ПОНЯТТЯ «ФІЛЬМОНІМ» В МЕЖАХ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

Translation Studies 2020

Zima Yehor
Vasyl’ Stus Donetsk National University
Scientific Supervisor: Volovyk A.A

ПОНЯТТЯ «ФІЛЬМОНІМ» В МЕЖАХ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

Назва кінострічки є важливою складовою у кіноіндустрії. Від них залежить наскільки успішним буде фільм за кількістю глядачів, що напряму впливає на те скільки цей фільм зможе заробити. Тому важливо дослідити фільмоніми. У цій статті розглядається фільмонім, його фукнції, поради щодо  перекладу назв кінострічок. Існує 6 основних функцій фільмоніма: Називна , Метатекстова, Фатична, Референтна, Експресивна, Розрізняюча. Ці функції виконують важливу роль, аби привернути увагу потенційного глядача, викликати певні асоціації, деякі референси допоможуть людині зрозуміти жанр фільму та про зо там йтиметься. Отож, аби вміти правильно перекладати фільмоніми та розуміти їх сутність важливо усвідомлювати як вони будуються та які функції виконують.

Ключові слова:фільмонім, функції фільмоніма, назва, кінострічка, фільм, глядач

Вступ.Назви кінострічок виконують дуже важливу маркетингову функцію: вони привертають увагу потенційних клієнтів та спонукають їх придбати ту чи іншу продукцію, або у нашому випадку— зацікавити людину купити білет на сеанс кіно. Заголовок кінострічки несе в собі важливу ідентифікаційну функцію. Назва має відрізнятися від інших, тим самим привертати увагу людей та легко запам’ятовуватися. Фільмоніми роз’яснюють деякі центральні ознаки та риси кінострічки, такі як: історичний контекст або розкриття характеру персонажів.

Мета роботи полягає в дослідженні поняття «фільмонім» та його функцій.

Завдання роботи включають дослідження поняття «фільмонім», різницю між заголовком на фільмонімом,історію його дослідження та функції.

Назва кінострічки (або фільмонім) має багато спільногоі є синонімічним поняттю заголовка.Хоч заголовки і фільмоніми володіють спільнимихарактеристиками (вони описують об’єкт), все ж таки це не означає, що вони виконують одну й ту саму функцію.Книш пропонує таке визначення: «фільмонім – це вираз, що показує ситуацію, яка була змодельованакінострічкою, її вербально закодованим чином»[1, с. 8]. Н.О. Кожина має схожу точку зору, яка дещо відрізняється від думки О.В. Книш. Вона вважає, що фільмоніми (або назви кінофільмів) навпаки мають багато спільного з назвами творів художньої літератури, опираючись на їх лінгвістичну природу[1, с. 17]. Вони обидва використовуються далі у тексті. Для кінофільму у якості тексту виступає сценарій і подальше його перенесення на відеоряд, таким чином можемо зробити висновок, що досліджуючи  фільмоніми та назви художньої літератури, ми не можемо розмежувати їх на специфічні сфери застосування.

Ще однією загальною особливістю фільмоніма та заголовка є те, що вони обидва володіють як внутрішнім так і зовнішнім контекстами. Для фільмоніма у якості зовнішнього контексту виступає культурно-історично та естетично-художнє середовище, в той час внутрішнім – структура кінострічки, завдяки чому досягається взаємодія компонентів фільму: відеоряду, вербальних засобів та аудіо складової.

У процесі перекладу фільмонімів перекладачі не надавали великої уваги цьому у минулому сторіччі. Один із способів перекладу фільмонімів був запропонований вченою з Німеччини Крістіан Норд. Вона визначила 6 комунікативних функцій заголовків, яких перекладачі мають дотримуватися у процесі перекладу фільмонімів [3, 264]. Відповідно до К. Норд, ці фукнції можна поділити на дві групи:­­ важливі (метатекстова  функція,фатична та розрізняюча функції) і додаткові (називна, експресивна, називна та референтна функція).

