НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Translation Studies 2020

Анна Домбровська

Кам’янець-Подільський національний університет

імені Івана Огієнка

Науковий керівник: канд. філол. наук І. А. Свідер,

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

The article draws attention to the national and cultural specificity of English phraseologisms. The author defines phraseology in close connection with national linguoculture, emphasizes the country-specific value of phraseological units.

Keywords: phraseology, communication, mentality, linguoculture, semantics, translation.

Національно-специфічні елементи культури відіграють важливу роль у процесі інтеркомунікації: під час спілкування з іноземцями, вивчення іноземної мови, перекладу, сприйняття різноманітних текстів. Акт міжмовної та міжкультурної комунікації відбудеться, якщо відбудеться адекватне порозуміння двох учасників комунікативного акту, які належать до різних національних груп [6, с. 18].

У сучасному мовознавстві дедалі активніше науковці звертаються до дослідження мовних фактів у тісному зв’язку із матеріальною та духовною культурою народу, його культурною свідомістю та спадщиною. У фразеологічному складі мови лінгвокультурна спільнота ідентифікує свою національну самосвідомість. Фразеологічні одиниці відображають народне світобачення, менталітет певного соціуму. Лінгвокультурологічний напрям у фразеології образно відтворює різні сторони життя і діяльності людини. Л. В. Савченко зазначає,  що «фразеологія– це відбиток картин реальності, у якій містяться фрагменти культури, історії, етнографії, психології, світогляду, релігії, менталітету, відтворюється національний характер народу, це своєрідний зразок ретельного та пильного кодування його духовної культури [7, с.522].

У дослідницькій галузі загальновизнаним є те, що фразеологічний склад є мовним засобом, що втілює культурні концепти, оскільки в образній основі фразеологічного значення відображається менталітет народу.

Поняття національної лінгвокультури містить широке коло мовних явищ, пов’язаних з ідеєю про внутрішню форму мови і втілення в ній духа народу. Цей факт відображений у загальновідомому твердженні В. фон Гумбольдта, що мова народу – це його дух. Найбільш яскраво національно-культурну самобутність відображає фразеологічний склад мови.

Фразеологічні одиниці мови є специфічною національно маркованою частиною лексикону. Національний колорит у фразеологізмах створюється їх історичним та етноситуативним мотивуванням, лінгвокраїнознавчим фоном, лексичними компонентами та структурою [1, с. 61].Фразеологія– цедзеркало, в якому лінгвокультурне суспільство ідентифікує своє національне самоусвідомлення[8, с.16].Фразеологізми яскраво зображають особливості народного мислення, їх культуру, звичаї, збагачують літературну мову новими виражальними засобами.

Дослідження національної та культурної своєрідності фразеологічних одиниць свідчить, що саме фразеологія мови художніх текстів є носієм різноманітної країнознавчої та етнокультурної інформації. Будь-яка фразема, на думку В. С. Маслової–це «текст, тобто зберігач культурної інформації. Саме текст безпосередньо має зв’язок з культурою, бо він пронизаний безліччю культурних кодів, саме текст зберігає інформацію про історію, етнографію, національну психологію,національну поведінку, тобто про все, що складає зміст культури. [4,с. 87].

Країнознавча цінність фразеологічних одиниць складається з трьох аспектів. По-перше, фразеологізми відображають національну культуру розчленовано, одиницями свого складу. Деякі з таких слів належать до числа безеквівалентних. По-друге, фразеологізми будь-якої мови відображають національну культуру нерозчленовано, комплексно, усіма своїми елементами, узятими разом, тобто своїм фразеологічним значенням. Нарешті, по-третє, фразеологізми відображають національну культуру своїми прототипами, оскільки генетично вільні словосполучення описували певні звичаї, традиції, особливості побуту й культури, історичні події та багато іншого [3, с. 17].

Найчисленнішими і найрізноманітнішими за внутрішньою структурою своїх одиниць є розряд фразеологізмів, які включають до свого складу власні імена. Розряд фразеологічних одиниць, які є власними назвами, порівняно не чисельний. Сюди входять такі одиниці, як : The man of Destiny–Наполеон, the Iron Lady –Маргарет Тетчер, the mistress of Adriatic–Венеція[2].

