Roman Chornyi
Kamyanets-Podilsky Ivan Ohienko National University
Scientific Supervisor: PhD, Khokhel D.
FUNCTIONS OF COMPARISON IN “THE MAN WHO CAME EARLY” by Poul Anderson
The article focuses on the analysis of functions of comparison in the short story «The Man Who Came Early». It is highlighted that comparison is key stylistic device in this text aimed at accessing the cultural context of various cultures and times.
Keywords: comparison, Poul Anderson, story, simile, text, trope.
Серед стилістичних явищ, що спостерігаються в актах комунікації, прийнято розрізняти дві найбільш суттєві категорії: тропи і стилістичні прийоми. Тропи пов’язані з реалізацією тільки стилістичної функції і є приналежністю живої комунікації у всіх сферах спілкування. Стилістичні ж прийоми навпаки беруть участь в реалізації естетичної функції і характеризують, як правило, тільки літературно-художню комунікацію.
Порівняння — троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. [1]
Метою статті є повною мірою дослідити функціональність порівняння в творі «The Man Who Came Early», для чого також потрібно осмислити історико-культурний контекст твору.
Твір був опублікований в 1956 році, в післявоєнний період та період холодної війни між Сполученими Штатами Америки та Союзом Радянських Соціалістичних Республік. У творі розповідається про події, які відбулись в період його написання, про амереканського студента-інженера, якого призвали служити в місті Кеплавік у південно-західній Ісландії. Але під час неймовірно потужного шторму незбагненна сила чи феномен переносить звичайного американського солдата Джеральда з двадцятого століття в десяте століття до володінь ісландця Успака Улфсона, типового персонажа давніх саг. Завдяки подорожі в минуле у тексті фігурують порівняння двох культур різних часових періодів.
На прикладі обраних уривків спостерігатимемо використання тропу порівняння: «That was a useful find, though, as a careful man, I would later sacrifice to be sure the owner’s ghost wouldn’t plague me» [2] («Це була корисна знахідка, але будучи обережним чоловіком, мені потрібно зробити жертвоприношення, щоб не остерігатись біди від привида власника») – Успак зі сім’єю спустився до моря, щоб подивитись, чи викинуло на беріг стволи дерев. На березі було повно дерева, що цінилось в Ісландії, оскільки там росли тільки мілкі кустарні дерева. Це вважалось великим багатством. Оскільки Успак був забобонний і віруючий, то для нього було правильно і розумно зробити жертвоприношення, щоб привид власника цих дерев, що випали з розбитого корабля, не турбував його і його сім’ю. Саме порівняння з розумним чоловіком (as a careful man) дало нам змогу знати, що було правильно в часи життя Успака, що в десятому столітті його народ вважав жертвоприношення нормою.
Уривок «Nor had I ever seen a helmet like his: it was almost square, and came down to cover his neck, but it had no nose guard; it was held in place by a leather strap» [2] («Я ще ніколи не бачив такого шолому як цей: він був майже квадратний, і повністю закривав його шию, але ніс був відкритий, а тримався він на шкіряній пов’язці») – містить опис Успаклм першої зустрічі з незнанайомцем Джеральдом, розповідає про його дивний одяг. Особливо про типовий шолом американської армії двадцятого століття, але взагалі нетиповий для Успака. Завдяки порівнянню в цьому уривку ми бачимо колосальну відмінність у технічному прогресі двох культур і епох, що зображено через порівняння одягу.
Вартим уваги є наступний уривок: «He broke into a staggering run as he neared, and flapped his arms and croaked something. The tongue was none I had ever heard, and I have heard many; it was like dogs barking» [2] («Підійшовши ближче він почав незграбно бігти і розмахувати своїми руками і вигукувати щось. Такої мови я ще не чув, а чув я багато, вона звучала як собаче гавкання»). Порівняння мови Джеральда з тим як звучить собачий гавкіт, дає нам змогу ще більше переконатися в разючій відмінності двох культур, та зрозуміти що Успак, можливо, багато подорожував до цього, так як за відсутності глобалізації, щоб дізнатись щось про якусь культуру чи мову, ти мусив сам з цим зіткнутись, побачити власними очима.
Отже, у зображенні художньої реальності, яку дають твори літератури, важливу роль відіграє такий троп, як порівняння. Він слугує письменникам у втіленні, за допомогою словесної форми, конкретних уявлень про предмети і явища, розкритті свого ставлення до них. Зокрема, порівняння у творі Пола Андерсона «The Man Who Came Early» наділяє речі додатковим сенсом, що увиразнює та збагачує сприйняття читачами твору.
References:
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007 с. 654
- The man who came early [Електронний ресурс]. – 1956. – Режим доступу до ресурсу: http://www.isfdb.org/cgi-bin/title.cgi?41180.