ДИСКУРСИВНІ СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ

УДК811. 111: 070

Ольга Задоєнко

(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

ДИСКУРСИВНІ СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ

The article brings up a topical issue of international organizations image formation worldwide. The importance of image for any global institution is critically analyzed. Some specific ways of international organizations image formation are identified and studied.

Keywords: discourse strategy, tactics, image, international organization, internet discourse.

Постановка наукової проблеми. На межі XXI століття люди все більше сприймають будь-яке явище чи подію через призму інформації, яку вони про неї отримують. Саме тому,  важливе місце у позитивному сприйнятті того чи іншого явища, людини чи організації займає формування іміджу. Для будь-якої міжнародної організації,  формування її сприятливого образу є важливою складовою її успішності і визнання як серед інституцій своєї країни, так і серед міжнародних представників. Вдало сформований імідж певної організації є ознакою її успішної економічної, політичної, соціальної та інших видів політик. Імідж організації служить підтримкою її авторитету на міжнародній арені, а позитивний образ дає більші можливості для просування та реалізації її  інтересів.  У сучасному світі інформаційних технологій імідж виступає тим ресурсом і потенціалом, який не тільки впливає на зовнішньополітичні відносини організації і держави, а й ставлення міжнародної спільноти до інституції, слугує підтримкою авторитету на міжнародній арені, виступає однією із характеристик її успішності. Позитивні налаштування до будь-якої організації визначають, звичайно, реальні вчинки та факти, але у сучасному світі все значною мірою залежить від іміджу створеного міжнародними засобами масової інформації. Особливо, коли йдеться про комунікативні процеси, що викликають резонанс у світі, перетворюючись у головну подію дня у мас-медіа, спричинюючи невпинний потік коментарів, аналітики, прогностики і рекомендацій.Тому, для діяльності міжнародної організації досить важливим явищем є обрання релевантних дискурсивних стратегій і тактик, які допоможуть в інформуванні громадськості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато науковців приділяли увагу проблемам іміджу. Варто відзначити праці таких дослідників, як           Г.Г. Пошепцов, який детально тлумачить термін імідж, вказує основні функції  та структури даного поняття, описує комунікативний інструментарій, що використовується в різноманітних елементах іміджу. П. Берд аналізує особливості досягнення позитивного іміджу, основні його елементи та структури. Циганкова Т.М. та Гордєєва Т.Ф. розглядають історію створення, сучасну структуру та напрямки діяльності основних міжнародних організацій. Крім цього, дослідниці подають інформацію про роль і місце міжнародних організацій, історію виникнення та етапи розвитку, механізми їх функціонування як суб’єктів міжнародних відносин. Богоявленский А. Е. у своїй праці дає чіткі розмежування дефініціям “імідж”, “репутація” і “образ”.

Метою статті є дослідити особливості та шляхи формування іміджу міжнародних організацій.

Завданням статті є узагальнення і систематизація вибору дискурсивних стратегій і тактик формування іміджу міжнародних організацій в інтернет-дискурсі.

Виклад основного матеріалу. Імідж організації – це цілісне сприйняття (розуміння та оцінювання) організації різними групами громадськості, що формується на основі інформації, яка зберігається в їх пам’яті про різні аспекти дійсності [3, с. 168]. Поняття імідж походить від латинського слова «imago» , пов’язаного з латинським словом «imitary», що означає імітувати. Імідж – це штучна імітація зовнішньої форми якого-небудь об’єкта, чи образ ділової людини, уявлення про неї та її репутація. [6, с. 100]. Таке уявлення цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою реклами чи пропаганди. Імідж можна цілеспрямовано формувати, уточнювати чи переробляти за допомогою модифікації діяльності, вчинків і заяв соціального суб’єкта [2, с. 250].

Значення  іміджу  у  досягненні  успіху  є  дуже вагомим,  оскільки  він  –  один  із  механізмів психологічного впливу на інших людей.

 Дослідниця Т. О. Примак наголошує, що зростання уваги до проблеми формування позитивного іміджу організації не випадкове. Сильний корпоративний імідж стає необхідною умовою досягнення організацією стійкого і тривалого успіху. По-перше, це дає ефект придбання організацією визначеної ринкової сили, тому що призводить до зниження чутливості до ціни. По-друге, зменшує змінність товарів, тобто захищає організацію від атак конкурентів. А також полегшує доступ фірми до різного роду ресурсів: фінансових, інформаційних, людських тощо [5, с. 130].

Розвиток будь-якої міжнародної організації можна розглядати як процес взаємодії з глобальним світовим простором. Різноманітність діяльності, завдань і пріоритетних відмінностей, методи діяльності, стратегії і тактики, а також багато інших чинників визначають структуру взаємин міжнародної організації із глобальним суспільством та різними державами. Один з чинників формування іміджу міжнародної організації – образ представника. Останній відрізняється від інших членів організації тим, що призначається для впровадження публічних функцій, які пов’язані з міжнародними угодами. Тобто, це особи, що ведуть переговори від імені своєї організації, роблять заяви і повідомлення[2, с. 62].

