МОВНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ ЯК ВАЖЛИВІ КАТЕГОРІЇ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА

Cognitive approaches to language 2020

Diana Koval

Zhytomyr Ivan Franko State University

Scientific Supervisor: PhD, Nidzelska Y.M.

МОВНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ ЯК ВАЖЛИВІ КАТЕГОРІЇ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА

The article is dealt with the investigation of the picture of the world, linguistic and conceptual pictures of the world, their general peculiarities. Thorough attention is given to the concept, main features, definitions, ethno specific component of it. Different approaches to the analyzing concepts are represented.

Keywords: picture of the world, linguistic picture of the world, conceptual picture of the world, concept.

Перш за все, варто зазначити, що мова є найбільш цінним джерелом формування і прояву менталітету людей, завдяки чому люди здатні висловлювати свої думки та враження від навколишнього світу. За допомогою мови ми дізнаємося про найважливіші особливості світу, вона відображає умови життя, суспільну свідомість людей, мислення, національний характер, традиції, звичаї, систему цінностей.

Складні питання картини світу висвітлені у працях таких науковців,  як:                                        Л. Вайсгербера, В. фон Гумбольдта, О. Корнілова, О.С. Кубрякової,                                      Л.А. Лисиченко, З.Д. Попова, І.А. Стерніна, В.М.Телії, Й. Тріра, така зацікавленість моделями світу зумовлює важливість запропонованої розвідки. До того ж, актуальність запропонованого дослідження зумовлено співвідношенням мисленнєвої та мовної сфер, особливостями пізнання світу. Мета роботи – розглянути загальні характеристики мовної та концептуальної картин світу у сучасному мовознавстві.

Завдання роботи – визначити поняття картина світу, мовна картина світу, концептуальна картина світу, представити різні тлумачення концепту у лінгвістиці, його головні ознаки, етномарковану складову.

Варто зазначити,  що концептуалізація є процесом формування та утворення концептів у свідомості кожного індивіда, концептуальних структур, є створенням  концептосфери загалом. У свідомості людини виникає певний визначений клас явищ, який до цього виокремлюється з відмінних ознак окремої сфери об’єктивної чи суб’єктивної дійсності, цей процес розуміють як концептуалізацію [5]. Безсумнівно, всю пізнавальну діяльність людини можна розглядати як розвиток уміння орієнтуватися у світі, вказана діяльність пов’язана з необхідністю ототожнювати, розрізняти об’єкти. Концепти виникають саме для забезпечення згаданих операцій, таким чином, формування концептів пов’язане з активним пізнанням світу.

Відтак, основою для формування картини світу є когнітивна, а саме пізнавальна діяльність людини. Не тільки процес пізнання, але і його результат є важливим для мовознавства.  Зокрема, картина світу (КС) – це таке сприйняття та формування світу, що узгоджується з логікою світогляду. Невід’ємною складовою КС є безпосередній контакт зі світом, адже це його глобальний образ, що спрямовує людську діяльність відповідно до певного напряму. Такий образ світу не віддзеркалює його зображення. КС має характерне бачення зі сторони тих чи інших людей, як уявлення членів суспільства про себе та про власні дії.

 Мовна картина світу (МКС) трансформується у концептуальну з допомогою засобів мови. Важливим є той факт, що різниця між вказаними картинами полягає у засобах їх створення. Взагалі, щодо МКС, то до неї, в основному, відносять мовні одиниці; натомість, до концептуальної – поняття і уявлення. Як наслідок, принциповою відмінністю між цими категоріями мовознавства є наявність невербального вираження у ККС, мовних засобів творення і особливостей національного характеру МКС відповідно [4].

Важливу складову у ККС відіграють фонові знання, як зазначає учений-лінгвіст Кочерган М.П., це такі лексичні одиниці, що мають різні конотативні значення [4], ми хочемо додати, що вони можуть бути вербалізованими, якщо ж виникне така необхідність.

