Olena Tsybulia
Kamianets-Podilsky Ivan Ohiіenko National University
Scientific Supervisor: PhD Melnyk I. V.
THE PECULIARITIES OF PARONYMS IN THE ENGLISH LANGUAGE
Abstract
The article is devoted to the problem of defining paronyms and their peculiarities. Two different approaches to the definition of paronyms are described here. The structural and semantic classification of English paronyms have been singled out. The article highlights the importance of understanding the meaning of paronymic units.
Keywords: paronyms, confusible, similarity, lexical meaning, classification of paronyms
Мова вивчається вже багато століть, але, незважаючи на це деякі її властивості досліджені ще недостатньо, або не досліджені взагалі. Це відноситься і до явища паронімії, яке стало вивчатись лінгвістами набагато пізніше, ніж омонімія, синонімія і антонімія. Раніше вчені розглядали пароніми як окремий випадок синонімії або результат взаємодії синонімії і омонімії.
Наукова та навчальна література зазвичай визначає пароніми як слова зі схожим морфемним складом і різним лексичним значенням, які можуть помилково бути вжиті одне замість іншого. Проте, так як поняття «паронім» не має достатньо чіткого і однозначного трактування, його визначення є однією з проблем сучасної лінгвістики. Одні вчені розуміють пароніми як окрему підсистему в лексичній системі мови, а інші – як явище мови [1, с. 15].
За В. В. Єлісеєвою англійські пароніми мають такі основні характеристики як: схожість звучання, близькість в письмовій формі, так звані «очні пароніми», частковий збіг за морфологічним складом, нерідко етимологічна спорідненість, яка часто призводить до здатності паронімів змішуватися в мовленні [3, с. 42].
Як було зазначено вище, в сучасній лінгвістиці відсутній єдиний підхід до визначення терміну «паронім». Загалом існує два головних підходи – вузький і широкий. В рамках вузького підходу пароніми представляють область співзвучних однокореневих слів з різним значенням, що належать до одного лексико-граматичному розряду [2, с. 28]. Широке тлумачення паронімів – це пароніми, до яких відносяться всі співзвучні слова, що мають різні значення і помилково вживаються одне замість іншого, як у випадку з historic event – historical event [4, с. 123].
У західноєвропейському мовознавстві термін «паронім» вживається рідко. Для позначення паронімії зазвичай використовується термін confusible («слово, яке можна змішати з іншим словом») [6, с. 3-4]. Основні критерії таких слів, є такими ж, як і в тлумаченні паронімів: схожість у звучанні і написанні, контекстуальна смислова близькість. А. Рум характеризує паронім, як «… слово, яке не тільки схоже з іншим в написанні і вимові, але яке має спільне з ним або асоціативно пов’язане значення» [6, с. 11].
Англійський дослідник У. Коутс визначає пароніми (near-homonyms) як «два або більше фонетично близьких слова, що мають, як правило, різні значення (проте, є випадки, коли пароніми є синонімами; це один з можливих наслідків зіткнення паронімів (clash of near-homonyms)» [5, с. 467-479].
Оскільки в словниковому складі англійської мови важко виділити певну підсистему з різноманіттям паронімів, їх чіткої і об’ємної класифікації не існує. Проте, можна спробувати орієнтовно диференціювати англійські пароніми за структурою і за семантикою.
За структурою пароніми в англійській мові можна поділити на суфіксальні, префіксальні і кореневі. Суфіксація – один з найбільш поширених способів утворення паронімів в англійській мові і найбільш продуктивний шлях виникнення прикметників паронімів. Наприклад, сontinuous позначає незакінчений період часу або дії без перерви, а continual позначає дію, яка повторюється, але може бути перервана; compliment виражає захоплення чимось, complement означає посилити або завершити щось інше.
Префіксальний спосіб менш продуктивний спосіб утворення паронімів. Такі слова часто мають протилежне чи негативне значення. Наприклад, immoral – всупереч встановленим моральним принципам, amoral – є нейтральними з моральної точки зору.
Кореневі пароніми мають різні, але співзвучні корені. Вони не мають спільних семантичних зв’язків і в даний час ця група паронімів практично не поповнюється. Наприклад, contents – вміст, contest – змагання , context – контекст.
За семантикою пароніми діляться на абсолютні, неповні, часткові і синонімічні.
Абсолютні пароніми – компоненти паронімічного ряду, що виражають різні лексичні значення, але відносяться до однієї частини мови і мають наголос на одному і тому ж складі. Наприклад, sensible – розумний і sensitive – чутливий; оbservation – спостереження і оbservance – дотримання.
Неповні пароніми – мають в своєму складі тільки один корінь, відносяться до однієї частини мови і мають наголос на одному і тому ж складі, але їх значення можна сплутати, так як семантика дуже схожа. Наприклад, economical –економічний, той що не використовує багато грошей і economic – економічний, пов’язаний з торгівлею, промисловістю або грошима.
Часткові пароніми – компоненти паронімічного ряду, що відрізняються один від іншого наголосом, але відносяться найчастіше до однієї сфери і мають один корінь. Наприклад, verbal – усний і verbose – багатослівний.
Синонімічні пароніми – це пароніми, схожі за написанням і звучанням і мають однакове значення, наприклад, licence (UK) – license (US), labour (UK) –labor (US). В англійській мові цю категорію складають в основному слова британського і американського варіантів англійської.
Крім того, слід згадати про ще один вид паронімів – міжмовні пароніми, або «хибні друзі перекладача». Наприклад, aspirant – кандидат, а не аспірант; data – дані, а не дата; codex – старовинний рукопис, а не кодекс.
Отже, до паронімів можна віднести весь комплекс явищ, пов’язаний з формальною або фонетико-орфографічною подібністю слів, що може призвести до їх помилкового вживання в мові. Це ґрунтується на поганому знанні лексичного значення компонентів паронімічного ряду, некомпетентністю мовця або обмовками. Слід зауважити, що розуміння значень паронімічних одиниць усуває змішання співзвучних слів у мові і забезпечує доречне і точне їх слововживання.
References:
- Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учеб. пособие для студентов. М. : Дрофа, 1999. 288 с.
- АракинВ. Д. История английского языка : Учеб. пособие. Изд. 2-е. М. : Физматлит, 2003. 272 с .
- Елисеева В. В. Лексикология английского языка. СПб. : Филол. фак. СПбГУ, 2005. 80 с.
- Минаева Л. В. Лексикология и лексикография английского языка. English Lexicology and Lexicography : учеб. пособие для бакалавриата и магистратуры. Изд. 2-е, испр. и доп. М. : Издательство Юрайт, 2017. 225 с.
- Coates W. A. Near-homonymy as a factor in language change // Language. 1968. Vol. 44. №3.
- Room A. Dictionary of Confusibles. London: «Routledge & Kegan Paul», 1979. 151 p.