ФУНКЦІЇ ПОРІВНЯННЯ В ОПОВІДАННІ  “MEET CUTE” ДЖЕННІФЕР АРМЕНТРОТ

Харчук Валерія

Кам’янець-Подільського національного

університету ім. Івана Огієнка.

Науковий керівник: канд. філол. наук Хохель Д.Ю.

ФУНКЦІЇ ПОРІВНЯННЯ В ОПОВІДАННІ

 “MEET CUTE” ДЖЕННІФЕР АРМЕНТРОТ

У статті схарактеризованороль порівняння та його функції в оповіданні Дженніфер Арментрот  “Meet Cute”.

Ключові слова: порівняння, функції, класифікація, оповідання.

   Порівняння – це широко поширений художній прийом, в якому зображуване явище уподібнюється іншому за будь-якою спільною ознакою, щоб глибше розкрити його суть, чи яскравіше змалювати його. Теоретичним осмисленням порівняння займалися: А.І. Єфімов,Н.П. Потоцька, З.І. Хованська,М.П. Брандес,О.О.Селіванова.У результаті того, що автор зіставляє явища, характери, події з іншими об’єктами порівняння зображуване конкретизується, стає більш очевидним і виразним. Завдяки цьому читач може повністю зануритись в атмосферу твору, дізнатись про все більш детально [1].

У логічній класифікації складних порівнянь в залежності від того, який відтінок значення має підрядна частина – якісний, порівняльний чи кількісний – розрізняються складнопідрядні з підрядними способу дії, міри чи ступеня. У науці, мовознавство, на сьогоднішній день існує думка, згідно з якою порівняльні конструкції визначають як особливий різновид у межах обставинних способу дії, які поділяються на порівняльні і непорівняльні.

Часто в системі засобів художнього вираження порівняння сприймаються як ускладнений епітет. Існують такі типи порівнянь: просте, поширене, приєднальне, заперечувальне.

  1. Просте порівняння – це те, в якому предмети чи явища зіставляються за однією або кількома однорідними ознаками.
  2. Поширене порівняння – це те , в якому предмети одночасно зіставляються за кількома ознаками.
  3. Приєднальне порівняння полягає в тому, що спочатку автор подає нам предмет, а вже потім, коли тема вичерпана, подається порівняння.
  4. Заперечувальне порівняння полягає в протиставленні, а не зіставленні предметів чи явищ [3].

Метою нашої розвідки є аналіз функції порвіняння у оповіданнях молодих авторів збірки “Meet Cute”. В своїх оповіданнях письменники розповідають про перші зустрічі та знайомства людей, в яких зароджуються почуття кохання. Ажде кожен роман, кожні стосунки починаються з чогось, з першого погляду, з першого слова чи дотику.

Візьмемо до прикладу таку цитату:“Every autumn you forget about him and every January he shows up at school again, blinking and dazed, like he’s spent the last six months wandering dumbly through a cornfield. You’ve never seen him at a party before in your life.”[4;8]

У цьому випадку порівняння вводиться за допомогою слова “like”.   У контексті це порівняння підсилює значення того, що хлопчик поводися дивно та розсіяно після відсутності. Хлопчик приїжджає додому кожної осені додому на пів року, щоб допомогти батькам по господарству, а коли повертається до класу складається враження, ніби він пів року просто блукав кукурудзяним полем. Автор вказує нам а те, що хлопчик поводить себе залякано після довготривалої відсутності.

В даному випадку – це приєднальне порівняння, воно містить оцінюючий елемент. Таку групу порівнянь Н.П. Потоцька називає порівняннями, що включають оцінювальний елемент або ж стилістично забарвлені. Також за її критеріями, можемо визначити, що це індивідуальне поріняння, запроважденне письменником [2].

Інший приклад: “Her hand is held out as if she’s supposed to be holding a cocktail or a glass of champagne”[4;37] також вартий уваги.

У цьому контексті мова йдеться про манекен. Автор допомагає нам чітко відобразити в своїй уяві манекена, та подає нам навіть такі деталі, як дивиться манекен чи як тримає руку. Уявивши манекена, ми розуміємо, що його рука складена так, ніби тримає келих шампанського.

Порівняння вводиться за допомогою “as if” , та є приєднальним. За Н.П. Потоцькою це порівняння стилістично забарвлене, та індивідуальне, введене письменником, адже це не традиційне порівняння.

Ю. Степанов вважає, що порівняння можуть бути індивідуальними і загальноприйнятими, відповідно це порівняння – індивідуальне. За Ю. Степановим, індивідуальні порівняння складаються найчастіше з двох частин – вказівки на предмет, який порівнюють, і опису предмета, з яким порівнюють. Саме така структура в цьому реченні. Манекен, а саме його рука – це предмет, який порівнюють.

Отже, у тексті порівняння виконують функції конкретизації, підкреслення певної думки, заглиблення в певний образ. Також в оповіданні письменниця завдяки порівнянню, висвітлює світогляд героя конкретизуєчуттєвий компонент.

Література

1.Арнольд И.В. Стилистика английского языка. М.: Высшая школа, 2002.

  1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. М.: Флинта: Наука, 2002. 384 с.;

3.Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля. К.,2006. 716с.

4.Jennifer L. Armentrout. Meet Cute [Ebook]. Alloy Entertainment, 2018.