З іншого боку, сама мова не формує концепти, але служить ефективним засобом їх обміну в процесі спілкування. Існує думка, що вони повинні бути виражені словами, тобто за допомогою мови. Система концептів формує картину світу, в якій відбивається розуміння дійсності [3], хоча варто зазначити, що концепти реалізуються  не тільки за допомогою засобів мови.

На думку О. С. Кубрякової, термін «концепт» є парасольковим, він охоплює предметні області декількох наукових напрямків: у першу чергу когнітивної психології та когнітивної лінгвістики, що займаються проблемами мислення та пізнання, зберігання та переробки інформації [5:58], даний погляд є важливим для формування і функціонування сучасної когнітивної лінгвістики.

Дослідження показало, що концепт розуміють як дискретну комплексну одиницю людського мислення, яка містить певну сукупність знань про те чи інше явище об’єктивної або суб’єктивної дійсності, представлена у вигляді чуттєвих даних, досвіду, інформаційних даних, а також у вигляді думок і уявлень. Узагальнивши різні визначення концепту, виокремлюють такі його інваріантні ознаки: це мінімальна одиниця  людського досвіду, що вербалізується за допомогою слова та включно з польовою структурою; це комплексна одиниця мислення індивідів; це основна одиниця обробки, зберігання та передачі знань про навколишній світ; концепт має рухомі кордони та виконує конкретно встановлені функції; його можна вважати осередком культури, тобто він є важливою соціальною одиницею [1; 3].

Як зазначає С. Г. Воркачев, концепт містить у собі так звану лінгвокультурну ідею, а саме значущість етнічної детермінованості. Вчений вважає, що неоднакове ставлення до певного феномену є зумовленим  належністю осіб до різних лінгвокультур [2]. На його думку, етномаркованість концепту є невід’ємною складовою його аналізу. Ми, у нашому дослідженні, підтримуємо таку точку зору. Крім того, кожен концепт здатен містити смисловий зміст та оцінку, ставлення людини до того чи іншого зображуваного об’єкта.

Отже, концептуально найбільш вважливим є так званий культурно-етнічний компонент, який визначає специфіку семантики одиниць природної мови та відображає МКС. Кожна мова відображає певний спосіб сприйняття, а саме концептуалізацію світу. Відтак, виражені в ній цінності утворюють певну єдину систему поглядів, своєрідну колективну філософію, яка набуває універсальності для всіх носіїв мови. Як це підкреслюють у когнітивістиці, мовно-специфічний спосіб концептуалізації дійсності частково загальний, частково національно-специфічний, адже, як відомо, носії різних мов  можуть бачити світ дещо                    інакше [2].

Концепт як психічне утворення високого ступеня абстрактності, перш за все, пов’язаний переважно зі словом. З цього випливає, що воно включає всю комунікативно значущу інформацію. Мова, як відомо, виражає яскраву когнітивну здатність людини. Основою якої, у сучасній лінгвістиці, постає концепт. У свою чергу, В. Телія визначає концепт, як все те, що ми знаємо про об’єкт в усій екстенсії цього знання. У дійсності, він є семантичною категорією найбільш високого ступеня абстракції, що включає в себе значення конкретизації загальної семантики. На думку, Ю. Степанова концепт – мікромодель культури, він породжує її, а також породжується нею [6, с. 40-76]. Варто визнати, що саме така дефініція є важливою для сучасної лінгвокультурології.

До того ж, прагматична інформація мовного знака, пов’язана з його експресивними та іллокуційними функціями, також вона узгоджена з його «досвідом» та «інтенсивністю» духовних цінностей, відноситься до семантичного складу концепту [4]. Когнітивна пам’ять слова, тобто смислова характеристика мовного знака, що пов’язана з його призначенням і системою духовних цінностей носіїв мови, вважаються  ще одним  невід’ємним компонентом мовного концепту.

