Особливості формування компетентності у читанні: лінгвосоціокультурний аспект

О. А. Любінецька

Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник – Т. В. Сторчова, кандидат педагогічних наук, доцент

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ: ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

The article is devoted to highlighting the nature and features of formation of competence in reading, while compenetce in reading plays big role in teaching language as means of communication between people of different nationalities. Analyzed components of linguosociocultural competence as a key to understanding social life, cultural and traditional peculiarities, linguistic features of language which is studied at school. Stages of reading a text a characterized and aims of every stage are analyzed. Examples of work with pupils in every reading stage are given, based on original text connected with culture, social peculiarities and personalities of country of studied language. A set of exercises to the text is given, aimed at the development of socio-cultural competence.

Keywords: reading, competence, linguosociocultural competence, phases of reading.

Знання іноземної мови є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних контактів. Сучасні психолого-педагогічні та методичні дослідження розглядають навчання іноземних мов як процес особистісного розвитку учня в контексті «полілогу культур». Практична мета навчання  іноземних мов у загальноосвітній школі полягає в навчанні учнів міжкультурного іншомовного спілкування в межах тематики, визначеної навчальною програмою [4, с. 28].

Тема нашого дослідження є актуальною, адже читанню, як виду мовленнєвої діяльності і як найбільш розповсюдженому способу іншомовної комунікації приділяється у навчанні іноземних мов велика увага [6, с. 42].

Проблемами читання займалися і до сьогодні займається багато вчених, науковців та методистів. С. Ніколаєва визначає читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування. Поряд з усним мовленням воно є важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземних мов [5, с. 202].

Компетентність як зручний формат вимірювання знань, навичок та вмінь презентований у компетентності в читанні, яка ученими розглядається як здатність читати автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту в умовах опосередкованого спілкування. Складниками компетентності у читанні є вміння, навички, знання, а також комунікативні здібності, а саме – здібності до читання.

Формування компетентності у читанні передбачає набуття учнями знань, формування навичок та розвиток умінь читання, а також удосконалення психофізіологічних механізмів читання. Набуття знань включає оволодіння мовними, країнознавчими й лінгвокраїнознавчими знаннями. Форму­вання навичок читання (техніка читання, лексичні та граматичні) сприяє формуванню автоматизованих складників читання. Розвиток умінь читання уможлив­лює розвиток здатності учня проникати до смислу тексту з різними рівнями його розуміння. Вдосконалення психофізіологічних механізмів читання має на меті розвиток конкретних характеристик мовлення, ймовір­ного прогнозування, розширення обсягу довготривалої й короткочасної пам’яті, зменшення часу внутрішнього промовляння.

Ми вважаємо, що на даному етапі розвитку інтернаціонального спілкування важливу роль відіграє лінгвосоціокультурна компетентність. Лінгвосоціокультурна компетентність – це здатність і готовність особистості до іншомовного міжкультурного спілкування. Вона складається із декількох взаємопов’язаних субкомпетентностей: соціолінгвістичної, соціокультурної і соціальної, кожна з яких характеризується специфічними знаннями, навичками, вміннями і здібностями.

Отже, охарактеризуємо соціолінгвістичну, соціокультурну та соціальну компетентності як складники лінгвосоціокультурної компетентності. Соціолінгвістична компетентність розглядається як здатність особистості вибирати, використовувати та розуміти мовні та мовленнєві засоби іншомовного спілкування з національно-культурною семантикою з країнознавчого тексту відповідно до контексту, ситуації та стилю спілкування [2, с. 425]. Така компетентність має на меті формування уявлень про соціальні умовності, такі як початок та завершення бесіди, привітання та прощання, запрошення, вибачення і т.д.

Під соціокультурною компетентністю ми розуміємо здатність особистості набувати різноманітних культурологічних, лінгвокраїнознавчих, соціокультурних і міжкультурних знань і користуватися ними для досягнення своїх цілей в іншомовному спілкуванні [2, с. 429], орієнтуватись у традиціях, реаліях, звичаях, духовних цінностях не лише свого народу, але й інших націй, уміти спілкуватись іноземною мовою в сучасному світі, оперуючи культурними поняттями й реаліями різних народів [3, с. 12].

