ЗАСОБИ СИНТАКСИЧНОГО УВИРАЗНЕННЯ У РОМАНІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА “ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ”

Олеся Годованюк

Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнко

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент О. В. Галайбіда

ЗАСОБИ СИНТАКСИЧНОГО УВИРАЗНЕННЯ У РОМАНІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА “ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ”

The article deals with the dominant means of expressive syntax in the novel by F.S. Fitzgerald’s «The Great Gatsby», namely repetition and polysyndeton. The stylistic functions of syntax in creating emotionality and expressiveness of artistic text are defined.

Keywords: expressive syntax, expressiveness, repetition, asyndetone, polysyndeton.

Синтаксична організація твору – важливий компонент виразності, як загальномовної, так і авторської. Розуміння індивідуального стилю письменника неможливе без аналізу синтаксичної організації його творів та використаних засобів стилістичного синтаксису.

Мета нашої розвідки – охарактеризувати засоби синтаксичного увиразнення у романі Ф. С. Фіцджеральда “Великий Гетсбі”, зокрема конструкції повтору, визначити їхню стилістичну роль у мові твору.

Термін “експресивний синтаксис” з’явився на початку 1960-х. Проте визначення експресивного синтаксису й досі постає нечітко визначеним, адже існує велика кількість поглядів на поняття експресивності. Термін “експресивний синтаксис” пов’язаний з ім’ям Ш. Баллі, який вважав, що афективний чинник (експресивний) є обов’язковим компонентом будь-якого висловлювання [2, 20].

Лінгвістична категорія експресивності активно досліджується українськими та зарубіжними мовознавцями. Питаннями експресивного синтаксису займаються В. Виноградов, Н. Гуйванюк, С. Єрмоленко, Н. Ладиняк, Л. Мацько, О. Олександрова, В. Ткачук, та ін. Визначено, що експресивність може бути представлена на фонетичному, лексичному і синтаксичного рівнях.

Експресивність синтаксичної структури формується за допомогою відносного відхилення від нормативного порядку її організації. Таке відхилення має семантичний, функційний і структурний характер [3, 8].

Структурно-семантична організація синтаксичних конструкцій визначається прагматичними установками автора на максимальний вплив на читача [4, 95].

На виникнення експресивності художнього мовлення впливають особливості комунікативної ситуації, наміри мовця, а також лінгвістичний та екстралінгвістичний (соціальний) контекст комунікативного акту [4, 95].

 Синтаксис художніх творів видатного представника американської літератури Ф.С. Фіцджеральда характеризується вживанням різноманітних за структурою речень, зокрема частим є вживання складнопідрядних речень. Велику роль у розкритті ідіостилю письменника відіграє використання таких засобів як повтор, парцеляція, антитеза, паралельних синтаксичних конструкцій та асиндетону.

У романі “Великий Гетсбі” поширеним мовним засобом експресивного синтаксису є повтор. Він вживається для привернення уваги читача до ситуації або до персонажа.

Повтор на рівні лексичних одиниць може бути дистантним і суміжним. Наприклад:Hot!” said the conductor to familiar faces. “Some weather! hot! hot! hot! Is it hot enough for you? Is it hot? Is it…?” [5, p. 122]. У наведеному прикладі повтор підкреслює стан напруженості, який виник після зустрічі Дейзі та Гетсбі. Повтор використовується для передачі почуттів та емоцій, які відчувають герої.

У творі зустрічаємо повтор однокореневих слів, які належать до різних частин мови: “The other girl, Daisy, made an attempt to rise — she leaned slightly forward with a conscientious expression — then she laughed, an absurd, charming little laugh, and I laughed too and came forward into the room”[5, p. 11]. Застосовуючи повтор лексеми  laugh  (вираженої іменником і дієсловом), автор створює образ позитивної, веселої дівчини Дейзі, викликає прихильність до неї у читача роману.

Розглянемо інший приклад з описом героїні:“Her face was sad and lovely with bright things in it, bright eyes and a bright passionate mouth, but there was an excitement in her voice that men who had cared for her found difficult to forget” [1, 12]. Повтор епітету bright підкреслює яскраву зовнішність Дейзі, виражає прихильне ставлення Фіцджеральда до героїні.

Повтор зустрічаємо в роздумах оповідача про появу чоловіка Дейзі на одній з гулянок Гетсбі. Описуючи свої враження, він наголошує, що саме присутність Тома відрізняла той вечір від інших. Нік підкреслює, що замість звичної безтурботність і веселості у повітрі відчувалась пригніченість: “Perhaps his presence gave the evening its peculiar quality of oppressiveness—it stands out in my memory from Gatsby’s other parties that summer. There were the same people, or at least the same sort of people, the same profusion of champagne, the same many-colored, many-keyed commotion, but I felt an unpleasantness in the air, a pervading harshness that hadn’t been there before” [5, p. 111].