  1. Називна функція відіграє важливу роль привертання уваги глядача. Це означає, що назва має викликати бажання подивитися той чи інший фільм у людини. У тому випадку, якщо назва кінострічки сподобалася глядачу – це більш ймовірно, що він подивиться його.
  2. Метатекстова функція стосується положення заголовку на постері, рекламній дошці, обкладинці книги тощо.
  3. Фатична функціявідноситься до того, як привернути увагу глядача до назви кінофільму, підготовка його до сприйняття інформації.
  4. Референтна функціяполягає у тому, щоб використати у заголовку якісь загальновідомі референси, для легшого сприйняття глядачем.
  5. Експресивна функція містить різні способи як виразити заголовок,для того щоб надати йому більшої експресії. До таких способів можна віднести: використання прикметників, прислівників, негативних та позитивних конотацій, кліше тощо.
  6. Розрізняюча функціявиконує важливепризначення індетифікації, за допомогою якого глядач може легко відрізнити той чи інший фільм. Ця функція досягається за допомогою використання «унікального імені, яке безпомилково ідентифікує зміст заголовку»[2, с. 270].

Три основних функції фільмоніма, своєю чергою, розрізняє О.В. Книш: естетичну, комунікативну та номінативну [4, с. 14-15]. Номінативна функціявказує на те, що, перш за все, фільмонім – це власне ім’я.Комунікативна функція визначає, чи назва кінострічки містить певну інформацію, яка може зацікавити потенційного глядача. Естетична функція передбачає, чи назва кінострічки якимось чином передає естетичне ставлення автора до життя та до сприйняття прекрасного автором. Тобто назва кінострічки – це не просто складені за змістом слова або вислів, а певний культурний символ, який доносить нам авторську філософію та його світогляд.

М. Йовановік вважає, що назва будь-якого культурної спадщини, зокрема фільму, має дуже важливу роль [2, 213]. Його основна функція – зробити комунікацію простіше та зрозуміліше. За допомогою назви та певних асоціативних форм, які закладені у назву, автор намагається досягти певних асоціацій також і у глядача. Насправді, виконати вищезазначені функції складно, тому що потрібно завжди пам’ятати про багатозначність лексичних одиниць, контекст у якому використовуються ті чи інші слова. На початку заголовоквідірваний від змісту, який буде розкритий у самій кінострічці, але у процесі сприйняття фільму глядачем, заголовок може прийняти дещо інші значення або може стати більш конкретним та зрозумілішим.

Висновок. Проаналізувавши поняття «фільмонім», його кореляцію з поняттям «заголовок», а також функції, які він виконує у кінострічках, варто висновувати, що кінострічки нерозривно пов’язані і співвідносяться з поняттям заголовка. Заголовок– основна ідея тексту викладена у декількох словах, тоді як фільмонім – це назва фільму, яка виконує інформативну, рекламну та впливаючу ролі. Функції фільмонімів поділяються на дві групи: важливі (розрізняюча функція, метатекстова та фатична функції) і додаткові (референтна, експресивна та називна функція). Переклад назви будь-якого фільму «будується» з морфем, слів, словосполучень мови перекладу, тобто зі структурних одиниць, а тому вимагає детального дослідження усіх можливих значень та відтінків слів та словосполучень, потрібно брати до уваги контекст та історико-культурні особливості мови на перекладу, порівняння усіх можливих варіантів,аби якомога точніше та влучніше перекласти назву кінофільму.

Література

  1. Кныш, Елена. Лингвистический анализ наименований кинофильмов в русском языке. Одесса. 1992.
    2.Кожина, Наталья. Заглавие художественного произведения: структура, функция, типология (на материале русских произведений XIXXX веков).1986.
    3 .Nord, Christian. Text-Functions in Translation: Titles and Headings as a Case in Point. Target. International Journal of Translation Studies. 1995.
    4.Кныш,Елена. Наименование кинофильмов как объект ономастики. Киев. 1988.

One thought on “ПОНЯТТЯ «ФІЛЬМОНІМ» В МЕЖАХ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

  1. Тема даної наукової праці є досить актуальною на сьогоднішній день. Мені було цікаво читати, як Ви пояснювали поняття «фільмонім», його кореляцію з поняттям «заголовок», а також як Ви описали функції, які він виконує у кінострічках.

Comments are closed.