Anastasiia Liubchenko
Zhytomyr Ivan Franko State University
Scientific Supervisor: PhD, Pushkar T. M.
PECULARITIES OF BRITISH LIFE REALITIES IN THE UKRAINIAN TRANSLATIONS BASED ON THE NOVELS OF JOHN GALSWORTHY
Abstract
The article deals with the issue of the relation between the language and culture and the role played by the language in the recreation of the culture. These concepts are actively being discussed nowadays. Realia are specific words expressing the cultural identity but creating some difficulties while translating them from the source language to the translation language.
Keywords: realia, translation language, source language
Перекладознавство як самостійна галузь філології визначилася відносно недавно, проте досить швидко посіла своє місце в системі лінгвістичних дисциплін. Її появі передувала наполеглива діяльність літературознавців, лінгвістів і перекладачів-практиків, серед яких С. Г. Бархударов, В. Н. Коміссаров, Я. Й. Рецкер, О. В. Федоров, А. Швейцер та багато інших. Як навчальна та наукова галузь філології перекладознавство має власну історію існування, велику теоретичну базу, а також власний набір методик дослідження. Для сучасної лінгвістики характерним є живий інтерес до проблематики співвідношення культури та мови, а також до виявлення тієї самої ролі, яку відіграє мова у відтворенні та передачі культури народу. Слова-реалії створюють в англомовних прозових творах значні труднощі при їх перекладі. Складність полягає у тому, що для перекладу таких реалій не існує відповідників, які одночасно з передачею специфічної інформації відображали б усю повноту культурно-національного колориту, емоційний, смисловий та стилістичний характер, що супроводжують такі реалії в тексті оригіналу.
Актуальність досліджуваної теми даного наукового пошуку обумовлюється тим, що питання про природу самих мовних реалій, використаних у художніх текстах, та засоби, що їх виражають при перекладі, є недостатньо вивченим. Разом з тим, роль реалій у процесі міжкультурної адаптації та комунікації є дуже важливою. Тому метою статті є дослідження особливостей реалій у художніх текстах творів Джона Голсуорсі та способів їх відтворення при перекладі українською мовою. Для здійснення нашого дослідження важливим є художній переклад, при якому здійснюється передача змісту художнього тексту, виконаного однією мовою, засобами іншої мови. Він може бути визначений як «інструмент культурного освоєння світу і розширення колективної пам’яті людства, фактор самої культури» [3, с. 247].
Предметом дослідження є лексичні одиниці, що містять фонову інформацію, і є абсолютно звичними для мови оригіналу.
Існує безліч визначень терміну «реалія». Наприклад, відомий лінгвіст О. С. Ахманова під реаліями, по-перше, розуміє «різноманітні чинники у класичній граматиці, які вивчаються зовнішньою лінгвістикою, такі як державний устрій певної країни, історія та культура певного народу, мовні контакти носіїв цієї мови тощо, з точки зору їх відображення в цій мові»; а, по-друге, «предмети матеріальної культури» [1, с. 381]. Відповідно до наведеного визначення, під словом «реалія» маються на увазі поняття, що є матеріальними об’єктами оточуючого нас світу.
Слово «реалія» може вступати у синонімічні зв’язки з різними словами і бути використано в різних контекстах. Часто поряд з терміном «реалія» вживаються такі терміни, як «безеквівалентна лексика», «екзотична лексика», «екзотизм», «етнографізм». Ці поняття споріднює національне, історичне, культурне та побутове забарвлення, а також відсутність точних відповідників в мові перекладу [4, c. 13].
Аналіз теоретичних джерел показав, що існує велика кількість способів і прийомів перекладу слів-реалій, наприклад, транслітерація та транскрибування, калькування та напівкалькування, описовий переклад, прийом додавання або вилучення, заміна українською реалією, семантична модифікація, нульовий переклад та деякі інші. Загалом, можна зробити підсумок про те, що при перекладі реалій частіше за все використовуються два нижченаведені прийоми:
1) Транскрипція або транслітерація, тобто збереження вихідної реалії;
2) Приблизний переклад або пояснення слова-реалії.
