ПЕРЕКЛАД АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИКИ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИХ ТВОРІВ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Ф. ГЕРБЕРТА «ДЮНА»)

Translation Studies 2020

Ростислав Собачинський

Кам’янець-Подільський Національний Університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: канд. філол. наук, Барбанюк О. О.

ПЕРЕКЛАД АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИКИ

НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИХ ТВОРІВ

(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Ф. ГЕРБЕРТА «ДЮНА»)

Дане дослідження пропонує узагальнену модель типізації авторської лексики, пояснення перекладацьких трансформацій, що відбуваються при перекладі цієї лексики, їх загальне упорядкування, а також аналіз уже існуючих спроб перекладі.

Ключові слова: наукова фантастика, авторська лексика, неологізми, реалії, транслітерація, транскрипція, переклад.

Переклад як різновид міжмовної комунікації сприяє діалогові культур, власне як і міжкультурному порозумінню. Однак існує низка чинників, які ускладнюють цей процес та створюють певні перешкоди для перекладачів. Серед них і новоутворення, які традиційно називають неологізмами.

Визначенню неологізмів присвячено численні праці видатних мовознавців (Ю. Ковалів, А. Волков, В. Лопатін), серед яких і О. С. Кубрякова, яка пропонує розглядати неологізм як нове слово (стійке словосполучення), що відповідає потребам спілкування, нове за значенням і за формою (або лише за значенням, або лише за формою), що було створене за словотворчими законами даної мови або запозичене з іншої мови і що сприймається носіями даної мови в якості нового протягом певного часу [2].

Переклад такої лексики є процесом складним, він потребує детального дослідження, оскільки новоутворення може належати різним контекстам (релігійному, історичному, культурному, соціальному). Особливу цікавість викликають переклади новоутворень у художній літературі, адже перекладаючи таку лексику, потрібно пам’ятати, що автор вживає її із певною інтенцією, і головна ціль перекладача – передати її якнайточніше, аби читач не втратив закладеного автором значення.

Авторські неологізми, на переконання А. О. Кульчицької [3], охоплюють дуже широкий шар лексики: від абсолютно конкретних предметів і дій до назви нових речей і часто нереальних, фантастичних персонажів, у тому числі і несубстанціональних, тобто таких, про яких часто невідомо нічого, окрім імені. Авторські новотвори додають більшої достовірності створеному світу, однак часто не стають одиницями словника, не переймаються мовним колективом.

Найчастіше авторські неологізми можна знайти серед таких жанрів, як фентезі та наукова фантастика, адже маючи справу з фантастикою, ми маємо справу з авторським винахідництвом, авторським словотворенням, культурно-релігійними та історичними особливостями епохи, у якій живе автор.

Наукова фантастика (НФ) – це жанр спекулятивної літератури, що має справу із уявними та футуристичними концептами, наприклад розвинутою наукою та технологіями, космічними подорожами, подорожами у часі, паралельними всесвітами та позаземним життям. Цей жанр часто називають «літературою ідей», а суть його полягає в дослідженні потенційних наслідків наукових, соціальних та технологічних інновацій [4]. Жанр досяг піку популярності всередині ХХ століття, але кількість доробок, які він охоплює, сягає багатьох тисяч.

Представниками НФ є зачинателі цього жанру Жуль Верн та Герберт Велс та автори, за творчості яких вона досягла вершин своєї популярності, Айзек Азімов, Дуглас Адамс, Артур Кларк та Рей Бредбері. Серед них важливе місце займає американець-фантаст Френк Герберт (Frank Herbert), який є найуспішнішим представником НФ, відомий найбільше як автор «Хроніки Дюни».

Епопея «Хроніки Дюни», яку відкриває однойменний роман «Дюна», описує події далекого майбутнього. Особливість Герберта як автора-фантаста полягає в тому, що він порушує складніші теми, аніж більшість його сучасників: виживання людини, еволюція, екологія, перетин релігії, політики і влади, й усе це на фоні космічної боротьби та міжпланетних перельотів. «Хроніки Дюни» є найбільшим бестселлером з усіх НФ романів і вважається яскравою класикою жанру.

 Цікавість творів Гербета виявляється у тому, що вони пронизані неологічною лексикою, адже задля опису подій, що відбуваються за тисячі років від нашого часу, потрібний цілий багаж новоутворень, серед яких є яскраві приклади власних назв, імен, абревіацій, неологічних еквівалентів існуючих слів, деномінацій різноманітних культурних реалій та ін. Тож постає важливе завдання – проаналізувати їх контекстуалізацію та дослідити можливі шляхи вдалого перекладу на українську мову.

