Olesia Liashyk
Zhytomyr Ivan Franko State University
Scientific Supervisor: PhD, Zornytskyi A.V.
GENRE AND STYLISTIC PECULIARITIES OF THE FANTASY LITERATURE
Abstract
Fantastic literature in general and literature of the fantasy genre in particular require involving various skills for the purpose of their translation since each author creates his own world, full of fictitious imagionary concepts and realia, setting for a qualified interpeter the task of understanding its peculiarities as well as those of the author’s individual style.
Keywords: fantastic literature, fantasy, realia, individual author’s style.
У творах жанру фентезі відображаються не лише певні події, світогляд автора, філософське бачення – необхідним є виявлення зв’язку твору із суспільним життям тієї епохи чи країни, що відобразилися в ньому. Письменник-фантаст має більшу свободу при виборі засобів для відтворення фантастичного світу, він має можливість використати лексику, яка є неприпустимою в реалістичному творі. Переклад літератури жанру фентезі досліджували Дробишева Т. В., Банніков І. А., Алексєєва Л. М., Голубцов С. А. та інші, з огляду на що його можна вважати найбільш вивченим.
Актуальність обраної теми полягає в необхідності краще зрозуміти жанрово-стилістичну специфіку іншомовних художніх текстів жанру фентезі, особливо задля досягнення адекватності перекладу авторських назв відповідних об’єктів магічної або фантастичної реальності, оскільки сам письменник є необмеженим у способах і засобах творення фантастичного світу.
Об’єктом дослідження є жанрово-стилістична специфіка англомовної фентезійної літератури при перекладі українською. Мета розвідки полягає у виявленні проблем, з якими можна стикнутися при перекладі творів жанру фентезі; аналізі особливостей перекладу англомовної фентезійної літератури; дослідженні способів адекватної передачі цільовими мовами її лексико-стилістичної специфіки на прикладі російського та українського перекладів романів Дж. К. Роулінг «Гаррі Поттер і таємна кімната». та Дж. Р. Р. Толкіна «Дві вежі». Методи дослідження зумовлені загальною метою роботи. У дослідженні було використано порівняльний та описовий методи (для виявлення та опису подібностей та розбіжностей в текстах орігіналу і перекладу), компонентний аналіз, що уможливлює всебічну перекладознавчу характеристику творів Дж. К. Ролінґ та Дж. Р. Р. Толкіна, їх українських відповідників. Матеріалом дослідження слугували твори Дж. К. Ролінґ «Harry Potter and the Chamber of Secrets» та Дж. Р. Р. Толкіна «The Two Towers» їх переклади на українську мову, тлумачні та етимологічні словники англійської мови.
Фентезі (англ. fantasy – ідея, вигадка) – це різновид жанру фантастики, де часто застосовуються ірраціональні мотиви чарівництва, магії, рицарський епос у поєднані з реалістичною нарацією, де відображуються віртуальні світи із середньовічними реаліями, нетехнічною психологією [1 с. 586].
Книги Дж. К. Роулінг «Гаррі Поттер» та Дж. Р. Р. Толкіна «Володар Перснів» стали не тільки одними із найвідоміших творів жанру фентезі в усьому світі, але й одним із найпопулярніших романів XX століття . Що ж допомогло даним письменникам заохотити читатачів? Один із секретів письменика жанру фентезі полячгає в досконало видуманому світі, де існують особливі права та закони, живуть незвичайні істоти, а магія – це звичне явище, яке викликає бажання зануритись та відчути її на собі – це і зробило даних письменників «особливими».
Мова романів багата на художні засоби образності, у тому числі створені за допомогою різноманітних лексичних засобів. Частково це викликано специфічним предметом зображення – магічний світ має бути яскравим та вражаючим, який водночас був би і оригінальним, і легким для сприйняття.
Тому в тексті для найменування персонажів твору, що наділені магічними здібностями, автори використовують синоніми, які відрізняються відтінками значень: wizard, orcs, elves, dwarves, sorcerer, magician, witch та ін. Ці назви досить адекватно перекладені на українську:
– Suddenly the Elf gave a cry and the others came running towards him [7 с 254];
– Раптом ельф заплакав і решта направилась до нього[4 с 287];
– Harry Potter was a wizard – a wizard fresh from his first year at Hogwarts School of Witchcraft and Wizardry [6 с. 224];
– Гаррі Поттер був чарівником — чарівник, який щойно закінчив перший клас Гоґвортської школи чарів і чаклунства [3 с. 254].
