Пащенко Ольга
Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського
Науковий керівник: д.філол.н., професор С. В. Волкова
ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ НАПРУГИ У ТЕКСТАХ ДЕТЕКТИВНОГО ЖАНРУ
Abstract
The article examines the problem of creating suspense in the texts of the detective genre. It clarifies the notions of “detective” and “suspense”. And the following linguistic means of creating of suspense are traced in the article: lexical (semantic lacuna, words that denote realia, proper names and official and professional vocabulary, terms), grammatical (repetitions, parallel constructions, inversion), stylistic (appeal to the reader, maxim, allusion, paradox and gradation) and graphical (punctuation, graphon).
Key words: detective genre, detective text, suspense, linguistic means of creating of suspense.
Проблема створення детективної напруги все більше привертає увагу наступних вітчизняних і зарубіжних дослідників Д.Д. Джонсон, С.Т. Джоши, М. Керол, Т. Тодоров, Г.В. Лещенко, О. С. Божко, В. Стрижак та інші.
Н. Вольський визначає детектив як “літературний твір, в якому на побутовому матеріалі, доступному широкому колу читачів, демонструється акт вирішення логічного протиріччя (детективної загадки)” [3, с. 3]. Створення напруги має важливе значення у побудові композиції детективного твору і тому є невід’ємним елементом цього жанру.
О. Божко стверджує, що саспенс, перш за все, представляє рівень наративної напруженості та є сукупним поняттям, адже створюється за допомогою двох модусів оповіді: “стратегічної неповноти (заснованої на невизначеності, що викликає у читача стан цікавості) і стратегічного відкладання (пов’язаного з передчуттям, очікуванням, які індукують стан занепокоєння)” [2, с. 52]. Тобто, автор навмисне створює стан емоційної напруги у своїх творах, щоб забезпечити гострі відчуття та занурити читача в події оповіді і створити уявлення, що читач є безпосереднім учасником всього, що відбувається у творі. Емоційна напруга виникає в результаті відтягування кульмінаційного моменту.
Важливе місце у реалізації ефекту напруги в текстах детективного жанру займають лінгвістичні засоби, а саме: лексичні, граматичні, стилістичні та графічні.
До лексичних засобів створення напруги в творах детективного В. Стрижак відносить “семантичні лакуни, слова-реалії, власні назви, лексику, яка належить до лексико-семантичних полів невизначеності, невпевненості, припущення” [6, c. 144]. Також у текстах детективної оповіді часто зустрічаються терміни та офіційні вирази, наявний шар корпоративної лексики, яка пов’язана з професійним спілкуванням людей з певними інтересами. Наприклад, А. Крісті у романі “N or M” використовує різноманітні слова-реалії: “You‘re a L.D.V. yourself, Meadowes – you know what it‘s like. With a man like old Andrews in charge” [9, c. 23]
Серед граматичних засобів творення напруги В. Стрижак виділяє: ускладнення структури речення, повтор, паралельні конструкції, відтягування основної інформації на кінець речення, інверсію [6, c. 144]. Розглянемо детальніше поняття повтору та інверсії та наведемо приклади, що були виявленні в аналізованих нами текстах.
За словами І. Арнольд повтором називається “неодноразове вживання слова або словосполучення в складі одного речення, абзацу або цілого тексту ”[1, с. 91]. Вона зазначає, що відстань між повторюваними одиницями та їх число не є головними, важливо лише, щоб читач зміг їх помітити: “Frankie felt still more ashamed. It was a mean thing she was doing – mean mean – mean” [11, c.51].
Інверсія – ще один спосіб вираження експресивності та створення ефекту саспенсу. Відповідно до І. Арнольд, інверсія – це “порушення звичайного порядку членів речення, в результаті якого який-небудь елемент виявляється виділеним і отримує спеціальні конотації емоційності або експресивності” [1, с. 114-115]. Наприклад: “He lives with you?”[7, c. 44]
Стилістичні засоби створення напруги включають звернення-апеляцію до читача, сентенцію, алюзію, парадокс та градацію [6, с. 144-145].