Характерним для експресивного синтаксису романа Фіцджеральда є використання повтору службових частин мови, зокрема сполучників. Це явище має назву полісиндетону.

Особливо часто автор використовує полісиндетон в описах.  Наприклад, коли Нік Карравей описує одну з розкішних вечірок Грея Гетсбі. Повтор сурядного сполучника and або підкреслює одночасність описуваних подій, або свідчить про тісний зв’язок між ними, надає висловлюванню ритму, а також підкреслює рівноцінність перелічуваного:“In his blue gardens men and girls came and went like moths among the whisperings and the champagne and the stars. At high tide in the afternoon I watched his guests diving from the tower of his raft or taking the sun on the hot sand of his beach while his two motor-boats slit the waters of the Sound, drawing aquaplanes over cataracts of foam” [5, p. 43]. Повтором присвійного займенника his оповідач акцентує, що все навколо належало Гетсбі, привертає увагу читача  до впливовості і багатства головного персонажа.

Неодноразове повторення сполучника and вживається задля акцентування   присутності усіх багатих людей товариства, які вважали за честь відвідати заходи, які організовував Гетсбі. Наприклад, коли Нік Карравей перелічує імена людей, які зібрались на вечірці в будинку Гетсбі: “Of theatrical people there were Gus Waize and Horace O’Donavan and Lester Meyer and George Duckweed and Francis Bull. Also from New York were the Chromes and the Backhyssons and the Dennickers and Russel Betty and the Corrigans and the Kellehers and the Dewars and the Scullys and S. W. Belcher and the Smirkes and the young Quinns, divorced now, and Henry L. Palmetto who killed himself by jumping in front of a subway train in Times Square” [5, p. 68].

В іншому прикладі повтор сполучника and актуалізує нагромадження різноманітних продуктів і демонструє увесь розмах підготовки до вечірки: “By seven o’clock the orchestra has arrived, no thin five-piece affair, but a whole pitful of oboes and trombones and saxophones and viols and cornets and piccolos, and low and high drums. The last swimmers have come in from the beach now and are dressing upstairs; the cars from New York are parked five deep in the drive, and already the halls and salons and verandas are gaudy with primary colors and hair shorn in strange new ways and shawls beyond the dreams of Castile”[5, p. 44].

У романі можна також спостерігати засіб, протилежний полісиндетону, а саме асиндетон, коли однорідні члени речення не з’єднані жодним сполучником. Це створює ефект швидкого та активного мовлення, а також дає уможливлює створення більшого акценту на важливих деталях оповіді. Наведемо приклади:

“That was the inexhaustible charm that rose and fell in it, the jingle of it, the cymbals’ song of it”[5, p. 128].

“People disappeared, reappeared, made plans to go somewhere, and then lost each other, found each other a few feet away”[5, p. 41].

“I was a guide, a pathfinder, an original settler”[5, p. 6].

“Simultaneously I heard his voice, gruff, muffled, husky, at the hall telephone”[5, p. 123].

Отже, серед синтаксичних засобів увиразнення у художньому мовленні Ф.С. Фіцджеральда домінувальним є повтор. Особливе стилістичне навантаження має повтор сполучників, полісиндетон, який підвищує динамічність та експресивність оповіді. Використання засобів експресивного синтаксису дає змогу письменникові викликати переживання та посилити емоційний вплив на читача.

Література

  1. Александрова О. В. Проблема экспрессивного синтаксиса на материале английского языка. Учебное пособие. Москва : Высшая школа, 1984. 211с.
  2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. Москва : Изд-во иностр. литературы, 1955. 416 с.
  3. Вовк А. В. Експресивний синтаксис: з історії вивчення. Український смисл. № 1. С. 254-264.
  4. Торосян О. М. Прагматичний потенціал експресивного синтаксису. Science Review. Vol. 6, №2(9). С. 94-99
  5. Scott Fitzgerald. The Great Gatsby. 1925. 193 p. URL: https://www.planetebook.com/free-ebooks/the-great-gatsby.pdf Дата доступу: 12. 02. 2020 р

One thought on “ЗАСОБИ СИНТАКСИЧНОГО УВИРАЗНЕННЯ У РОМАНІ Ф.С. ФІЦДЖЕРАЛЬДА “ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ”

  1. Дякую за Вашу публікацію. Один із улюблених прочитаних творів…Ви обрали цікаву тему для дослідження. Вузька спеціалізція вибраної теми, унеможливлює розпорошення матеріалу, що дійсно вабить. Матеріал чітко та лаконічно викладений. Чи вбачаєте подальше дослідження інших засобів у романі, до прикладу стилістичних?

Comments are closed.