ОНОМАТОПЕЯ ТА ЗВУКОСИМВОЛІЗМ У ДИТЯЧІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Translation Studies 2020

Ірина Хаблюк

Кам’янець-Подільський національний університет

Імені Івана Огієнка

Науковий керівник: канд. філол. наук, І. А. Свідер,

ОНОМАТОПЕЯ ТА ЗВУКОСИМВОЛІЗМ У ДИТЯЧІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

The article deals with the problem of translation of phonetic means in Nursery rhymes. Attention is paid to the main features of onomatopoeia and sound symbolism and their reproduction by means of the Ukrainian language.

Keywords: sound symbolism, sound repetition, onomatopoeia, children’s poetry, translation.

Вивчення фонетичної організації поетичного тексту дає можливість повніше розкрити індивідуальний стиль автора, підкреслити або знівелювати смислові акценти, передати настрій та емоції, а конотативно-експресивне значення звуків доповнює зміст твору в цілому.

Вплив на слухача, як на свідомому, так і на підсвідомому рівні, базується на здатності звуків викликати первинні асоціативні зв’язки й сприйматися людиною ще до логічного аналізу лексичного змісту висловлювання [1, с. 3]. Існування зв’язку між звуком та значенням у мові, поряд із наявністю фонетично мотивованих слів, складає основу звукового символізму та звукового наслідування, які, у свою чергу, складають звукозображальну систему мови.

Звукозображальну лексику поділяють в основному на дві категорії: звуконаслідувальну та звукосимволічну. Звуконаслідування (ономатопея) – це явище із закономірним недовільним фонетично вмотивованим зв’язком між фонемами слова та звуковою (акустичною) ознакою денотата, що лежить в основі номінації [2, с. 77]. Денотатом номінації виступають предмети, явища, процеси, яким не властиве звукоутворення [5, с. 10].

Вченими неодноразово відзначалася висока роль явища звукозображальності в дитячій літературі (Н. Г. Михайловська, М. В. Іванова, В.В. Давідов, Т.Г.Окушева). Це пов’язано, насамперед, з тим, що явище звукосимволізму особливо яскраво проявляється у дитячому мовленні. Цей факт неодноразово підкреслювався дослідниками онтогенезу мови (Г.Вернер, Х. С. Каплан, І.Н.Горєлов, С. В. Воронін та ін). Так як образність є характерною рисою мови дитини, вона незмінно присутня в дитячій літературі, і, особливо, в дитячій поезії.

Як відзначають М. Д. Коваль і Ю. М. Скребнев, ономатопея є найбільш прямолінійним і тому примітивним способом з усіх відомих засобів звукової інструментовки мовлення [3, с. 98]. Не дивно, що саме умовне і приблизне звуконаслідування, доступне сприйняттю дитини, так часто можна виявити в текстах Nursery Rhymes.

Звукосимволічні слова, або ідеофони (термін С. В. Вороніна), часто використовуються для позначення базових понять, що оточують людину та її стосуються (руху, світлових явищ, форми, величини, віддаленості, тактильних властивостей поверхонь, міміки, фізіологічних та емоційних станів людини).

При перекладі дитячих віршів нерідко виникає необхідність у різноманітних змінах лексичного, граматичного та стилістичного характеру, викликаних специфікою дитячої цільової аудиторії. Потрібно вміти знайти, а можливо, й вигадати засоби передачі ідей та образів тексту оригіналу. Ці образи повинні бути не лише доступними та зрозумілими для дитини, але й близькими їй [4, с. 57].

Відтворення звуконаслідування, особливо загальновживаних комбінацій звуків на позначення знайомих фонетичних феноменів, зазвичай не викликає труднощів при перекладі, найчастіше перекладач вдається до використання аналога відповідного звуку цільової мови:

Baa baa black sheep, have you any wool? Yes sir, yes sir, three bags full! [9].

Бе-е, бе-е, чорна овечко, чи не дасиш ти нам вовни? Так, сер, так, сер, цілих три торби повні. [6]

У наступному прикладіономатопея перекладається по-різному:

Clap, clap handies,

Mammie’s wee, wee ain;

Clap, clap handies,

Daddie’s comin’ hame,

Hame till his bonny wee bit laddie;

Clap, clap handies,

My wee, wee ain.

Хлопхлоп, ручка,

Я в бабусі внучка;

Хлоп-хлоп, долонька,

Я у мами донька;

Топ-топ, п’ятка,

Я одна у татка;

Топ-топ, ніжка,

Дідусь дасть горішка [9].

