В. О. Калюжняк
Житомирський державний університет ім. І.Франка
Науковий керівник: канд. філ. наук, доцент Мосейчук О.М.
СПЕЦИФІКА РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ КІНЕМАТОГРАФІ
The article deals with the specifics of realization of the gender discrimination in the English cinema and compares the way men and women are discriminated. It was proved that the purpose of representation of sexism in modern films is usually to acquaint the audience with this problem and prevent the further existence of gender discrimination in the society.
Key words: gender, discrimination, gender discrimination, sexism, social role, stereotype, superstition.
На сьогоднішній день в лінгвістиці існує одна важлива і не вирішена проблема – прояви гендерної дискримінації в мові (сексизм). Велика увага дослідників приділяється вивченню засобів формування політкоректності в мові, проте механізми явища дискримінації та засоби реалізації дискримінативного впливу залишаються поза межами лінгвістичних досліджень. Кінематограф є потужним засобом комунікації, проте, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених аналізу мовних особливостей англомовного кінодискурсу, недостатньо дослідженою залишається специфіка реалізації гендерної дискримінації. Усе вищезазначене вказує на своєчасність та актуальність дослідження. Об’єктом дослідження є механізм мовної гендерної дискримінації в англомовних кінофільмах, предмет становлять вербальні засоби реалізації механізму гендерної дискримінації.
Незважаючи на те, що в основі поняття гендеру лежать невербальні, екстралінгвальні категорії, його зміст може бути розкрито за допомогою лінгвогуманітарних знань.Як соціальний інститут гендер продукує гендерні норми і статуси, що відображаються в поведінці людини,здійснює соціальний контроль, керує поділом праці, правами та обов’язками статі, створює гендерні образи.
Необхідність лінгвістичної інтерпретації міжособистісних стосунків обох статей призвела до виникнення нового напрямку дослідження у мовознавстві – гендерної лінгвістики, що спрямована на вивчення залежності функціонування мови від гендерних особливостей, які зумовлені статтю індивіда та виявляються у процесі вербальної комунікації [1].
Поняття «гендер» увійшло до сучасної лінгвістичної науки у другій половині минулого століття, що пов’язане зі зміною наукової парадигми у гуманітарних науках під впливом філософії постмодернізму [2]. Гендерне питання було радикально переосмислене в звязку з виникненням нового трактування категоризаційних процесів, розвитком нових революційних теорій особистості, зацікавленням у внутрішньому світі людини. Гендер почали трактувати як засіб конструювання соціальної ідентичності мовця [3]. Крім того, гендер у лінгвістиці почав розглядатися як елемент колективної й індивідуальної свідомості, що відбиває сукупність біологічних ознак, соціальних ролей, особливостей психіки і поведінки, властивих представникам певної статі. Загальновизнаним є факт, що гендерне варіювання не є хаотичним, а співвідноситься з системно впорядкованими соціальними розбіжностями.Тобто, в мові існує певна соціальна детермінованість мовних розбіжностей, що знаходить свої витоки в вербальної поведінці, зумовлених гендером.
Досліджуючигендерну дискримінацію в рамках сьогодення, варто зазначити, що прояви сексизму у мові виникають через намагання мовця підкреслити важливість своєї соціальної статі, проте досить часто це відбувається через приниження іншої статі шляхом використання відповідних мовних одиниць.
Аналіз фрагменту дискурсу, що містить реалізацію дискримінативного впливу включає вивчення не лише вербальної, але і невербальної складової поведінки суб’єктів дискурсу.
Для демонстрації реалізації гендерної дискримінації було обрано фрагмент кінофільму «Гра в Імітацію» / «The Imitation Game» – історичної драми про британського криптографа Алана Тьюринга, який працював під час Другої світової війни над секретними кодами фашистської Німеччини. Маючи підтримку своїх друзів та нареченої Джоан, Тьюрингу вдалося розшифрувати секретний код «Енігми» Третього рейху, завдяки чому на багато днів скоротилася війна, і були врятовані тисячі життів. Головною героїнею даного фільму є Джоан Кларк – блискуча випускниця Гарвардського університету, яка мріє досягти кар’єрного успіху, а не бути секретарем – типова жіноча професія в Англії ХХ століття. Коли в газеті дається оголошення про таємничу роботу, отримати яку можливо вирішивши надважкий кросворд, вона ризикує і отримує запрошення на проходження екзамену.Наступний діалог показує як її сприймає аудиторія та екзаменатори (всі чоловіки). Базу для аналізу становить відеоматеріал та скрипт кінострічки:
Алан: Gentlemen, you have six minutes in which to complete the puzzle, at which point, I will…
Х’ю: Pardon, ma’am, this room’s restricted.
Джоан: Apologies for my tardiness. The bus caught a flattire.
Алан (irritated): May I continue, please? Thank you.
