ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Halyna Tsyganok

Zhytomyr Ivan Franko State University

Scientific supervisor: PhD, N.S. Shcherba

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

The article describes the main provisions regarding the need for teaching high school students oral dialogical speech. The key documents that guide the development of students’ dialogical skills are analyzed. Psychological, age and methodical preconditions and features that accompany the educational process are covered in detail. The main difficulties that arise in teaching high school students dialogue are indicated. The relevant conclusions are drawn.

Keywords: psychological and methodological preconditions, age peculiarities, interactive learning, oral dialogical speech.

Прагнення України приєднатись до Європейського Союзу підвищують пріоритетність середньої іншомовної освіти і особливо оволодіння усномовленнєвими комунікативними компетентностями (особливо діалогічною), оскільки це відкриває для майбутніх фахівців нові можливості. Здатність до іншомовного діалогічного спілкування передбачає готовність особистості, з одного боку, висловлювати власну точку зору, оформлюючи її відповідно до правил іноземної мови (ІМ), а з іншого – розуміти співрозмовника. Це зумовлює низку відповідних труднощів у навчанні. Ефективність їх подолання залежить, зокрема, від обраних технологій навчання і зумовлює можливість виконання чинних освітньо-нормативних вимог.

Основними документами, які скеровують розвиток у старшокласників усномовленнєвих діалогічних умінь є: Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти (ЗЄР), Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов, Навчальні програми з іноземної мови для 9-11 класів. Учні 9 класу закладу загальної середньої освіти повинні досягти рівня володіння іноземною мовою А2. Тобто на момент переходу до старшої школи учні здатні: спілкуватися у звичних ситуаціях, що вимагають простого та прямого обміну інформацією в межах знайомих і звичайних питань, пов’язані з роботою та вільним часом; можуть брати участь у дуже коротких соціальних взаємодіях, але рідко можуть достатньо зрозуміти, щоб продовжувати розмову за власним бажанням. Випускники ЗЗСО мають досягти рівня В1 у володінні усномовленнєвою діалогічною компетентністю. Тобто вони можуть використовувати широкий спектр простої мови для вирішення більшості ситуацій, які можуть виникнути під час подорожі. Можуть ввести діалог, не готуючись до розмови заздалегідь, висловлювати особисту думку та обмінюватись інформацією на теми, які знайомі, стосуються особистості мовця або повсякденного життя (наприклад, сім’ї, дозвілля, роботи, подорожей та поточних подій) [7: 12]. Змістовою основою для підвищення рівня іншомовної діалогічної компетентності учнів з А2 до В1 є 4 сфери спілкування: особистісна, освітня, громадська, професійна [8: 48; 3: 312], відповідна їм тематика та комунікативні ситуації. Згідно з Державним стандартом, навчання іноземної мови має бути взаємопов’язане з оволодінням культурою народу, що нею спілкується. Такий підхід зумовлює формування готовності учнів до  усномовленнєвої міжкультурної комунікації у межах типових тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою [1].

Іншою передумовою досягнення рівня володіння іноземною мовою, передбаченого в освітньо-нормативних документах, є специфічні методи і види навчальної діяльності, що все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Це реалізується в інтерактивній взаємодії під час навчального процесу, де діти спілкуються, вирішуючи проблемні ситуації, висловлюючи власні думки з різних питань, вступаючи в діалоги.

Навчання усного діалогічного мовлення ґрунтується на низці теоретичних передумов, серед яких важливе місце посідають психологічні, вікові та методичні.

До вікових особливостей старшокласників, що впливають на їх навчання усного діалогічного мовлення, належать:

  • розвиток інтересу до себе як до особистості, до своїх можливостей і здібностей; громадянської самосвідомості й самооцінки, високий рівень узагальнення та абстрагування мисленнєвої діяльності;
  • спрямованість на майбутню професію, потреба в праці;

прагнення до обговорення проблем, які їх хвилюють; здатність будувати життєві плани; що супроводжується перейманням цінностей батьків та орієнтацією на думку однолітків [2].