Перекладач вдався до досить вільного відтворення оригіналу в тому числі і його фонографічних явищ: Лейтмотивне звуконаслідувальне слово першотвору (Clap, clap), що передає звук плескання у долоні (handies в оригінальному тексті), відтворено звичним аналогом української мови (Хлоп-хлоп) у поєднанні з лексемами «ручка» та «долонька» у першій частині перекладу. У подальшому зазначена ономатопея заміняється на «Топ-топ», при цьому спостерігається і логічна заміна повторюваної в оригіналі лексеми handies (ручки) на «п’ятка» та «ніжка». У цілому весь текст зазнає комплексної трансформації на референційному та лексичному рівнях. У результаті вірш повністю позбавлений національно-культурних елементів першотвору (лексеми «wee, ain, hame, laddie, bonny» тощо не знайшли адекватного втілення у перекладі). Перекладач просто зберіг ритміко-мелодійну специфіку забавлянки, керуючись інтересами дітей молодшого віку, для яких передача національно-специфічнихособливостей вірша не є важливою.

При перекладі звукової нісенітниці, довільного поєднання фонем, перекладачі намагаються зберегти це явище у перекладі, обігруючи певні склади чи поєднання звуків цільової мови, або ж використовуючи більш звичні для українських дітей фонетичні комбінації:

Fiddle-de-dee, fiddle-de-dee,

The fly shall marry the humble bee.

Тру-лю-лю! Тру-ля-ля!

Муха піде за джмеля! [7, с. 9]

Як бачимо, перекладач досить вдало відтворив фонетичну гру, використання позбавлених сенсу, однак, аналогічно досить традиційних комбінацій звуків, та їх включеність у специфіку рими вірша (dee – bee; ля – джмеля). Інколи спостерігаються випадки заміни подібної звукової нісенітниці повнозначними словами, або ж навіть повного опущення фрази із зазначеним явищем.

Rub-a-dub-dub, Three men in a tub,

And how do you think they got there? [8, с. 31]

Так, у перекладі ми отримуємо заміну комбінацій звуків «Rub-a-dub-dub» фразою:

Повірите чи ні, Повірите чи ні

Троє людей в казані!

І звідки ж взялись вони там? [6]

Така трансформація призводить до втрати смислової та звукової гри, зміни прагматики вихідного тексту, однак ми спостерігаємо збереження римотворчої функції фрази (dub – tub; ні – казані).

Як бачимо, у перекладі дитячої поезії прослідковуються закономірності, притаманні художньому перекладу у цілому та віршованому перекладу зокрема, а саме збереження змісту та рівноцінну заміну елементів оригіналу. Перекладач намагаєтьсязберегти ритміко-мелодійне оформлення поетичного твору, яке є важливим для сприймання дітьми. Часторитмічність та легка вимова виходять на перший план, змушуючи перекладача вдаватись до різного роду комплексних трансформацій, які змінюють змістовні та національно-специфічні характеристики тексту.

Література

  1. Белова Т. С. Сопоставительный анализ системы звукоизобразительных средств итальянского и русского языков: атореф. дис. канд. филол. наук: спец. 10.02.20. «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». Москва, 2009. 22 с.
  2. Воронин С. В. Основы фоносемантики. М.: ЛЕНАНД , 2009. 248 с
  3. Коваль М. Д. Стилістика англійської мови. Л.: Учпедіз, 1960. 173 с.
  4. Крисало О.В. Лінгвокультурні особливості перекладу збірки англомовного дитячого фольклору “Nursery Rhymes” російською та українською мовами. Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. №14 (273). Ч.3. С. 57-63.
  5. Левицкий В. В. Звуковой символизм. Основные итоги. Черновцы, 1998. 130 с.
  6. Марач В. Із «МатінкиГусині». Поетичні майстерні. URL: http://maysterni.com/user.php?id=629&t=1&rub=220
  7. Чарлі-Варлі. Англійські народні пісеньки. Київ, 1998. 20 с.
  8. English with Mother Goose.Київ, 2008. 48 с
  9. Mother Goose Nursery Rhyme Lyrics/ Ліричні дитячі вірші зі збірки англійської народної поезії «Матінки Гусині». URL: https://mala.storinka.org/ліричнідитячівіршізізбіркианглійськоїнародноїпоезіїанглійськоютаукраїнськоюмовами.html