Х’ю: You’re not allowed in here, ma’am.
Джоан: Oh, but I’m only a few minutes late.
Х’ю:: The secretaries are to head upstairs. This room’s for the candidates.
Алан: May I get on with this now, please?
Джоан: I am a candidate.
Х’ю: For what position?
Джоан: The letter didn’t say precisely.
Х’ю: Yeah, so secretaries are to head upstairs.
Джоан: It did say that it was top secret.
Алан (comes over to them): What is going on?
Джоан: I solved a crossword puzzle in the newspaper, and I got this lette rsaying that I was a candidate for some sort of mysterious job. My name’s Joan Clarke.
Х’ю: Miss, did you really solve this puzzle yourself?
Джоан: What makes you think I couldn’t solve the puzzle myself? I’m really very good at…
Х’ю: Ma’am, I’ll have to ask you to…
Алан: Miss Clarke, I find tardiness under any circumstance, unacceptable. Take a seat so that we may continue.
Джоан: Thank you.
В даному епізоді ми можемо спостерігати несприйняття чоловіками жінки як науковця; екзаменатор Х’ю навіть не допускає думки, що Джоан може бути кандидатом на посаду науковця – типову чоловічу професію, а розглядає її як секретаря. Це спостерігається в іллокутивній фразі The secretaries are to head upstairs. This room’s for the candidates з імплікатурою ЖІНКА НЕ МОЖЕ БУТИ РОЗУМНОЮ.
Упереджене ставлення чоловіків по відношенню до Джоан виявляється, перш за все, невербальними засобами спілкування. Побачивши дівчину, яка прийшла на екзамен для геніїв, на обличчях чоловіків відображається здивування та насмішка. Екзаменатор Хью з посмішкою на обличчі повідомляє,що дівчина переплутала кімнату, адже співбесіда для отримання посади секретаря проводиться поверхом вище. Він використовує тактику ігнорування, не надаючи Джоан можливості заговорити першою (Pardon, ma’am, this room’s restricted), яка реалізується в непрямому мовленнєвому акті та інтерпретується як повна відмова від подальших перемовим з імплікатурою ТУТ ТОБІ НЕ МІСЦЕ. Чоловік продовжує ігнорувати пояснення Джоан, зберігаючи нейтральний вираз обличчя та продовжуючи наголошувати, що secretaries are to head upstairs. В даній ситуації невербальні дискримінативні маркери реалізуються на фонетичному рівні (роздратований тон) та через міміку (нейтральний вираз обличчя).
Екзаменатор Алан звертається до тактики перебивання, що реалізується на фонетичному рівні в іллокутивній фразі May I continue, please?Thank you з імплікатурою МЕНІ НЕ ЦІКАВО, ЧОМУ ТИ ТУТ. ЙДИ ГЕТЬ.
Коли Джоан зауважує, що вона отримала запрошення на екзамен, вирішивши кросворд, екзаменатор Хью не вірить в можливість вирішення завдання дівчиною самостійно: Miss, did you really solve this puzzle yourself?. Тон чоловіка сповнений недовіри та здивування, тому Джоан вірно інтерпретує іллокуцію його попередньої фрази. Імплікатура ТИ НЕДОСТАТНЬО РОЗУМНА, ЩОБ ВИРІШИТИ ДАНИЙ КРОСВОРД провокує відповідну поведінкову реакцію дівчини. Джоан обурено намагається пояснити ситуацію (What makes you think I couldn’t solve the puzzle myself? I’m really very good at…), проте Хью продовжує тактику ігнорування та просить дівчину покинути приміщення (Ma’am, I’ll have to ask you to…), відмовляючись від подальших перемовин.
Проте екзаменатор Алан, роздратований виникшим конфліктом, вдається до кооперативної стратегії спілкування, що реалізується в тактиці поступки. Іллокутивна фраза Take a seat so that we may continue може інтерпретуватися як небажання продовжувати конфлікт з імплікатурою СЯДЬ І ЗАМОВКНИ.
Отже, гендерна дискримінація присутня в даному кінофільмі та реалізується невербальними та вербальними мовними засобами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Борисенко Н.Д. Гендерний аспект використання звертань у персонажному мовленні сучасної британської драми. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/2600/1/05bndsbd.pdf
- Картушина Е.А. Гендерныеаспектыфразеологии в массовойкоммуникации: автореф. дис. на соисканиеучен. степениканд. филол. наук / Е.А. Картушина. – Ижевск, 2003. – 23 с.
- Собецька Н.В. Гендер і мова в сучасному лінгвістичному світі / Н.В. Собецька. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-15/gender-i-mova-v-suchasnomu-lingvistichnomu-sviti/
- Female/male grammatical distinctions and gender economics. – [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.voxeu.org/article/language-matters-gender-grammar-and-observed-gender-discrimination
- – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imdb.com/