Як видно з прикладу, лексему wizard, яка стоїть в оригіналі, переклали загально-нейтральною назвою всіх чарівників, навіть, не вказуючи на їх силу (так можуть називатися і учнів, як це видно з прикладу, і дорослі чарівників) чи на їх приналежність до світлих або темних сил:
–Wiser wizards than he have been hoodwinked by Lord Voldemort [6 с 55];
– Лорд Волдеморт ошукував значно мудріших за нього чарівників [3 с 67].
У книзі подано ряд авторських новоутворень на таких рівнях як словотвір або слововживання. У більшості випадках, вони використовуються для позначення реалії магічного світу: Quidditch – квідіч (спортивна гра чарівника), Muggle – магл (не-чарівник або ж звичайна людина,), Galleons and Knuts – галеони, і кнати (гроші чарівників).
Таким чином, Толкін створює світ Середзем’я, де мешканці мають можливість розмовляти на таких мовах: Quenya – квенья, Eldarin – ельдарін, Avarin – аварін, Nandorin – нандорін, Sindarin – сіндарін, Quenderin – квендерін…натомість, Дж. Роулінг вдається до створення артлангу (штучної мови) Perseltongue– перселтанг.
У той же час, в тексті зустрічаються лексичні одиниці на позначення магічних реалій, які існували в англійській мові до цього. Вони навіть використовувалися у фольклорі або інших казкових і фантастичних творах: Orks –орки, Elf – ельф, gnome – гном, wand – паличка (чарівна), goblin – ґоблін. Вони мають традиційні відповідники в українській мові, тому проблем з їх перекладом не виникає Дж. Р. Р. Толкін дуже часто звертається до образу ельфів та гномів. Їх імена ноді видозмінені, а іноді залишені в початковій формі. Так, наприклад, імена гнома Thorin, а також ім’я мага Gandalf. Проте інколи автор навмисне не хоче використовувати існуючий переклад, оскільки він є культурно-маркованим.
В тексті для найменування персонажів твору, що наділені магічними здібностями, автори використовують синоніми, які відрізняються відтінками значень: wizard, orcs, elves, dwarves, sorcerer, magician, witch та ін. Ці назви досить адекватно перекладені на українську:
– Suddenly the Elf gave a cry and the others came running towards him [7 с 254];
– Раптом ельф заплакав і решта направилась до нього[4 с 287];
Толкін створює світ Середзем’я, де мешканці розмовляють на таких мовах: Quenya – квенья, Eldarin – ельдарін, Avarin – аварін, Nandorin – нандорін, Sindarin – сіндарін, Quenderin) – квендерін, тощо, натомість, Дж. Роулінг вдається до створення артлангу Perseltongue– перселтанг.
У той же час, в тексті зустрічаються лексеми, що позначають магічні реалії, які існували в англійській мові до цього. Вони навіть використовувалися у фольклорі або інших казкових і фантастичних творах: Orks –орки, Elf – ельф, gnome – гном, wand – паличка (чарівна), goblin – ґоблін. Вони мають традиційні відповідники в українській мові, тому проблем з їх перекладом не виникає. Дж. Р. Р. Толкін також дуже часто звертається до образу ельфів та гномів. Їх імена ноді видозмінені, а іноді залишені в початковій формі. Так, наприклад, імена гнома Thorin, а також ім’я мага Gandalf. Проте інколи автор навмисне не хоче використовувати існуючий переклад, оскільки він є культурно-маркованим.
Наявні у творах поодинокі cпецифічні найменування героїв чарівного cвіту, зокрема архаїзм warlock, які використовуються для створення образу дуже старого чарівника:
– Dad was going frantic – it’s only him and an old warlock called Perkins in the office -and they should to do Memory Charms and all sorts of stuff to cover it up [5 с. 77].
– Тато мало не збожеволів: у відділі, крім нього, був тільки підстаркуватий маг на ім‘я Перкінс, і їм обом довелося насилати всілякі там чари забуття й таке інше, щоб тільки замести сліди [2 с. 74].
В перекладі на українську для передачі лексеми warlock, яка власне є архаїзмом на позначення чаклуна, відьмака, відуна тошо, використано лексичну одиницю підстаркуватий маг, яка суттєво відрізняється від інших найменувань.
У проведенні паралелі із романом Дж.Р.Р. Толкіна у презентації персонажа Гандальфа спостерігаємо дещо іншу ситуацію:
- And did you know Gandalf?
- Yes, I do know him: the only wizard that really cares about trees ‘ said Treebeard. ‘Do you know him? [4 с. 124].
- Чи знайомий ти з Гандальфом?