Сюди відносяться також власні назви, які стали номінальними, і при перекладі потребують пояснення, і передаються описовим методом. Вони не є власне фразеологізмами, але набувають певних ідіоматичних рис. Наприклад Mrs. Grundy –світ, люди, існуюча мораль., Jack Ketch – кат, Croesus – Крез, надзвичайно багата людина, Tommy Atkins – англійський солдат, Yankee – янкі, американець[9, с. 120].

Багато імен, що вживаються у фразеології, зобовязані своєю фоновою семантикою літературним джерелам, із яких вони запозичені. Імена можуть відображати характеристику персонажа: Cordelias gift – тихий, ніжний жіночий голос, what will Mrs. Crundy say – що скажуть люди[2].

У вивчені національної специфіки фразеологічних систем на лексичному рівні привертає увагу існування не тільки окремих продуктивних компонентів, а й цілих лексико-тематичних груп, довкола яких зосереджена фразотворчість у конкретній мові.

Помітну фразеологічну групу складають в англійській мові вирази, що мають своїм образним субстратом погодні атмосферні явища. Смислотворчим компонентом цілого ряду фразеологізмів цієї тематичної групи є «нестійкість, мінливість, ненадійність»: April weather – часта зміна настрою; weather permitting – за сприятливих обставин; as changeable as weather cock –непостійний, мінливий; a fair-weather friend – надійний друг; to keep ones weather- eye open – бути насторожі[2].

«Національна своєрідність внутрішньої форми кожної мови, – зауважує В. М. Мокієнко, – полягає в тому, що кожний народ по-своєму опановує природу, наближається до неї у відповідності з тим, в яке відношення одна з одною вступають його духовні сили» [5, с. 23].

Важливим аспектом національно-культурної семантики фразеології є ідеографічна спрямованість її одиниць, їх орієнтація на певні соціальні цінності. Відношення до мовних і мовленнєвих відмінностей, які існують між представниками різних соціальних верств і груп. Відображаючи у значній мірі національну культуру, англійський фразеологічний фонд являє собою досить неоднорідну і часто суперечливу сукупність суджень. Одні з них відображають психологію індивідуалізму: an Englishman s house is his castle –мій дім – моя фортеця; possession is nine points of the law – що з возу впало, то пропало, come into possession – розжитися, розбагатіти; money makes the more go; all things are obedient to money; money makes a man free everywhere – гроші дарують людині свободу.Окремі фразеологізми передають риси національного характеру, якими є, на думку самих англійців рішучість, непоступливість, готовність боротися до кінця: to set ones teeth – зціпити зуби.

Отже, на прикладі розглянутих фразеологізмів, можна чітко уявити наскільки різноманітні за своєю семантикою та виразністю ФО сучасної англійської мови. Саме фразеологічні одиниці, які мають яскраву національно-культурну маркованість, розкривають специфічні національні риси англійців як етносу, їхнього стилю життя, і навіть особливості погодних умов, клімату країни, вже не кажучи про її історію. Завдяки наведеним прикладам, ми бачимо, що англійцям притаманне почуття власності, прагнення до збагачення, необхідною умовою для них є можливість бути незалежними і самостійно заробляти. Велику кількість становлять фразеологізми, що містять в собі власні назви, власні імена, вони зрозумілі лише англійцям і потребують додаткового пояснення перекладача.

Література

  1. Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми з власноіменним компонентом.Мовознавство. №6. С.61-65.
  2. Англо-українськийфразеологічний словник/Укл. К. Т. Баранців. К.: Радянська школа, 1969. 1052 с.
  3. Арсентьева Е. Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. Казань: Издательство Казанского университета, 1989. 130 с.
  4. Маслова В. А. Лингвокульторология. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 208 с.
  5. Мокиенко В. М.Славянская фразеология. М.:Высшая школа, 1989. 287 с.
  6. Райхштейн А.Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. М.: Просвещение, 1988. 62 с.
  7. Савченко Л. В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти. Монографія. Сімферополь:Доля, 2013. 600с.
  8. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М.: Наука, 1986. 141 с.
  9. Collins V. N.A book of English idioms. Л.: Учпедгиз, 1950. С. 115 – 121.