Засобом створення експресивності та образності є алюзія. О. Дубенко визначає термін наступним чином: “ алюзія являє собою посилання на певний історичний, літературний або культурний факт, який належить до фонових знань носія мови ” [4, с. 33]. За допомогою цього засобу автор передає свою думку читачеві, яка допомагає зрозуміти інформацію в тексті та розгадати загадку. Так, наприклад, А. Крісті дуже часто використовує у своїх творах дитячі римівки: “One little Soldier Boy left all alone; He went out and hanged himself and then there were none”[10].
Значний стилістичний вплив на читача має парадокс [5,13].Цей прийом може змусити його по-іншому сприймати вже відоме. “Ефект ошуканого очікування” – результат дії парадоксу. Можна навести приклад оповідання А.К. Дойла, в якому парадоксальність виявляється у приділенні більшої уваги персонажеві, який не розслідує, а заплутує справу – докторові Ватсону, а не Шерлоку Холмсу: “Here I had heard what he had heard, I had seen what he had seen, and yet from his words it was evident that he saw clearly not only what had happened, but what was about to happen, while to me the whole business was still confused and grotesque” [12, с.159].Таким чином, авторові вдається створити емоційну напругу та збити читача з пантелику помилковими версіями, відтягуючи розгадку.
Пунктуація займає важливе місце серед графічних засобів створення напруги.Адже пунктуація окрім розподілення речення на складові синтаксичні частини, також “вказує і на багато інших елементів, які важливі в емоційно-експресивному відношенні, наприклад емоційні паузи і багато іншого”[ 1, с. 156]. Значну роль для емоційної екпресивності також має використання графону (відхилення від норм орфографії): “Why, that m–m–must have been W–W–Wales”[8, 123]. Також письменники послуговуються тире або трьома крапками, щоб привернути увагу до слова, перед яким вони стоять або всі літери у слові пишуть великими.
Підсумовуючи, об’єднання різнорівневих мовних засобів (лексичних, граматичних, стилістичних та графічних) сприяє реалізації ефекту напруги в детективних текстах.
Література:
- Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность / И. В. Арнольд. – С.-Пб.: Изд-во С.-ПбГУ, 1999. – 443 с.
- Божко О. С. Атмосфера «саспенс» як домінантна ознака літературного жанру «фентезі» / О. С. Божко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». – Острог : Вид-во НаУОА, 2017. – Вип. 67. – С. 51–54.
- Вольский, Н. Н. Загадочная логика. Детектив как модель диалектического мышления / Н. Н. Вольский. – Новосибирск, 1996. – 216 с.
- Дубенко О. Ю. Порівняльна стилістика англійської і української мов. Вид. 2-е перероб. і допов.: [Навчальний посібник] / Олена Дубенко. – Вінниця: Нова книга. 2011. – 328 с.
- Маріна О.С. Парадоксальна образність і неможливі світи в сучасному англомовному поетичному дискурсі / О. С. Маріна // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія : Філологічна. – 2015. – Вип. 56. – С. 182-184.
- Стрижак В. Композиційні та лінгвістичні засоби створення напруги текстах детективного жанру/ В.Стрижак, С. Радецька// Лінгвістика. – Херсон. – № 29. – с. 142-146.
- Christie A. Best Detective Stories/ A. Christie. – Edinburgh Gate: Longman, 1996. – 137 с
- Christie A. Cards on the Table/ A. Christie. – London: Pan Books Ltd, 1979. ? 193 с.
- Christie A. N OR M? / A. Christie. – New York: Dodd Mead and Company, 1941. – 289 p.
- Christie A. Official Home of the Best –Selling Author of All the Time / A. Christie. – Режим доступу : http://www.agathachristie.com/christies-work/stories/.
- Christie A. Why Didn`t They Ask Evans?/ A. Christie. – М.: Изд-во “Менеджер”, 2000. 288 с.
- Doyle A. C. The Read-Headed League/ A. C. Doyle. – New York, NY: Barnes &Noble, 2004. – 368 p.
- Seif, Farouk Y. Paradoxes and Perseverance: Designing Through Antinomies of Life // Semiotics 2014: The Semiotics of Paradox. – New York, NY: Legas, 2015. – P. 135–160 p.