ОСОБЛИВОСТІ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Chrystyna Bura

Kamianets-Podilskiy Ivan Ohienko Naional University

Scientific supervisor: PhD, Mitrousova T.V.

Особливості медичної термінології в англійській мові

The article deals with characteristic features of English medical terminology, its ways of formation. The basic languages-sources of medical vocabulary enrichment are determined.

Key words: terminology, medical vocabulary, eponym, word formation, morphological structure.

Медицина являє собою історично сформовану сферу знань, яка впродовж багатьох століть має один і той самий об’єкт (пацієнта), що й зумовлює накопичувальний характер медичних знань, оскільки в медицині збережено всі сформовані в процесі розвитку науки етапи пізнання. Це все й визначає постійний розвиток, зміни, оновлення медичної термінології є передумовою до розвитку мовного знаку в медичному дискурсі.

Особливості перекладу медичної термінології викликають підвищену зацікавленість у лінгвістів і перекладачів (Н. Раск, Х. Лі-Янке, Є.М. Солнцев, Л.Ю. Зубова, Д.В. Самойлов та ін.), оскільки, завдяки міжнародному співробітництву, медицина вдосконалюється і прогресує, що призводить до необхідності глибокого лінгвістичного осмислення медичних термінів для забезпечення якісного та адекватного перекладу медичного дискурсу.

термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни; 2) сукупність термінів певної мови чи певної галузі.

Системність термінології обумовлена двома типами зв’язку, які надають безліч термінів системного характеру;

  • логічними зв’язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв’язки, а вони є в кожні науці, то терміни, які називають ці поняття, повинні бути теж системно пов’язаними);
  • мовними зв’язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони самі залишаються одиницями природнього людського мовлення, відповідно їм властиві всі ті зв’язки, які характерні для загальновживаних слів: синонімічні, антонімічні, словотворчі, багатозначні, граматичні, родо-видові ті ін.).

Англійська мова – лідер у новій медичній термінології, оскільки 60% інформації стосовно різних сфер медицини в літературі на англійській мові. Медична термінологія в змістовому плані представлена поняттями, що позначають стани і процеси, які відбуваються в людському організмі, хвороби (aseptic meningitis/асептичний менінгіт), їх прояви (respiratory failure/порушення дихання), патологічні стани людини, методи діагностики, профілактики, лікування хвороб (palliative care/паліативне лікування) та симптомів, хірургічні операції (rhinoplasty/рінопластика), інструменти (Ilizarov apparatus/апарат Елізарова), лікарські засоби (Acetylsalicylic acid (Aspirin)/кислота ацетилсаліцилова), частини тіла (abdomen/черевна порожнина) та ін.

Медицина володіє розширеною і дуже багатою термінологією, яка має свої характерні особливості. Так, медична термінологія вирізняється присутністю в ній епонімічної термінології, чи епонімів, тобто назв, утворених від власних імен лікарів, вчених і т. д., що використовуються для позначення різних понять: хвороб, їх симптомів, синдромів, анатомічних об’єктів і т.д. [3]. Наразі в медицині епоніми зустрічаються в усіх сфера, складаючи значущу частину медичної термінології, адже завдяки наявності власної назви у своєму складі, він може бути єдине допустимим: the Circle of Willis – артеріальне коло великого мозку. Цей термін з’явився на основі прізвища англійського лікаря Томаса Вілліса(1621-1675). Вілліс зміг визначити, довести, що артеріальне коло головного мозку з’єднує анатомічно дві системи сонних артерій між собою та кожну з них з системою стовбурових артерій.

До нормативних медичних термінів відносять: власне-терміни і предметні терміни [1, с. 136], так, власне-терміни – понятійні терміни, в яких сигніфікат виходить на перший план (kidney failure – відмова нирок); Предметні терміни – основним компонентом є денотативне значення (epiphyseal plate – епіфезарна пластина), здебільшого позначають предмети дослідження: органи людини, лікарські засоби, збудників хвороби і т.п.

Ненормативні лексичні одиниці складають численний і неоднорідний пласт лексики, тим не менш, при цьому не входить до словників. В ненормативну медичну термінологію зараховують професіоналізми (слова в неформальній обстановці), а також терміноїди та індивідуально-образні вислови, які в медицині вживаються нечасто.

Способи формування медичних термінів можна поділити на такі групи: 1.морфологічний спосіб словотворення: словоскладання – hay fever/сінна лихоманка; використання словотворчих афіксів myo-, arthro-, haemo-lhaemato-, adipo-, hepato, onco-, patho-; -aemia, -logy, -tomy і т.п.; конверсивна модель (конверсія – творення нової (похідної) основи з вже існуючої (вивідної) основи простим переосмисленням останньої без якої-небудь зміни її форми) – abduction/абдукція, necrotizing encephalomyelopathy/некротична енцефаломіелопатія (омонімія); різного типу абревіація – “скорочена форма слова чи фрази. Зазвичай вона містить одну букву чи групу букв, які замінюють слово чи фразу” [2, с. 78]: X-ray/рентген, PE/physical examination/фізичне обстеження, vitals/vital signs/ознаки життя;

2.синтаксичний, завдяки утворенню нових слів і фраз з декількох слів – Acquired Immune Deficiency Syndrome – синдром набутого імунного дефіциту, після абревіації отримує скорочену форму, AIDS – СНІД;

3.семантичний –звуження (уточнення) значення загальновживаних слів; метафоричний і метонімічний переніс попереднього значення;

4.запозичення слів з інших мов – терміни французького (malaise/нездужання), відповідно й латинського (virus/вірус), грецького (myopia/короткозорість) та ін.

Отже, у результаті проведеного дослідження було виокремлено ключові характеристики англійських медичних термінів. У сучасному світі медична термінології відіграє важливу роль в професійній комунікації людей, будучи джерелом наукової інформації і знань, інструментом оволодіння спеціальністю, демонструє взаємодію з іншими елементами певної галузі науки.

Література

  1. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и её лексикографическое описание. Свердловск. 1991. 156 с.
  2. Семенчук И.В., Мечковская Н. В. Особенности образования медицинских сокращений и аббревиатур, используемых в клинике и диагностике заболеваний желудочно-кишечного тракта. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2012. №3. С.78 – 80.
  3. Смирнова Е. В. Функционирование и статус эпонимов в медицинской терминологии на примере английского и русского языков. Вестник Пятигорского государственного лингвистического университета. 2011. №. 1. С. 142-145.