СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Anhelina Prokopenko

Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky

Scientific Supervisor:  PhD, Malashchuk-Vyshnevska N.V.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Abstract: In the article the basic concepts of the text analysis have been considered. Linguistic and stylistic analyses of the text as the main components of its comprehensive philological research are under consideration. Such approach helps to understand the text as an organized system of linguistic means, reflecting its certain ideological and thematic image and aesthetic content.

Key words: text, linguistic analysis, stylistic analysis.

У сучасному мовознавстві лінгвостилістичний аналіз та інтерпретація художнього тексту є одними з найактуальніших питань, які привертають увагу лінгвістів багатоплановістю дослідження. Художній текст вивчається на матеріалі творів різноманітних жанрів художньої літератури, що характеризуються своєрідною структурно-композиційною й мовностилістичною організацією, яка впливає на процеси розуміння адресатом творчого задуму письменника [3, c. 297].

Значний внесок у теорію лінгвістичного аналізу тексту зробили представники празького лінгвістичного гуртка: Матезіус, Гавранек, Гаузенблаз та інші. Останнім часом роботи французьких, німецьких, голландських та інших теоретиків тексту розширили коло питань, пов’язаних зі структурою, онтологією і параметрами тексту. Серед них слід згадати таких видатних вчених, як Гіро, Дресслер та інші [2, c. 61].

Художній текст – це втілений у художній формі фрагмент концептуальної картини світу автора, відображений ним з позицій певного естетичного ідеалу. Зміст літературного твору відображає авторську картину світу, певну систему духовних цінностей письменника, його оцінку дійсності [3, 297].

Лінгвістика розглядає текст у стилістичному аспекті та у співвідношенні з вимогами і законами стилю і сфери спілкування. Стилістику тексту цікавлять питання: що повідомляється, як, з якою метою. Комунікативна стилістика тексту розглядає стиль автора через його мовленнєво матеріалізований продукт – текст. При цьому стиль автора можна зрозуміти через вивчення стилю художнього твору [2, c.62].

Лінгвостилістичний аналіз тексту включає розгляд його мовної організації, вивчення взаємозв’язків мовних засобів у системі тексту. Предметом лінгвістичного аналізу художнього тексту є його мовна організація: зв’язки мовних засобів різних рівнів, що виражають певний ідейно-художній зміст твору [3, c. 297].

Основним завданням лінгвістичного аналізу художнього тексту є вивчення мовних засобів різних рівнів у системі художнього тексту з функціонально-естетичної точки зору, їх відповідності авторському задуму та індивідуальній манері автора [3, c. 298].

Розвиваючись різними шляхами, лінгвістика і стилістика тексту прагнуть через аналіз структури пізнати його змістовну сутність. Взаємно збагачуючи та доповнюючи одне одного, лінгвістика і стилістика тексту розвиваються паралельно [там само].

Стилістичний аналіз ґрунтується на лінгвістичному розгляді тексту, але цим не обмежується. Стилістичний аналіз тексту повинен бути комплексним, таким, що враховує екстралінгвістичні фактори мовного спілкування, які проявляються у текстовій діяльності [2, c. 65].

Він спрямований на удосконалення мовно-комунікативної культури і покликаний розширити знання про стилістичні аспекти текстової діяльності: визначити, яка роль у текстовій діяльності відводиться стилістичному маркуванню тексту; поняття функціонального стилю, його природу (мовну або мовленнєву); пояснити специфіку мовленнєвої системності стилю; описати стильові риси; пояснити зв’язок вибору стилю та жанру та мети текстової діяльності, сфери спілкування, фактора адресата й індивідуальних особливостей автора тексту [там само].

Важливим у дослідженні художнього тексту є також врахування комплексу екстралінгвістичних факторів. На думку М. Кожиної до екстралінгвістичних факторів належать: форми суспільної свідомості (наука, політика, право, мистецтво) та відповідні їм види діяльності і сфери спілкування, включаючи побут. Сюди ж слід включити і фактор адресата, типові ситуації і обставини спілкування [1, c. 71].

Текстоцентризм сучасної наукової парадигми стимулює розвиток різних підходів до тексту, який розглядається і як дидактичний матеріал, і як форма комунікації, і як явище культури [3, c. 299]. Багатогранність підходів дослідження аналізу тексту зумовлює необхідність  узагальнення та систематизації інформації.

Список використаної літератури:

  1. Ефімов Л.П. Стилістика англійської мови. Вінниця : Нова книга, 2004. 240 с.
  2. Линвар О. Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту як предмет наукового дослідження. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2015. № 32. С. 60–70.
  3. Чистякова О. С. Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія : Філологічна. № 60. С. 297–299.