ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

Марія Плотнікова

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: к. пед. н.,  доцент Папіжук В. О.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

The article is devoted to conceptual and methodological approaches to substantiating psychological and pedagogical methods of forming a motivational mechanism for learning a foreign language. It also illustrates ways to activate the individual’s internal potential to learn new pronunciation and listening skills. Paper offers the use of original video materials and texts to illustrate teaching techniques. Texts and video materials for native speakers contribute to strengthening the skills training of students. the author justifies the expediency of using original materials.

Keywords: learning materials, feelings, non-verbal learning tools, original materials in a foreign language, verbal learning tools and emotions.

Розвиток навичок володіння іноземною мовою повинен передбачати фор­му­вання: 1) мотивації того, хто навчається, 2) системного підходу у процесі нав­чання, 3) практичного впровадження набутих знань, 4) повторне їх застосування, 5) комплексного використанні методів та засобів навчання. Схема визначення порядку формування навичок володіння іноземною мовою включає такі етапи: 1) визначення мети застосування мови – формує підвищену зацікавленість у вивченні мови особою, що вивчає іноземну мову; 2) якщо вдалось вмотивувати особу, що навчається, досить сильно – викладач виступає в ролі радника кращого варіанту вивчення мови; 3) наступний важливий момент – системний підхід.

Вивчення окремих елементів мови може бути співставленим з досліджен­ням одного м’язу під час розгляду питань анатомії людини (один елемент є не­пов­но­цінною конструкцією, – цілий організм має інші м’язи, судини, тканини тощо і вивчення лише однієї якоїсь його частини дає лише часткове уявлення про систе­му в цілому, тоді як використання комплексного підходу дозволяє систематизува­ти матеріал по мірі його вивчення та навіть на попередніх етапах навчання умож­ливлює спілкування за рахунок набуття відповідних навичок). Вивчене речення (ціла конструкція, фраза) носія мови в контексті та ситуації краще запам’ятовуєть­ся й може бути легше згадане у ситуації живого спілкування, бо воно асоціюється з цією або аналогічною ситуацією. Подібною за сприйняттям є цитата, – написаний текст, який ми зустрічаємо на екрані гаджетів, у нашому буденному середовищі (в середині цитати є набір слів, та граматична конструкція).

Аналогічно до шкільного курсу математики, де задача підказує, як її роз­в’я­зати (вживані у ній слова і терміни виявляють, які формули та правила необхідно застосувати), мова своєю побудовою, словотворенням, загальними трендами сус­піль­но-культурного буття підказує схему їх опанування. Так, якщо вимогою ін­ди­ві­да є переїзд за кордон та працевлаштування, то мікро-діалоги із заданої те­мА­ти­ки є базисом для набуття мовних професійних навичок. Такі конструкції можуть бути запозичені як з практики носіїв мови (але вказане джерело є достатньо дорогим та не всім доступним) або за допомогою використання відеоконтенту та професійної літератури заданого спрямування, враховуючи наявний доступ до мережі Інтернет (це є більш дешевим та поширеним способом забезпечення себе лексичним матеріалом). Починаючи з найпростіших зразків, що містяться у діалогах, монологах (наприклад, у серіалах на тему, яка зацікавила), художніх, наукових творах та бізнес-літературі можна обирати ті фрази та усталені вирази, які містять елементи граматики (ці вирази та речення є правильно побудовані носіями мови граматичними конструкціями, готові до безпосереднього використання). У відеоряді додатковою можливістю для учнів є фонетичне звучання слова чи виразу (окремо слово чи разом речення, вираз можуть бути почуті на слух), а зібрані разом п’ять та більше слів запам’ятовуються в контексті та легко використовуються у аналогічних та інших конструкціях.

Традиційна орієнтація на насичення навчального матеріалу системою пра­вил, прийомів, лексичних та граматичних конструкцій певною мірою відрізняєть­ся від природного підходу до опанування мовних навичок. Наприклад, практика запам’ятовування великої кількості слів не дозволяє більш швидкому оволодінню іноземною мовою в силу наявних психофізіологічних перешкод, зокрема таких, як неспроможність вірно відтворити фонетичний ряд, вивчений матеріал не стає активною частиною лексики, а відсутність постійної практики вживання в подальшому унеможливлює таку ситуацію з причини специфічної природи пам’яті. Тому, якщо раніше значна увага приділялася технологіям опанування складних конструкцій та лексичних фонем, то наразі як ті, хто вивчають мову, так і ті, хто сприяють цьому процесу, надають перевагу спрощенню передачі даних та використанню уніфікованих простих фраз та виразів. В цьому ключі варто відмітити загальну тенденцію до спрощення мовленнєвих конструкцій, що особливо помітно у живому спілкуванні на побутовому рівні, у неформальних бесідах, електронному (неділовому) спілкуванні тощо.

