ДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Марина Кульчицька

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: канд. філол. наук, Барбанюк О. О.

ДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Дана стаття присвячена дослідженню наявних в сучасній мовознавчій парадигмі різноманітних класифікацій сталих комбінацій слів із ускладненою семантикою – фразеологізмів, а також зосереджена увага на різноманітних підходах  дослідників до цих класифікацій.

Ключові слова: фразеологізми, порівняння, стійкі порівняння, ідіоми, єдності, сполуки.

Емоційно-образна характеристика будь-якої мови вибудовується фразеологічними одиницями, адже вони відображають народну культуру, націю, звичаї, традиції, обряди. Дослідженням таких одиниць займається фразеологія – наука про сталі комбінації слів із ускладненою семантикою, що не утворюються з структурно-семантичних моделей змінних комбінацій, що породжуються[3, с. 5].

Із посиленням уваги до фразеології як окремого розділу мовознавства значний внесок у розроблення теоретичних питань зробили такі дослідники:В. Архангельський, О. Бабкін, І. Білодід, В. Жуков, Л. Ройзензон, Л. Скрипник,І. Чередниченко, М. Шанський та багато інших. Наукові основи класифікації фразеологічних одиниць були вироблені І. Анічковим, Л. Булаховським,В. Виноградовим, Б. Ларіним, Г. Удовиченком.

Питанню вивчення фразеологізмів присвятили свої дослідження В. Виноградов, О. Кунін, А. Назарян, І. Чернишова і т. д. Дослідженню структурних, семантичних і стилістичних властивостей компаративних фразеологізмів присвячено ряд наукових праць в українській (А. Маратова, А. Найда), російській (Л. Лебедєва, В. Огольцев) та в інших мовах.

Структурно-семантична своєрідність фразеологізмів полягає в тому, що характеристика якості або дії відбувається через порівняльну групу або порівняльне підрядне речення, що вводиться сполучниками як, мов, немов, наче, неначе, ніж або орудним порівняльним, наприклад: be as busy as a bee – працьовитий як бджола ; as poor as a church mouse – бідний, як церковна миша; без копійки за душею;as cool as a cucumber – холоднокровний;hungry as a hunter – голодний як вовкі т.д. Найбільш дискусійним у компаративній фразеології є питання про компонентний склад стійких порівнянь. Так, В. Огольцев стверджує, що будь-яке порівняння складається з трьох компонентів: 1) елемент А – те, що порівнюється (суб’єкт порівняння); 2) елемент В – те, з чим відбувається порівняння (об’єкт); 3) елемент С – спільна ознака порівнюваних предметів, явищ, дій, ознак (основа порівняння). Наприклад: струнка, як берізка; вродлива, як зоря[3].

У мовознавчій парадигмі існують різні класифікації фразеологічних одиниць на семантичному, функціональному, граматичному, історичному рівнях.

Значний внесок у розвиток власне науки фразеології зробив видатний мовознавець В.В. Виноградов, який пропонує виділяти три типи фразеологічних одиниць відповідно до ступеню з’єднаності складових частин і співвіднесеності значення усього вислову з семантикою його окремих складників:

  1. Фразеологічні зрощення, або ідіоми – невмотивовані одиниці, що виступають як еквіваленти слів, наприклад, нагострити лижі (накивати п’ятами), спустивши рукава (абияк), через пень колоду (робити, аби робилося) та інші.
  2. Фразеологічні єдності – вмотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, що виникає із злиття значень лексичних компонентів. Фразеологічні єдності допускають розсування компонентів за допомогою підмінного «пакувального матеріалу і виступають як потенційні еквіваленти слів», наприклад, тримати камінь за пазухою, мілко плавати, плисти проти течії та інші.
  3. Фразеологічні сполучення – звороти, в яких у одного із компонентів фразеологічно пов’язані значення, що проявляються лише в зв’язку зі строго певним колом понять та їх словесне позначення. Ці поєднання не є еквівалентами слів, так як у кожного їхнього компонента різні значення, наприклад, страх бере, туга бере, заздрість бере, сміх бере та інші. Але не можна сказати: радість бере, задоволення бере.

Інший дослідник фразеології, М. М. Шанський, додає ще один – фразеологічні вирази. Під фразеологічними виразами розуміються стійкі в своєму складі та вживанні звороти, які не тільки є семантично роздільними, але й цілком складаються зі слів із вільним значенням, наприклад, соціалістичне змагання, вовків боятися – в ліс не ходити, не все те золото, що блищить і так далі[6].

Н. М. Амосова виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи та ідіоми. Фразема, слідом за дослідницею, – це одиниця постійного контексту, в якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації даного значення семантично реалізованого слова, є єдиним можливим, не варійованим, тобто постійним, наприклад, beef teaміцний м’ясний бульйон; knit one’s browsнахмуритись; black frostмороз без снігу і так далі. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого [1].

Л. Скрипник пропонує генетичну класифікацію, за якою виділяє фразеологізми двох груп:

1) фразеологізми, організовані за моделлю словосполучення (рідше – речення), які за семантикою і структурою співвідносяться з окремим словом (функціонують як один член речення): танцювати під чужу дудку, без задніх ніг;

2) фразеологічні одиниці – фрази, що мають організацію простих або складних речень: Далеко куцому до зайця. Приший кобилі хвіст [5].

Водночас, Л. Булаховський, класифікуючи сталі словосполучення з позиції їх семантики, виокремлює дві групи: ідіоми і фразеологічні одиниці. Ідіоми, – на глибоке переконання дослідника, – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком і змістом є цілісними, звичайно не можуть бути точно передані іншими мовами й при перекладі вимагають добору відповідника зі схожим стилістичним забарвленням. Другу групу, слідом за Л. Булаховським, складають фразеологічні одиниці – звичайні словосполучення, розклад ні щодо змісту, але усталені в мові як матеріал широковживаної цитації (прислів’я,приказки, вдалі вислови письменників, що стали крилатими). Водночас, Л. Булаховський пропонує власну класифікацію фразеологізмів і за джерелами їх походження: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вирази письменників; 7) влучні вирази видатних людей [2].

Зважаючи на цілу низку різноманітних підходів до розподілу фразеологічних одиниць, власне як і на значну кількість класифікацій, можна дійти висновку, що фразеологізми характеризуються різноманітністю граматичної структури, ступенем внутрішніх зв’язків між компонентами, цілісністю значення.

Література

  1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. Издательство Ленинградского университета. 1963. Режим доступу https://www.booksite.ru/fulltext/amosova/text.pdf
  2. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка .4-е испр. И доп. К. : Рад. шк., 1953. Т. 2. 437 с.
  3. 3. Кунин A. B. Курс фразеологии современного английского языка. Москва, 1996. 381 с.

4.Огольцев, В.М. Устойчивые сравнения в системе русской фразеологии. Л. : Изд-во Ленинград. гос. ун-та, 1978. 159 с.

  1. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови : [монографія]. К.:Наукова думка, 1973. 270 с.
  2. Шанський Н. М. Фразеология современного русского языка: [учеб. пособ.]. СПб.: Специальная литература, 1996. 192 с.