УДК 811.111’049.2
Ганна Кришталюк
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
АРГУМЕНТУВАННЯ ПОДІЙ
В АНГЛОМОВНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ
The article views argumentation as a cognitive-discursive construct which structures media events and specifies their conceptualization. The structure of argumentation is represented by cognitive maps grounded in image schemas. Argumentation is viewed as an inner type of discourse structuring one more outer newspaper discourse by changing attitudes and conceptualization of events.
Key words: argumentation, conceptualization, cognitive map, image schema, newspaper discourse, media event.
Постановка проблеми. У сучасній науковій літературі переважає міждисциплінарний підхід до аргументації як до вербальної, соціальної та раціональної діяльності [1; 2, c. 111]. Одночасно наголошується на взаємодії когніції, дискурсу та суспільства у вивченні аргументації [4]. Для вивчення ефекту аргументації застосовувалася когнітивна теорія зв’язності [5], в межах якої аргументація розглядається як частина більш загальної моделі комунікації [5, c. 5]. У центрі цієї теорії – зміна ставлення, як позитивного чи негативного нахилу до певного конкретного / абстрактного об’єкта або поведінки [5, c. 15]. Ставлення – це основний компонент когніції, що визначає раціональну дію. Ця теорія пропонує моделювання когнітивних аспектів переконання через поняття зміни ставлення з метою відновлення єдності з зовнішнім оточенням. Прийняття когнітивних позицій дозволяє розглянути ефективність аргументації, її внутрішні, а не зовнішні ознаки [4, c. 728).
Згідно з виокремленням двох типів дискурсу: основного, який повідомляє про події та другорядного, який є по суті подією, про яку повідомляють [3, c. 54-55], будь-який тип медіа-дискурсу розглядаємо як основний, який представляє інші види, одним з яких є аргуметативний. Його розглядаємо як внутрішній дискурс стосовно газетного дискурсу, який виступає зовнішнім середовищем.
Метою цієї розвідки є окреслення можливостей дослідження аргументації як механізму подієтворення в сучасному англомовному газетному дискурсі.
Актуальність дослідження визначається панівними позиціями когнітивно-комунікативного підходу до вивчення мови та дискурсу, а також необхідністю нових досліджень аргументації та її ролі в конструюванні подій.
Аргументація включає такі дискурсивні елементи: ставлення та думки з боку адресанта та прийняття їх адресатом, у яких він переконується, аж до нав’язування [5]. З соціальних і когнітивних позицій аргументація – це процес організації знань [4]. Відповідно процес аргументації може бути проспективним і ретроспективним.
Спілкування та взаємодія учасників подій в газетному дискурсі можуть бути формальними та неформальними, що впливає на структуру та роль аргументації. На етапі встановлення аргументативної структури дискурсивної події встановлюється структура аргументації в новиних текстах з подальшим накладанням на неї осмислення подій. Так, визначено, що теза розгортається в ініціальній позиції вступу A protestor was killed on Saturday. У проміжній та завершальній частинах вступу подаються докази тези a panicked motorist accidentally rammed one of the hundreds of roadblocks set up across France by so–called “yellow vest” demonstrators angry at rising fuel prices.У наведеному тексті осмислення події ґрунтується на ступневій оберненій побудові аргументативної когнітивної мапи. Це означає, що спочатку осмислюється наслідок 2 (killing), далі причина 2, яка є наслідком 1 (ramming), врешті-решт осмислюється вихідна причина 1 (anger of demonstrators). Докази ґрунтуються на образ-схемах ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, що викликане ПРОТИДІЄЮ, спричиненою емоцією гніву (ЕМОЦІЙНА ШКАЛА).
Поширеним підґрунтям для аргументів є КІЛЬКІСНА ШКАЛА, що репрезентується мовно-числовими одиницями: (6) At least 229 people were injured – seven on them seriously – around the country, according to the interior ministry. One person in the north was run over by a car and left in a critical state, and a policeman in the southern town of Grasse hit by a driver trying to force his way through a blockade. У наведеному текстовому фрагменті репрезентація події базується на кількісних аргументах, які взаємодіють з аргументами на позначення нездатності.
На етапі встановлення аргументативних складників події залучаються елементи образ-схемного, компонентного та контекстуального аналізу. Виявлено, що основними змістовими складниками аргументації є перцептивний, динамічний і емоційно-оцінний. Кожен з них базується на відповідних образ-схемах та схематично репрезентується когнітивними мапами, які розкривають зміну як основу будь-якої аргументації.
Таким чином, аргументація – це багатоаспектне когнітивно-дискурсивне утворення, яке структурує медіа-події та визначає їхню концептуалізацію адресатом.
Література
- Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации : монография. Киев : ИИА Астрея, 1997. 311с.
- Мелик-ГайказянИ. В. Информационные процессы и реальность. Москва : Наука, 1997. 129 с.
- Fairclough N. Media Discourse. London, 1995.211 р.
- Guillem S. M. Argumentation, metadiscourse and social cognition : organizing knowledge in political communication. Discourse and Society. Vol. 20. № 6. P. 727–746.
- Peldszus A., Stede M. From Argument Diagrams to Argumentation Mining in Texts: A International Journal of Cognitive Informatics and Natural Intellegence. 2013. Vol.7. № 1. P. 1-31.