Будь-яка організація стає успішною, не лише при виборі представника, а й при вдалому відборі  дискурсивних стратегій і тактик. Дискурсивна стратегія – це потенційно можливі інтерактивні способи здійснення комунікативно важливих дій у дискурсі та мовні способи їх вираження; вибір адресантом певних засобів для досягнення визначеної цілі в заданих умовах спілкування   [8, с. 38]. Для дискурсивної стратегії притаманні такі ознаки: цілеспрямованість, системність та інтерактивність. Цілеспрямованість стратегії полягає в досягненні чітко визначеної цілі. Системність визначається низкою взаємопов’язаних дій, спрямованих на кінцевій цілі. Інтерактивність передбачає зворотну мовленнєву реакцію адресата. Стратегія нерозривно пов’язана з дискурсивною  тактикою. Дискурсивну тактику, на противагу стратегії, розглядають як сукупність практичних ходів у реальному процесі мовленнєвої взаємодії, які відповідають певному етапу в реалізації тієї чи іншої стратегії     [8, с. 37]. Під час вибору стратегій і тактик в інтернет-дискурсі визначальними є моральні орієнтири та світоглядні цінності міжнародної організації: усвідомлення свого місця на міжнародній арені, відношення до інших суб’єктів міжнародної політики, ступінь відкритості в діловій комунікації, пріоритет матеріальних чи духовних цінностей у своїй діяльності. [8, с. 39]. Поняття інтернет-дискурсу набуло особливої актуальності у контексті інформатизації суспільства.Інтернет-дискурс – це масив електронних, аудіо – та відеотекстів в сукупності з екстралінгвістичними факторами, пов’язаних між собою системою гіперпосилань, доступ до яких забезпечується входом в мережу Інтернет за допомогою комп’ютера чи альтернативних мультимедійних приладів. Інтернет-дискурс сприймається як інформаційне середовище, яке набуває нового комунікативного змісту, відповідно текст трансформується, пристосовуючись до тенденційної системи цінностей, і, заповнюючи деякі лакуни суспільної свідомості, набуває рис нетрадиційного осмислення [1, с. 37]. Інтернет-дискурс надає можливість скоротити дистанцію між представниками політичних кіл і аудиторією через канали комунікації (коментарі, електронну пошту, блоги). В основі суб’єкта мовлення постає індивід із власними ціннісними орієнтаціями, здатний інтерпретувати інформацію. Експресивність та емотивність новини залежить від жанру міжнародної комунікації. Важливо підкреслити, що головне завдання певної організації полягає не в передачі інформативного повідомлення, а у збереженні статусу й утриманні важелів. У зв’язку з цим інтернет-дискурс є сприятливою основою для мовленнєвої маніпуляції, особливо в період конвергенції телекомунікаційних систем. Не можна заперечити факт складності перевірки фальшивих новин, коли інформаційне вкидання трансформує індивідуальну та суспільну свідомість.   [7, с. 160].

Таким чином, вищезазначена інформація дозволяє зробити висновок, що імідж міжнародних організацій формується завдяки вдалій селекції дискурсивних стратегій і тактик. Адже, розвиток міжнародної організації можна розглядати як процес взаємодії з глобальним світовим простором. На межі XXI століття цей зв’язок відбувається завдяки інтернет-дискурсу. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізі когнітивних моделей формування позитивного іміджу міжнародних інституцій у глобальній мережі інтернет.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Алимгазинов К.Ш. Интернет и историческое знание: от информатизации к новым горизонтам исследований. 2014. С. 36–42.
  2. Булгакова О. В. Имиджевый экономический дискурс на страницах издания. Томск, 2007. С. 61–65.
  3. Бутенко Н.В. Маркетинг: підручник / Н.В. Бутенко. – К.: Атіка, 2006. –300 с.
  4. Желюк  Т.Г. Державна  служба:  навчальний посібник / Т.Г. Желюк. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 576 с., С. 357.
  5. Примак Т.О.Маркетингові комунікації:навчальний посібник / К.: Ельга,  Ніка Центр, 2003. – 280 с
  6. Спиллейн М. Создайте свой имидж / М. Спиллейн. – М. : Олма-пресс, 1996. – 149 с.
  7. Шапочкин Д. В. Политический дискурс: когнитивный аспект : монография.Тюмень: Изд-воТюменского государственного университета, 2012 – 260 c
  8. Шугаєв А.В. Імідж ООН у сучасному англомовному медіа-дискурсі: когнітивно-прагматичний аспект: дисертація. Житомир, 2018 – 215с.