Соціальна компетентність поряд з соціолінгвістичною та соціокультурною компетентностями є частиною лінгвосоціокультурної компетентності, але найменш вивченою. За словником методичних термінів вона означає здатність вступати в спілкування з іншими людьми. Бажання вступати в комунікацію обумовлене наявністю потреби у спілкуванні, мотивів та певного відношення до партнера по спілкуванню та самооцінкою. Вміння вступати в комунікативні відносини вимагає від партнера здатності орієнтуватися в соціальній ситуації та управляти нею [1, с. 286]. Погоджуємося з твердженням, що ця компетентність є здатністю й готовністю індивіда вступати в міжкультурне спілкування з представниками інших культур у різних комунікативних ситуаціях.

Формування лінгвосоціокультурної компетентності може відбуватися на основі автентичних текстів, оскільки текст – це і засіб комунікації, і спосіб збереження і передачі інформації, і форма існування культури, а також відображення певної національної культури, традицій. У тексті відображені всі важливі складники лінгвосоціокультурної дійсності країни, мова якої вивчається. Тексти мають пізнавальну і лінгвокраїнознавчу цінність, що дає можливість обговорити поточні проблеми суспільства, шляхи їх вирішення, порівняти тенденції розвитку інших соціумів з аналогічними тенденціями у своїй країні.

Таким чином, під лінгвосоціокультурною компетентністю у читанні країнознавчих текстів ми розглядаємо сукупність лінгвосоціокультурних знань, навичок і вмінь, яка забезпечує здатність учнів орієнтуватися в структурно-смисловій організації тексту з лінгвосоціокультурним потенціалом, розпізнавати, адекватно розуміти та критично інтерпретувати лінгвосоціокультурну інформацію, вміщену в ньому, та забезпечує готовність випускників школи вступати в ефективну міжкультурну комунікацію.

Відомо, що процес читання текстів у школі вимагає певного впорядкування та етапності його виконання. Сучасні методисти виокремлюють три основні етапи роботи з текстом: дотекстовий етап, читання тексту та післятекстовий етап. Отже, основним завданням на дотекстовому етапі є аналіз смислових та мовних труднощів; прогнозування змісту тексту за його назвою, ілюстрацією, ключовими словами тощо; формулювання комунікативної установки на читання тексту. На другому етапі, тобто етапі читання тексту, відбувається власне читання тексту. Головною метою третього післятекстового етапу є контроль розуміння змісту (основного і детального) тексту; обговорення змісту тексту.

Важливою передумовою для формування лінгвосоціокультурної компетентності під час читання вважаємо вдалий підбір вправ на кожному етапі, які об’єднуються головним завданням – формувати навички усного мовлення, здатності до комунікації. Наведемо приклад тексту для учнів 6-го класу, під час роботи з яким можливе формування соціокультурної компетентності:

                                   Mark Twain (1835 – 1910)

1. Дотекстовий етап

На цьому етапі необхідно підготувати учнів до сприймання тексту. Це може бути розповідь вчителя, бесіда з учнями, розповідь учнів на основі життєвого досвіду. Оскільки Марк Твен американський письменник 2-ї пол. ХХ ст., дітям може бути запропонована розповідь про Америку того часу, задля введення в іншомовну атмосферу та ознайомлення з найважливішими подіями країни періоду творчості Марка Твена:

Brief Timeline of American Literature and Events

1. Franco-Prussian War.
2. John D. Rockefeller founds the Standard Oil Company.
3. Territory of Utah gives full suffrage to women; the first election in which they vote occurs on 1 August.
4. 22 June. Department of Justice is created.
5. 8 October. Chicago is almost destroyed by fire.
6. Charles Darwin, The Descent of Man.
7. Alexander Graham Bell invents the telephone.
8. The most popular writers of this period are Mark Twain and Henry James.

Ще одним варіантом заохочення до роботи з текстом та формування соціокультурної компетентності можливий перегляд відеоролика, пов’язаного з історією, культурою США.

Для того, щоб викликати у дітей цікавість до прочитання тексту можемо запропонувати роботу з цитатами автора: це допоможе зрозуміти власне характер письменника і гумористично спрямований стиль написання:

“Reader, suppose you were an idiot. And suppose you were a member of Congress. But I repeat myself.”

