is in the home»,«A woman’s work is never done»,«A good husband makes a good wife»,«A worthy woman is the crown of her husband», «The real housewife is at once a slave and a lady», «A kind wife makes a faithful husband», «Men build houses, women build homes» [2, c.122-129].

Підводячи підсумки дослідження, можна зробити висновок, що гендерні особливості англійських прислів’їв дозволяють виявити той фундамент, на якому базується світогляд людини, її ціннісні орієнтири і пріоритети, а також стереотипи, що існують у свідомості особистості. Аналіз прислів’їв дозволив зібрати матеріал для розуміння суті гендерних стереотипів. На матеріалі англомовних прислів’їв було продемонстровано основні гендерні стереотипи, що відносяться до ролі та місця жінки у суспільстві: берегиня сім’ї, матір, дружина, керівництво та маніпуляція чоловіком, жага влади та контролю над чоловіком, емоційність та непередбачуваність жінки у стосунках із чоловіком.

Література

  1. Воронцов, Д. В. Гендерная социализация. Гендерная психология: хрестоматия. Иркутск: Изд-во Иркут. гос. ун-та. 2010. С. 83–87.
  2. Дубенко О. Ю. Англо-американські прислів’я та приказки. Вінниця: Нова Книга, 2004. 416 с.
  3. Кирилина А. В. Гендер : лингвистические аспекты. М. : Ин-т социологии РАН, 1999. 189 с.
  4. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. Харків: Константа, 2004. 292 с.
  5. Поливанов Е. Д. Избранные работы: Труды по восточному и общему языкознанию. М.: Наука (ГРВЛ), 1991. 624 с.
  6. Синельникова Л. Н., Богданович Г. Ю. Введение в лингвистическую гендерологию. Симферополь: «Доля», 2001. 40 с.
  7. Телия В. Н. Русская фразеология. М.: Школа «Языки русской культуры», 1996. 288 с.