РЕЦЕПЦІЯ РОБЕРТА БЕРНСА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Translation Studies 2020

Оксана Равлінко

Кам’янець-Подільський національний

 університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

О.В. Галайбіда

РЕЦЕПЦІЯ РОБЕРТА БЕРНСА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

This article deals with reception of Robert Burns in the Ukrainian literature. It emphasizes the importance of authentic translation and analysis outstanding Ukrainian literary figures who followed these principles.

Key words: reception, Robert Burns, translation, original translation.

Кожна національна культура зазнає впливу інших культур, і переклад творів художньої літератури є одним із багатьох таких впливів. Переклади допомагають нам ознайомитися зі скарбами творів літератури інших народів, збагачуючи тим самим нашу власну культуру та світосприймання. Поезія видатного шотландського письменника Роберта Бернса належить до літературних творів, які виражають особливі риси національного характеру, розкривають порухи людської душі. Це може пояснювати великий інтерес до творів Роберта Бернса в інших країнах, зокрема в Україні.

Аналіз перекладів творів Бернса українською мовою був здійснений багатьма вченими: Максим Стріха [6], Віктор Коптілов [2], Марина Новікова [3], Валентина Савчин [5], Віталій і Олена Радчук [4] та ін. Вони вказують на безумовний вплив його творів на українську літературу і культуру загалом.

Рецепція – це відображення, в нашому випадку художніх творів Роберта Бернса в українській культурі. Є певна послідовність у виборі віршів серед українськомовних перекладів поезій Роберта Бернса. В основниму це вірші, я яких звучать свободолюбиві мотиви. «John Barleycorn», «Scots Wha Hae», «My heart’s in the Highlands», «For a’ That and a‘ That», «O wert thou in the cauld blast» and «A red red Rose»  є найпопулярнішими, про що свідчать їх багаторазові переклади. У цих творах Бернс виступає пристрасним ліриком, справжнім патріотом, незалежною людиною, привертає увагу інших, теж вільних духом письменників. Український поет Тарас Шевченко мав особливий дар синергії з усім талановитим, справжнім і прекрасним. Він читав Роберта Бернса в російських перекладах і був захоплений його талантом. У вступі до доопрацьованого видання його збірки поезій Кобзар він високо оцінив Бернса і назвав його великим національним і справжнім народним поетом [9, 207].

Відомо, що Іван Франко переклав шість віршів Бернса. Усі вони («Tragic Fragment», уривок з «Holy Willie’s Prayer», «The Deil’s Awa’ Wi’ Th’ Exciseman», «For a’ That and a’ That», «Though fickle fortune has deceived me», «Epitaph for the Author’s Father») мали для нього певне особисте значення. У той же час його вибір продемонстрував різні аспекти таланту Бернса. Вважають, що Франко в своїй творчості використовував німецькі переклади Карла Бартша. Очевидно, що він це зробив, враховуючи, що німецька мова була офіційною мовою в Австро-Угорщині, до якої Галичина належала в той час, і Франко добре знав німецьку. Однак він наполягав на перекладі лише з оригіналу, і ми можемо судити про його бажання оволодіти англійською мовою по тому, що “в одному зі своїх листів до Драгоманова Франко пише, що він хотів би перекласти Вільяма А. Клустона «щоб підучитися ліпше англійської мови» [8, 30].

Лариса Косач-Квітка, більш відома під своїм літературним псевдонімом Леся Українка, була однією з найвідоміших поетів і письменниць України. У своєму листі до молодшого брата Михайла від 26-28 листопада 1889 р. вона наполягала на перекладі творів Бернса українською мовою, але не вважала її володіння англійською достатньо хорошим [7, 41]. (Вона знала російську, польську, болгарську, грецьку, латинську, французьку, італійську, німецьку мови і вивчала англійську.) Проте, в своїй поемі «Роберт Брюс, король шотландський» вона перефразовує деякі уривки з «Scots Wha Hae».

Традицію українських перекладів з Бернса продовжив Василь Мисик (1907-83), талановитий мовознавець, перекладач та оригінальний поет. Мисик опублікував свою книгу перекладів Бернса у 1932 р.: це перша повнометражна книга Бернса українською мовою [1].

Марина Новікова переконана в тому, що “перші українські радянські переклади Р. Бернса, які вийшли окремою збіркою, опубліковані  1932 р. В. Мисиком. Шотландські пісні та поеми перекладені в дусі радянської літератури, як цього вимагала  атмосфера тоталітарного режиму ” [3, 11].

Проте, Максим Стріха не погоджується з цим твердженням і вважає, що вибір віршів свідчить про протилежне. Мовознавець, у своїй книзі пише, що Бернс «шотландський класик виглядав у своїй стихії –  без елементів спрощення і полегшення, властивих для популярних російських перекладів С. Маршака» [6, 201]. Варто також зазначити, що книга містить 37 перекладів найрізноманітніших творів, таких як «Tam o ‘Shantеr», «The Jolly-Begars», «The Twa Dogs», «MacPherson’s Farewell», «My heart’s in the Highlands» та «Such a parcel of rogues in a nation», які не створюють враження жодної тоталітарної ідеології.

Іншим оригінальним перекладачем Роберта  Бернса українською мовою у другій половині ХХ століття був Микола Лукаш (1919-88), видатний український перекладач, теоретик та лексикограф, який переклав з понад 20 мов та познайомив українського читача з багатьма творами світової літератури. Леонід Череватенко вважав Лукаша «одним із найбільших письменників та мовотворців нової української літератури, соборної  мови. Повторюю, він охопив і активізував увесь її масив як по вертикалі – з давнини і до кінця ХХ ст., – так і по горизонталі: від Закарпаття до Кубані та Слобожанщини. Усі ці діалекти, всю цю лексику він охопив, опрацював і зберіг у своїй картотеці» [5, 324-325].

Отже, характерною особливістю української рецепції Роберта Бернса є часте порівняння з Тарасом Шевченком, українським кобзарем, і завдяки зусиллям української інтелігенції Бернс сам став частиною української культури.

Література

  1. Бернс Р. Вибране. Пісні та поеми/ пер. з англ. В. О. Мисика. Київ: Література і мистецтво, 1932. 125 с.
  2. Коптілов В. В. Роберт Бернс українською мовою / Віктор Вікторович Коптілов. // Всесвіт. – 1959. – №12. – С. 125–126.
  3. Новікова М. О. Глибокий пошук: Василь Мисик як перекладач / Марина О. Новікова. // Всесвіт. – 1977. – №8. – С. 189–196.
  4. Радчук В. Хто він, Роберт Бернз? [Електронний ресурс] / В. Радчук, О. Радчук // Всесвіт – URL: http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/356/41/ (дата звернення: 21.03.2020).
  5. Савчин В. Р. Микола Лукаш – подвижник українського художнього перекладу. Львів: Літопис, 2014. 373 с.
  6. Стріха М. В. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ: Факт – Наш час, 2006. 344 с.
  7. Українка Леся. Листи (1876-1897)/ упоряд. та прим. В.В.Яременка ; ред. тому М. Д. Бернштейн. Київ:  Т. 10. 541 с.
  8. Франко І. Я. Зібрання творів: у 50 томах. Київ: Наукова Думка, 1986. Т. 50. 328 с.
  9. Шевченко Т.Г. Зібрання творів: у 6 т. Київ: Наукова Думка, 2003. Т.5. 207 с.