У мовознавстві важливим є співвіднести концепт з категоріями значення та смислу. Значення – це об’єкт (denotatum), що містить дане ім’я, смисл – це концепт цього позначення, інформація, яка дає можливість присвоїти ім’я даному об’єкту [2]. Значення часто розуміють як концепт, який ніби схоплений знаком. Cмисл це прояв значення у мовленні. Крім того, значення та концепт мають когнітивну основу, вони є результатом пізнання та відображення дійсності свідомістю людини. Проте різниця полягає саме у відмінності свідомості. Згідно з поглядами З.Д. Попової І.А. Стерніна, концепт є результатом когнітивної свідомості людини, значення є наслідком мовної свідомості. Точніше, значення вказує лише на видимі когнітивні ознаки та елементи, що утворюють концепт. Тобто, значення відображає конкретну дійсність, що закріплена мовним знаком.

Отже, однією з головних властивостей картини світу носія інформації є її цілісність, а основним елементом – смисл, який характеризується інваріантністю, актуальністю, суб’єктивністю, експлікацією, безперервністю, динамічністю. Картина світу відображає ставлення людини до дійсності, що є важливою частиною розуміння навколишнього світу; це глобальний образ світу, що виникає у людини при кожному контакті з ним. Як правило, вчені розмежовують МКС та ККС, підкреслюючи їх взаємозв’язок.  У перспективі дослідження – аналіз англомовних концептів, зокрема концепту ТЕРОРИЗМ у медійному дискурсі.

Література

  1. Блох, Марк, and Ірина Каштанова. “Проблема Дискурсного Вираження Концепту”, 2011.
  2. Воркачев, Сергей. От Лингвоконцептологии к Лингвоидеологии: Поиски Метода. Краснодар: Атриум, 2007, С. 39-60.
  3. Гарбера, Ірина. 2014, vdnug_2014_1-2_11 .pdf.
  4. Кочерган Максим. Зіставне Мовознавство і Проблема Мовних Картин Світу, 2004, № 3, С 12-22.
  5. Кубрякова Елена. Концепт. Концептуализация, М.: Филологическ. ф-т МГУ 1996., С. 90-94.
  6. Степанов Юрий. Константы : Словарь Русской Культуры. Опыт Исследования, М. : Школа «Языки русской культуры», 1997, С. 40–76.

9 thoughts on “МОВНА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ ЯК ВАЖЛИВІ КАТЕГОРІЇ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА

  1. Стаття дає чітке уявлення про мовну та концептуальну картину світу, в доступній формі розглянуто їх загальні характеристики. В роботі Ви зазначили чим різняться мовна та концептуальна картина світу. На Вашу думку, яка з них є масштабнішою та інваріантною, а яка більш стислою?

    1. Дякую Вам за коментар та запитання. Оскільки, при утворенні концептуальної картини світу задіяно різні типи мислення та не вся інформація, що надходить до нас із зовнішнього світу, набуває мовного виразу, то ККС – маштабніша від мовної та інваріантна (так як властива багатьом народам). У свою чергу, мовна картина світу – стисла, адже мовне вираження отримують концепти, важливі для нації.

  2. Тема даної статті є цікавою та актуальною. Чітко та зрозуміло подана інформація. Кожна теза доведена відповідним аргументом, особливо у випадку з мовною картиною світу та поняттям “концепт”. Висновок зроблений виключно на доведених фактах. В анотації містяться основні тези, після яких з’являється загальне уявлення про роботу.

  3. Тема цієї статті є досить актуальною для сучасного мовознавства, оскільки має важливе теоретичне та практичне значення. Дуже вдало було сказано, що картина світу відображає ставлення людини до дійсності і це є важливою частиною розуміння навколишнього світу. У цілому, стаття чітко розкриває поняття картина світу, мовна картина світу, концептуальна картина світу та їхні загальні характеристики у сучасному мовознавстві.

      1. Дана стаття виявилася цікавою та корисною, так як тематика є надзвичайно актуальною. Інформація викладена доступно, у формі, що забезпечує її правильне розуміння. В роботі було зазначено декілька картин світу. Яка з представлених картин світу є сталою, а яка еволюціонує?

        1. Дякую Вам за коментар та запитання. Щодо концептуальної картини світу – вона постійно еволюціонує, поповнюється, а мовна – стала, адже зберігає уявлення людини про світ, функціонує повсякденно та практично.

Comments are closed.