“In the first place God made idiots. This was for practice. Then he made school boards.” — Following the Equator

“The political and commercial morals of the United States are not merely food for laughter, they are an entire banquet.” — Mark Twain in Eruption

“I am quite sure now that often, very often, in matters concerning religion and politics a man’s reasoning powers are not above the monkey’s.” — Mark Twain in Eruption

“It is just like man’s vanity and impertinence to call an animal dumb because it is dumb to his dull perceptions.” — What is Man?

Ще одним аспектом для розуміння самого тексту є ознайомлення з незнайомим лексичним матеріалом. Учням пропонується записати та перекласти нові слова:

1. Write down and translate new words: soldier (солдат), civil war (громадянська війна), silver miner (шахтар, добувач срібла), anventures (пригоди).
2. What do you know about American writer Mark Twain?
3. Look at the pictures. What do they tell you about Mark Twain’s life?

2. Етап читання тексту
3. Read the text about Mark Twain. Match the phrases in bold with the pictures.
   Mark Twain (1835-1910)

   Mark Twain was an American writer__. He was born on 30^th November 1835, and his real name was Samuel Langhorne Clemens. He lived in Hannibal, Missouri in the United States. Hannibal is a small town on the west side of the Mississippi River.

Mark Twain had many different jobs. He worked on the boats on the Mississippi River__ and he was a soldier in the US civil war__. He was a journalist and he was a silver miner__. He wrote his first story in 1865.  two of his popular books are The Adventures off Tom Sawyer (1876) and The Adventures of Huckleberry Finn (1884)__.

Samuel Clemens (Mark Twain) is considered to be one of America’s greatest humorists and writers. He died on 21^st April 1910. When he died, newspapers around the country declared, “The whole world is mourning.”

3. Післятекстовий етап

Після прочитання тексту та виконання певних завдань можливе читання за частинами, вибіркове читання, читання ланцюжком. На цьому етапі необхідно вчити дітей аналізувати. В процесі повторного перечитування ставити питання і завдання. Повторне перечитування має на меті допомогти учням аналізувати твір за будовою, тобто композиційний аналіз. Вчитель ставить питання: чим починається твір?, з яких позицій починається твір?, як розгортаються події?, чим завершується твір? Усвідомлення логічних частин змісту допомагає учням переказувати твір.

1. Read the text again and write the answers to the questions in exercise 2. The answer to one question is not in the text.
2. Match the beginnings of the questions to the endings.
3. When was a) have any children?
4. Where did he b) he write his first story?
5. What did c) live?
6. When did d) he do?
7. Did he                         e) die?
8. When did he f) he born?

Процес формування лінгвосоціокультурної компетентності набагато складніший, ніж може здатися на перший погляд. По-перше, учні повинні володіти певними знаннями з мови, яка вивчається, для того, щоб розуміти специфічні лінгвістичні, соціальні та соціокультурні явища. По-друге, важливим є те, наскільки сам вчитель компетентний у тому чи іншому питанні, наскільки він може організувати роботу в класі, зацікавити учнів до сприймання інформації та її обробки.

Перспективами дослідження вважаємо детальне визначення та розмежування всіх структурних компонентів лінгвосоціокультурної компетентності в іншомовних текстах для читання у школі.

Список використаних джерел

1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика преподавания языков) / [сост. Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин]. – М.: ИКАР, 2009. – 448 с.
2. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / О. Б. Бігич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ін./ під загальн. ред. С.Ю.Ніколаєвої – К.: Ленвіт, 2013. – 590 с.
3. Колодько Т. М. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Т. М. Колодько – К., 2005. – 20 с.
4. Лялька Т. А. Тексти країнознавчого характеру як мотивація для розвитку культури спілкування учнів іноземною мовою / Т. А. Лялька // Інозем. мови в шк. України : наук.-метод. журн. – 2014. – № 6. – С. 28-30
5. Ніколаєва С. Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. І перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ніколаєвої – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.
6. Шульгун М. Е. Формування у студентів іншомовної компетенції в читанні на матеріалі німецькомовних історико-правових текстів / М. Е. Шульгун // Іноземні мови. – 2012. – № 3. – С. 42-44