Саме тому доречним вбачається вивчення готових фраз, виразів, коротких речень, що є базовими та ключовими конструкціями мови та можуть бути вжиті учнем у безпосередньому спілкуванні. Зважаючи на те, що сучасна молодь є «поколінням Z», яке практично не обмежене у спілкуванні жодними кордонами, здійснює цей процес практично з представниками усіх країн світу, обмежуючись лише сферою особистісних інтересів (література, музика, філософія, фільми, аніме, кулінарія тощо), її представники набувають навичок говоріння та письма з учасниками чатів, соціальних мереж за допомогою гаджетів майже цілодобово, що дозволяє їм перевірити вірність власних здогадок та рекомендацій викладача з перших вуст. Будуючи своє спілкування у формі міні-діалогів (сукупності невеликих та нескладних за своєю конструктивною формою питань та відповідей), молодь інтуїтивно користується «стійкими виразами», в яких є «нерухома» (незмінна) та «рухома» (змінна – «карусель») частини. Підставляючи на місце змінної конструкції необхідні слова, легко отримати готовий до вживання вираз. Наприклад, такою є конструкція «could you show me». В цьому випадку «could you + дієслово зі словника» є базовою граматичною конструкцією, яка за відповідної підстановки зі словника дозволяє формувати живі мовні конструкції як то є «чи не могли б ви принести мені… » «…меню», «…води» та інше, або змінюючи дієслово як частину виразу, отримувати інші конструкції, зокрема could you give me…, could you bring me тощо.

За рахунок використання оригінальних відео- та друкованих матеріалів природнім чином відбувається процес становлення навичок спілкування іноземною мовою (лексичний запас формується одночасно з фонетичним звучанням та граматичними конструкціями – будь-яке речення у мові носія є граматичною конструкцією, звуком та словами, що мають змістовне навантаження, у своїй сукупності вони полегшують психологічне сприйняття та здатність до вивчення іноземної мови тими, хто її вивчає). Застосування якісного звукового відтворення дозволяє сформувати навички аудіювання, багаторазове повторення забезпечує промовляння слова чи виразу, його запам’ятовування та подальше відтворення. Запис на аудіоносії, наприклад, диктофон телефону дозволяє порівняти звучання фрази під час промовляння її учнем та носієм мови (фрази мають співпадати або, принаймні, корелювати – бути подібними за фонетичним відтворенням, як у музиці, коли звучання порівнюють з камертоном або відповідною нотою, відтвореною інструментально).

Таким чином, запровадження природних підходів у вивченні іноземних мов пе­редбачає наслідування практики їх вивчення, що сформована самою сутністю лю­дини. Остання базується на наступному алгоритмі: 1) звукове сприйняття слова чи комбінації слів від носія мови; 2) усвідомлення суті промовленого; 3) намаган­ня відтворити почуте та усвідомлене за допомогою власного мовленнєвого апара­ту; 4) багаторазове відтворення дозволяє подальше вживання вказаної комбінації слів у власному вільному спілкуванні як частини словникового запасу індивіда. При цьому важливим є не довільний перелік слів чи фраз, а системний підхід до формування такого набору, який значною мірою пов’язаний з «середовищем сво­го існування» (словниковий запас ілюструє середовище, де вони вживаються).

References

  1. Маслова Н. В. Древо английской грамматики. М.: Издательский дом «Новый отсчет», 2000. 192 с.
  2. Voloshchuk A. M., Berezenska L. I. Teaching Practice Guide: Навч.-метод. посіб. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Ію Франка, 2013. 124 с.

 

One thought on “ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

  1. Цікавий підхід. Дещо несподіваний, але вартий уваги.
    Як Ви оцінюте перспективи поширення ноосферної освіти в школах?

Comments are closed.