Важливо зазначити відсутність широкого спектру перекладів роману. На даний момент існує лише один задекларований переклад «Дюни» Анатолія Пітика та Катерини Грицайчук [5], тому усі порівняльні аспекти перекладу мають бути упущені.

Так, Герберт вводить новотвори для відображення реалій створеного ним світу, як от Arrakis – Арракіс (назва планети, відома ще як «Дюна»),  Bene Gesserit – Бене Ґессерит , catchpocket – водокишеня, ornithopter – орнітоптер, stunner – паралізатор, dew collectors – росозбиральники, carryall – транспортувальник, ShaiHulud – Шай-Хулуд, defensive shield [6] – захисний щит [5]. Ураховуючи велику кількість авторських новоутворень та їх різноплановість, доцільно скласифікувати такі одиниці відповідно до предмету денотації:

  1. Авторські новотвори, що позначають відомі нам предмети чи явища, називаючи їх еквівалентним авторським відповідником, або взагалі без змін у назві, але зі змінами у значенні.
  2. Авторські новотвори-власні назви: імена та прізвища персонажів, назви племен, народів, жителів тих чи інших середовищ, імена пророчих фігур, назви організацій, шкіл, гільдій, абревіації, назви літературних доробків, мов, місцевостей, планет та присвоєні людьми власні назви об’єктам чи явищам, які мають культурну вагу.
  3. Авторські новотвори на позначення абсолютно нових понять

Відомі дослідники С. П. Влахов та С. І. Флорін, вивчаючи типові трансформації при здійсненні перекладу, виокремлюють використання таких перекладацьких прийомів, як транслітерація, транскрипція та переклад (або передача неологізмів заміною) [1].

Транслітерація позначає механічну передачу слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності. Іншими словами, передача однієї писемності літерами іншої, ігноруючи особливості вимови. До прикладу: Gurney Halleck – Ґурні Галлек, Duke Leto – Герцог Лето, FeydRautha – Фейд-Раута, Galach – Ґалах, portiguls [6] – портигулі [5].

Транскрипція полягає у фонетичній передачі слів доступними фонетичними одиницями. До прикладу, культурна назва піщаного хробака ShaiHulud –  Шай-Хулуд, mélange – меланж (або ж прянощі), hiereg – хайрег, Shadout [6] – Шедаут [5].

Переклад (заміна) є прийомом, що включає такі способи, як уведення неологізмів в мову (калькування, напівкалькування, освоєння, семантичний неологізм), здійснення наближеного перекладу (родо-видова відповідність, функціональний аналог, описовий переклад) та здійснення контекстуального перекладу. До прикладу: The Atreides Family – Сім’я Атрідів, dew collectors – росозбильники, sandsnork – піскошнокрель, metaglass – метаскло, plasteel – пласталь, defensive shield захисний щит, spice – прянощі, little maker – маленький творець, palm lock [6] – долоневий замок [5].

Наведені приклади дають загальну картину творчого доробку Герберта. Його твори становлять перекладацький інтерес і широке поле дослідження творення та вжитку неологізмів. Особливість роману «Дюна» – наявність окрім як переосмислення існуючих екстралінгвістичних концепцій та найменування їх новоутвореннями, так і створення цілком нових лексичних одиниць із абсолютно новим значенням, слідуючи власне створеному фонетичному і словотворчому шаблону.

Через продовження росту популярності «Дюни», як і творів НФ загалом, особливо завдяки сучасним медійним реаліям, виникає вагома проблема перекладу цих термінів. Аналіз існуючих перекладів НФ, як і перекладу «Дюни» 2017 року, приводить нас до думки про наявність потреби встановлення певного порядку у перекладі авторської лексики НФ.

Література

  1. Влахов С. П., Флорин С. И. Непереводимое в переводе. М.: Международные отношения, 1980. 352 с.
  2. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Языки славянской культуры.– 2004. – 560 с.
  3. Кульчицька А. О. Переклад неологізмів. Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода. Режим доступу : http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Philologia/67491.doc.htm (20.03.2020).
  4. Gilks M. Science Fiction: The Literature of Ideas. The Writer, 2003. Access : https://www.writing-world.com/sf/sf.shtml (19.03.2020).

Джерела ілюстративного матеріалу

  1. Герберт Ф. Дюна : роман, передм. Б. Герберта ; пер. з англ. А. Пітика й К. Грицачук. Харків: Книжний Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. 656 с. : іл.
  2. Herbert F. Dune : 50th Anniversary Edition. London : Hodder & Stoughton Ltd, 2015. p. 582. : appendices.