Вибір того чи іншого способу перекладу залежить від деяких факторів:
А) від характеру текста та його жанрових особливостей;
Б) від значущості, тобто ступеня смислового нагромадження реаліями;
В) від особливостей мови оригіналу і мови перекладу;
Г) від лінгвокраїнознавчого рівня підготовки реципієнта.
При перекладі стійких мовних одиниць зазвичай рекомендується використовувати транскрипцію чи транслітерацію. Однак, слід враховувати, що передача звукового чи буквеного образу іноземної лексичної одиниці не розкриває її повного значення, і слова такого роду читачу, який не знає іноземну мову, можуть здатися складними і незрозумілими.
В свою чергу приблизний або описовий переклад реалій обумовлений поясненням і розкриттям їх значення засобами мови перекладу вихідної лексичної одиниці. Це дозволяє не тільки відчути національний колорит контексту, але й зрозуміти ту чи іншу реалію. Такий прийом використовується у випадку, якщо дана реалія або невідома або маловідома читачеві. Поряд з тим, недоліком такого способу є те, що деякі описи-пояснення виходять занадто довгими і заплутаними, а цього професійний перекладач повинен уникати.
Таким чином, вибір техніки перекладу реалій прямо залежить від завдання, яке стоїть перед перекладачем: зберегти колорит мовної одиниці чи передати значення реалії (при умові, якщо воно є невідомим), дещо втративши при цьому культурний дух.
Об’єктом даного дослідження є переклад трилогії Джона Голсуорсі «Сага про Форсайтів», виконаний перекладачем О. Терех з англійської мови на українську. Проведений аналіз дозволяє виокремити деякі співпадіння в перекладі багатьох побутових реалій. В якості ілюстрації можна використати приклад перекладу реалії «мереживні занавіски». Речення «…the atmosphere even now, of too many stuffs and washed lace curtains, lavender in bags, and dried bees’ wings…» [5, с. 42] перекладено фахівцем як «…запах різних матерій, випраних мереживних занавісок, лаванди в мішечках і сушених бджолиних крилець…» [2, с. 647]. Перекладач обрав варіант «занавіски», який є прикладом русизму, тоді як слово «curtains» при перекладі влучніше було б перекласти як «фіранки». Ще одним прикладом опису внутрішнього оздобрення оселі є «…gilt-legged chairs, stronger than they looked. And on one side of the fireplace the sofa of crimson silk…» [5, с. 42] – «…крісла на позолочених ніжках і збоку біля каміна малинову шовкову канапку…» [2, с. 647].
Отож, підводячи підсумок дослідження можемо сказати, що проблема вивчення прийомів перекладу реалій і досі залишається остаточно невирішеною. Спірними моментами залишаються тлумачення поняття «реалія», питання класифікації реалій (зокрема, питання про те, на основі яких ознак слід класифікувати мовні одиниці), виділення і розмежування безпосередньо технік перекладу реалій.
Спираючись на результати нашого дослідження, можна стверджувати, що під час вибору певного перекладацького прийому важливу роль відіграють характер тексту, місце реалії в тексті і точка зору перекладача, тому що саме він обирає той чи інший прийом, цілком покладаючись на свій перекладацький інстинкт, спираючись на отримані знання та накопичений досвід в процесі роботи.
References
- Ахманова О. С. словарь омонимов русского языка / О. С. Ахманова. – М. : Русский язык, 1976. – 448 с.
- Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів: Власник; В зашморгу; Здаємо в оренду: Романи / Пер. з англ. О. Тереха; Передм. А. Іллічевського. – К.: Дніпро, 1988. – 847 с.
- Нелюбин Л. Л. Лингвостилистика современного английского языка / Л. Л. Нелюбин. – М. : Флинта ; Наука, 2007. – 128 с.
- Тер-Минасова С. Г. Война и мир языков и культур: вопросы теории и практики межъязыковой и межкультурной коммуникации / С. Г. Тер-Минасова. – М. : ACT: Астрель. Хранитель, 2007. – 286 с.
- Galsworthy, J. To Let / The Forsyte Saga. – Moscow: Progress publishers, 1975. – 256 p.