З психологічної точки зору діалогічне мовлення характеризується вмотивованістю, зверненістю і ситуативністю [3:308]. Врахування цих особливостей у навчальному процесі сприяє підвищенню його ефективності і визначає його методичні передумови. Як зазначає Є.І. Пассов, відсутність зовнішніх обставин ситуації у процесі навчання компенсується тим, що вони є у свідомості комунікантів [5:47]. Такими обставинами можуть бути спільні переживання учасників діалогу, життєвий досвід, події, що відбулись у минулому та відомі співрозмовникам. Проте всі вони реалізуються в межах комунікативних ситуацій КС, які можуть бути природніми та штучними. Перших, які   виникають самі собою, в навально-комунікативному процесі обмежена кількість. Тому вчитель ІМ змушений спеціально створювати штучні КС, надавати учасникам діалогу певні ролі, імітувати стосунки між ними, пояснювати обставини та умови, в яких відбувається спілкування.

Залежно від мети навчання існує 2 підходи до навчання діалогічного мовлення: індуктивний і дедуктивний підхід. За першим діалогічне мовлення є метою навчання (від окремих реплік до повноцінного самостійно створеного діалогу), а за другим – засобом (від готового зразка до його відтворення з можливою трансформацією).

Оволодіння іншомовним діалогічним мовленням представляє певні труднощі для учнів, зумовлені необхідністю поєднувати продуктивну та рецептивні комунікативну діяльність; умовами спілкування, зокрема його непередбачуваністю, темою розмови, її мовним оформленням тощо.

Для того, щоб підвищити активність учнів на уроці, включити їх у ситуації говоріння, моделювання та управління процесом висловлення власних думок, необхідно оновлювати форми і методи роботи у контексті інтерактивності. Використання інтерактивних технологій дасть можливість учням не просто виступати спостерігачами або слухачами, а брати активну участь у тому, що відбувається, що і є основною передумовою розвитку їх усномовленнєвої діалогічної компетентності.

References

  1. Державний стандарт повної загальної середньої освіти, 2011.
  2. Кон, Игорь. С. Психология ранней юности: Кн. для учителя / Кон Игорь С. Изд. М.: Просвещение, 1989, 255 с.
  3. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич Оксана Б., Бориско Наталія Ф., Борецька Ганна Е. та ін./ за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. Вид. К. : Ленвіт, 2013, 590 с.
  4. Ніколаєва, Софія Ю. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор педагогічних наук, проф. Ніколаєва Софія Ю. Вид. К.: Ленвіт, 2003, 273 с.
  5. Пассов, Ефим И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению. Изд. М.: Рус.яз., 1989.
  6. Першукова, Оксана О. Міжкультурність та багатомовність як напрями модернізації змісту мовної освіти школярів у Європі// Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. No. 119, 2014, с.198-202.
  7. Common European Framework of Reference: learning, teaching, assessment. Structured overview of all CEFR scales https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168045b15e&fbclid=IwAR3C-SI1a6_176KIrDELwjpOpIi-I3dzygFITTzmbjePshYlU42fuWXJ40o
  8. Common European Framework of Reference: learning, teaching, assessment. Cambridge, 2001. 261 p.

2 thoughts on “ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  1. Дякую за вашу публікацію.
    Які програмні продукти Ви обираєте для навчання учнів?

    1. Марино, дякую за запитання. Що стосується інтерактивних технологій навчання старшокласників діалогічного мовлення, то у своїй роботі використовую такі форми та методи інтерактивної взаємодії як евристична бесіда, дискусії, метод “круглого столу”, метод “ділової гри”, конкурси практичних робіт з їх обговоренням, рольові ігри, моделювання певної діяльності або ситуації. Якщо говорити про програмні продукти, то часто звертаюсь до розробок British Council LearnEnglish Teens.

Comments are closed.