Birets Tetiana
Vasyl’ Stus Donetsk National University
Scientific Supervisor: PhD, Zaluzhna O.O.
NATIONAL SPECIFICS OF NATURAL PHENOMENA NOMINATION
IN THE ENGLISH AND UKRAINIAN LANGUAGES
Abstract
The article researches the semantics of names denoting natural phenomena in English and Ukrainian as a reflection of the language picture of the world. The lexical-semantic field “Natural Phenomena” in English and Ukrainian shows both similarities and national specifics. As a result, the largest number of synonyms and lexical units has the natural phenomenon prevailing in the investigated languages.
Ключові слова: лексема, номінація, національна специфіка, мовна картина
світу, явище природи.
- 1. Вступ. Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується підвищеною увагою до проблем лексичної семантики. Серед них важливе місце посідає проблема національних відмінностей у мовах. У зв’язку з розширенням практики міжкультурної комунікації та потреби в обміні інформацією іноземними мовами виникає необхідність у дослідженні мовних систем і виявленні їхньої національної специфіки [7]. У сучасному мовознавстві номінація розглядається як процес найменування, при якому мовні елементи співвідносяться з об’єктами, що позначаються ними [7].
Актуальність теми дослідження обумовлена відсутністю системних досліджень номінації явищ природи зіставного характеру із залученням декількох мов та зацікавленістю у потребі подальшого дослідження лексичних одиниць різних тематичних груп на матеріалі різноструктурних мов.
Об’єктом дослідження слугують мовні засоби вираження явищ природи в англійській та українській мовах, наприклад, англ. hurricane, mirage, snowstorm; укр. ураган, міраж, хуртовина.
Предметом виступає семантика явищ природи в англійській та українській мовах.
Мета наукової розвідки полягає у встановленні особливостей мовної картини світу в англійській та українській мовах на матеріалі лексем, які позначають явища природи.
Матеріалом дослідження послугували лексеми найменувань явищ природи, загальною кількістю 455 лексем (в англійській мові – 215 лексем, в українській мові – 240 лексем), отримані за допомогою суцільної вибірки.
- Теоретичні засади дослідження. Традиційно лінгвістика трактує термін «номінація» як «утворення мовних одиниць, що характеризуються номінативною функцією, тобто служать для назви й вичленовування фрагментів немовної реальності й формування відповідних понять про них у формі значення мовних одиниць – слів, словосполучень, фразеологізмів, речень» [7]. Лінгвісти, якідосліджуютьлінгвістичне-пізнання основи мовленнєвої номінації, неодноразово підкреслювали, що «номінація – це ніби первинний процес пізнання речей, явищ й їхнє позначення, тобто перший етап закріплення результатів пізнання в мовному знаку, без якого, природно, не може функціонувати понятійна система людини» [6]. Мовленнєва номінація розглядається як фіксування та ідентифікація засобами мови результатів пізнавальної діяльності людини.
Питання порівняльного вивчення лексичного рівня споріднених і неспоріднених мов представляє особливий інтерес, оскільки саме в лексиці найбільш чітко відбивається специфіка національних мовних систем [5, с. 40–45]. За словами М. Кочергана, «з усіх рівнів структури мови лексико-семантичний в значній мірі безпосередньо пов’язаний з позамовною реальністю, і, як відомо, називання об’єктів, явищ має яскраво виражений культурний характер» [6, с. 9].
Порівняльний аналіз дає змогу розкрити своєрідність рідної мови й культури на тлі інших мовних картин світу. Джерела контрастного вивчення мовних культур беруть витоки з лінгвістичної філософії В. фон Гумбольдта, який вважав, що «порівняльне вивчення мов лише у тому разі зможе привести до правильних і суттєвих висновків про мову, розвиток народів і становлення людини, якщо воно стане самостійним предметом, спрямованим на виконання своїх завдань і досягнення цілей» [2, c. 307].