- Авжеж, – відповів Древес. – Він єдиний з магів, хто по-справжньому піклується про долю зеленої братії. [7 с. 119].
Використана в оригінальному тексті лексична одиниця wizard є більше стилістично нейтральною у порівнянні із лексемою warlock Дж. Роулінг, яка таким чином досягає вищого ступеня таємничості та архаїчності у презентації персонажа Перкінса, адже warlock, за визначенням словника Oxford Dictionary, позначає не просто персонажа, який володіє магічною силою, але ототожнюється з “a person in league with the Devil” [8].
Слід сказати, що при перекладі назв різноманітних реалій магічного світу В.Морозов не послідовно застосовує переклад або транскрибування. Так, назви вулиць передано виключно за допомогою транскрибування Privet Drive – Прівіт‑драйв сніданок розпочинався зі сварки.
Оскільки в невпорядкованому топонімічному просторі Толкіна не може бути і згадки про вулиці, автор компенсує цей факт створенням образів країв та поселень, наприклад Mordor – Мордор, Rohan – Рохан, Isengard – Ізенгард, Немірова також використовує прийом транскрибування до певних назв міст чи країв.
Дж. Р.Р. Толкін у другій частині описує пригоди хоббітів під час подорожі з ціллю – знищити Кільце Всевладдя, а друга частина “Поттеріани” присвячена описові життя школярів-чарівників.
Таким чином, аби досягти при перекладі художнього тексту еквівалентності необхідно враховувати специфічну культурну маркованість даного тексту, його співвіднесеність із певною нацією, реаліями її життя. Для адекватної передачі лексем на позначення культурно маркованих концептів можна використовувати як відповідники з культури того народу, на мову якого перекладається твір, так і дати читачеві додаткову інформацію щодо позначуваної реалії (наприклад, за допомогою описового перекладу). Художній текст жанру літературна казка створює додаткові складнощі для перекладу, оскільки містить багато фантастичних реалій, взятих з народних або літературних джерел чи створених уявою автора.
Отже, дослідження способів відтворення жанрово-стилістичної специфіки фентезійної літератури дозволяє зробити висновок, що найбільш характерні особливості романів Дж. К.Роулінг та Дж.К.К. Толкіна, які підкреслюють їх приналежність до жанру фентезі, – це створення авторського чарівного світу. Перевага надається використанню метафор, епітетів, синонімів на позначення магічних реалій, які використовувалися до цього у фольклорі англійської мови. Говорячи про способи відтворення реалій на конотативному рівні, транспозиція, транслітерація та калькування видаються прийнятними у випадках позначення імен магічних істот, які не мають адекватного відповідника в українській мові. Усе це викликає певні перекладацькі труднощі. Деякі з них вже добре досліджені за кордоном, однак, через те, що українські переклади Толкіна та Роулінг з’явилися відносно нещодавно, адекватність даних творів досліджується й сьогодні.
Подальші перспективи дослідження вбачаються нами в комплексному аналізі англомовної фентезійної літератури.
Referencess:
- Літературознавча енциклопедія: у 2 т. – Київ : Академія, 2007. – (Серія «Енциклопедія ерудита»: ЕЕ). Т. 2: М (Маадай-Кара) – Я (я-форма) / авт. уклад. Ковалів Ю. І. – 622 с.
- Роулінг Дж. К. Гаррі Поттер і таємна кімната / Роулінг Дж. К. – Київ : «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2002. – 252 с.
- Роулінг Дж. К. Гаррі Поттер і філософський камінь / Роулінг Дж. К. – Київ : «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2002. – 319 с.
- Толкієн Дж. Р. Р. Володар Перснів. Трилогія. Кн. 1–3 / Дж.Р. Р. Толкієн ; [пер. з англ. А. В. Немірової]. – Харків : Фоліо, 2003. – Кн. 1: 429 с.; Кн. 2: 319 с.; Кн. 3: 398 с.
- 5. Rowling J. К. Harry Potter and the Chamber of Secrets / Rowling J. K. – London : Bloomsbury Publishing, – 257 p.
- 6. Rowling J. K. Harry Potter and the Philosopher’s Stone / Rowling J. K. – London : Bloomsbury Publishing, – 223 p.
7.Tolkien J. R. R. The Lord of the Rings. Parts 1–3 / J. R. R. Tolkien. – New York : Ballantine Books, 2006. – Part 1: 462 p.; Part 2: 402 p.; Part 3: 494 p.
8.Режим доступу: https://en.oxforddictionaries.com/definition/warlock