Прагматичні особливості англійських прислів’їв

А. В. Гончаренко

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С.Макаренка

Науковий керівник – С. Ф. Алексенко,кандидат філологічних наук,

доцент кафедри германської філології

 

ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВЇВ

 

The article deals with features of the English proverbs, namely their pragmatic aspect. The analysis of factual material shows that the study of the pragmatic aspect of proverbs presupposes taking into consideration the context in which the linguistic features of such units are realized in communication.

Keywords: English proverbs, pragmatic aspect, imperative proverbs, argumentative proverbs, emotive proverbs.

Прислів’я завжди виступали одним із способів вираження думки. Свій початок прислів’я беруть з давніх часів, але за багато віків семантика їх змінювалась. Особливості англійських прислів’їв є одним із основних аспектів досліджень у царині пареміології, звідси і безліч різних підходів до визначення цього поняття. У нашому дослідженні нами сформульовано загальне визначення цього поняття. Прислів’я – це історично утворені пареміологічні одиниці евфонічної структури, які відображають мовну картину світу, зберігають та передають досвід народів та в подальшому моделюють стереотипи поведінки. Образність, виразність та компактність прислів’їв робить їх схожими на приказки, але відмінність в тому, що прислів’я висловлюють закінчену думку.

Прислів’я можна розглядати у різних аспектах: структурно-синтаксичному, лексико-семантичному, прагматичному. Прагматичний аспект вивчення прислів’їв передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей цих одиниць у процесі комунікації, їх функціонування у мовленні з метою досягнення найбільш ефективного вираження думки та впливу на поведінку людини. Він також робить оптимальним опис емоційного стану комунікантів та оцінку мовцем подій і вчинків, що “потрапили” до сфери цієї комунікативної ситуації[1, с. 68].

Прагматична спрямованість прислів’їв спонукає адресанта по-своєму вирішувати проблеми відбору та комбінування мовних засобів, що відводить йому центральне місце у процесі комунікації. Важливим чинником, який визначає вибір змісту висловлення та способу його формального представлення, є комунікативна мета, яку переслідують мовці у процесі спілкування. Для реалізації своєї мети адресант, як правило, використовує мовні засоби, зорієнтовані на виділення певних семантичних відмінностей [2, 153].

Прагматичне значення прислів’я – це значення, якого воно набуває у процесі реалізації в реальній комунікації, тобто те, для чого і з якою метою вживається те чи інше прислів’я. Ці одиниці здатні найбільш повно охарактеризувати акт мовлення, самих мовців, виразити ставлення до того, про що говориться, та спрямувати читача на вірне розуміння ситуації.

Такий функціональний потенціал прислів’їв знаходить імпліцитне та експліцитне відображення у певних прислів’ях.

  1. Спонукальні прислів’ясприяють більш ефективному протіканню комунікативного акту. Імпліцитне спонукання під час спілкування має особливий психологічний вплив на адресата, примушуючи його самого проаналізувати ситуацію, що склалася, і зробити висновок про необхідність тієї чи іншої дії: Curseslikechickenscomehometoroost, Deeds, notwords, Ifyouwantpeace, prepareforwar. Імпліцитна інформація, що закладена в перелічених прислів’ях має на меті застерегти чи, в певній мірі, дати пораду. Прислів’я ж Don’t cut the bough you are standing on, Don’tquarrelwithyourbreadandbutterмають експліцитний характер, тому прямо застерігають адресата.
  2. Використання аргументуючих прислів’їв стає сильним засобом впливу на слухача саме у зв’язку з тим, що воно характеризує явища, осіб, предмети не безпосередньо від імені мовця, а через апелювання до ціннісних установок слухача, до системи оцінок, прийнятих у конкретному мовному колективі. Науковці виділяють тип аргументації для отримання бажаного ефекту, для переконання реципієнта, для створення когнітивного та аксіологічного унісону [3, с. 16].

Аргументуючі прислів’я більшою мірою представлені імпліцитно: Ifyouliedownwithdogs, willgetupwithfleas, Itisnevertoolatetolearn, Nothingcomesoutofthesackbutwhatwasin it. З прикладу видно, що в прислів’ях явно виражена категорія імперативності, тобто іде спонукання до дії – застереження, але через аргументацію фактів.

  1. Емотивні прислів’я відображають емоційне ставлення мовця та виражають його відношення.Прагматична інформація, що реалізується за допомогою прислів’я, виявляється з урахуванням як мовної природи такої одиниці, так і типу прагматичного контексту. Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що прислів’я виступають у ролі елементів різноманітних прагматичних контекстів і можуть кваліфікувати висловлення з різних боків. Одним із таких елементів є емотивність прислів’їв англійської мови.

Емотивність прислів’їв слід розглядати контекстно.Емотивність – це емоційність в мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об’єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань мовця. Емоції – форма відношення людини до навколишньої дійсності, що завжди супроводжується оцінкою[2, c. 96].

Оцінний компонент досліджуваних прислів’їв стає основою для розподілу їх на дві основні групи: позитивні та негативні. Якщо розглядати емотивні прислів’я в контексті модальних відтінків семантики імперативності, то до групи позитивних можна віднести прохання, побажання та порада, негативних – застереження, вимога. За характером оцінного компоненту в прислів’ях кількісно переважають негативніконцепти, такі як dangerous, kill, crying, tears, що впливають на емоційний стан комуніканта: Dumbdogsaredangerous, Itisnousecryingoverspiltmilk, Curiositykilledthecat.В більшості випадків такі прислів’я на прагматичному рівні застерігають від біди, викликаючи в адресата негативні емоції.

Проте, це не означає, що позитивні концепти відсутні, адже слова luck, happy несуть позитивні емоції, які на прагматичному рівні сприймаються як порада:Betterbebornluckythanrich, It’sbettertobehappythanwise.

Отже, під прагматичним аспектом аналізу прислів’їв у  фразеології розуміємо дослідження умов актуалізації  лінгвістичних властивостей прислів’їв і, в першу чергу, вивчення умов використання цих одиниць відправником/отримувачем інформації. Особливе значення у зв’язку з цим має цілеспрямоване вживання прислів’їв для впливу на отримувача  інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Ерхов В.Н. Семантическиепозиции в моделипредложения // Семантика и прагматика синтаксическихединств. – Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1981. – 159.
  2. Кушнір І. О. Загальне і національно-специфічне у фразеології емоцій / Ірина Олександрівна Кушнір // Наукові записки. Сер. Філологічні науки. – 2008. – 210 с.
  3. Парадигматичні особливості прислів’їв та приказок // Гуманітарний вісник. Серія – Іноземна філологія. – Частина 1. Проблеми сучасної лінгвістики. – Черкаси, 1998. – 152 – 157 с.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Приказки, прислів’я та вислови [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки: http://english-learning.narod.ru/proverbs1.htm.