Вибір мов дослідження – англійської та української – обумовлено насамперед тим, що обидві аналізовані мови є різноструктурними і значно відрізняються за своєю граматичною системою та лексичним складом, що зокрема дає можливість зробити узагальнення та спостереження зіставного характеру[3, с. 48 – 49]. Явища природи тією чи іншою мірою є значущими для всіх мешканців Землі (універсалії – сонце, місяць, небо, вітер), але різні території можуть мати свої особливості для народів, що їх населяють [1, с. 37]. «У мові знаходить своє відображення нескінченне розмаїття умов, в яких здобувалися людиною знання про світ, – природні особливості народу, його суспільне життя, історичні долі, життєва практика тощо» [4, с. 24]. Сприймання навколишнього світу частково залежить від культурно-національних особливостей носіїв конкретної мови.Найбільш цікавим є з’ясування причин мовних розбіжностей у мовних картинах світу. Всі невідповідності, коли в одній мові відсутня лексична одиниця на позначення відповідного об’єкта, а в іншій наявне або «багатослівне (описове), або значно деталізоване по лексемах, або граматичне позначення» [4, с. 81], називаються лакунами.
Лакунарність становить особливу цікавість для зіставних досліджень, що робить можливим виокремлення національно-специфічних елементів мови. Найбільш значущими для зіставних студій є міжмовні лакуни – відсутність одиниці в одній із мов дослідження [3, с. 48–50].
Також у мові існують відносні лінгвістичні лакуни, тобто «нетотожність відповідних значень різних мов», які виникають через «варіювання дійсності у зв’язку зі специфічними природно-географічними, національно-культурними умовами життя народів, але у значній кількості випадків відносні лакуни зумовлені «примхою» мовної системи, коли ідентичним реаліям різними мовами надаються нетотожні характеристики» [3, с. 6]. Кореневому чи похідному слову в одній з обраних мов відповідає складне слово-композит в іншій, пор.: укр. завірюха, хуртовина; в англ. snowstorm. В англійській мові існує цілий ряд лексем на позначення дощу різної інтенсивності та якості, наприклад, на позначення зливи використовуються лексеми: downpour, pour, shower, torrent, rainfall, cloudburst. Особливістю української мови є значна кількість лексем, що позначають завірюху, хуртовину, а також заморозки укр. заморозки, озимки, приморозки.Також виокремлюються випадки, коли двом різним лексемам в одній з досліджуваних мов відповідає одна й та сама лексема в іншій досліджуваній мові, пор.: укр. міраж, марево, відповідає англ. mirage.
- 3. Висновки. Відмінності та особливості національної мовної картини в англійській та українській мовах зумовлені, насамперед, різними кліматичними зонами, в яких проживають носії української та англійської мови. З прикладів наведених вище, можемо дійти до висновку, що найбільшу кількість синонімів та лексем має те природне явище яке переважає на досліджених територіях.
ЛІТЕРАТУРА:
- Вершинина Н. А. Концепт «ветер» в немецкой лингвокультуре / Н. А. Вершинина // Вопросы лингвистики и лингводидактики: Концепт, культура, компетенция: [межвуз. сб. науч. трудов / под ред. Г. Г. Галич]. Омск:– Омск. гос. ун-т, 2004. – 288 с.
- Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Гумбольдт В. фон.; [пер. с нем.]. Москва: ОАО ИГ «Прогресс», 2001.– 400с.
- Залужна О. О. Лексико-стилістичні та структурно-синтаксичні особливості привативних дієслів в англійській та українській мовах : монографія / О. О. Залужна. ДонНУ імені Василя Стуса. Вінниця, 2019. 314 с.
- Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Г. В. Колшанский; [отв. ред. А. М. Шахнарович, предисл. С. И. Мельник и А. М. Шахнаровича]. – [2-е изд., доп.]. Москва: Едиториал УРСС, 2005. – 128 с.
- КононенкоВ. І. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект (на матеріалі української та російської мов) / В. І. Кононенко // Мовознавство. 1996. №6. С. 40–45.
- Кочерган М. П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження / М. П. Кочерган // Мовознавство. – 1996 –№ 2-3. – С. 3–11.
- МалюгаА. Ф.Зіставне дослідження найменувань явищ природи (в значенні англійській, німецькій, іспанській, українській, російській мовах): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.2017 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство / А. Ф. Малюга. Донецьк, 2010.19 с.