Олена Главацька
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ І КУЛЬТУР
В ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
The methodical competence of would-be teachers of foreign languages during their original work is examined in the article. The basic attention is concentrated on the content and structure of methodical competence, types of self-study on mastering methodical competence in the information and communication learning surroundings, its structure and content, typology of teaching and methodical tasks for the formation and development of methodical skills for organizing practical classes and original work of students.
Keywords: methodical competence, would-be teachers of foreign languages,original work, self-study, information and communication learning surroundings.
За сучасних реалій вчитель / викладач іноземних мов і культур (ІМіК) вирішує нові професійні завдання, які ще донедавна не входили в коло його компетентностей: аналіз і вибір стратегій та технологій навчання ІМіК, інтеграція автентичних матеріалів в освітній процес з ІМіК, управління когнітивними й комунікативними діями тих, хто навчається, інтерпретація соціокультурних феноменів, розроблення нових видів вправ і завдань тощо. Водночас у Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти акцентується необхідність інтенсифікації процесу вивчення й викладання ІМіК в інтересах зростання мобільності, ефективного міжнародного спілкування, якіснішого доступу до інформації, інтенсивної особистісної взаємодії, чого неможливо досягти без високого рівня сформованості методичної компетентності (МК) вчителя / викладача ІМіК.
Підхід до навчання як базисна категорія методики визначає стратегію навчання, реалізує провідну, домінувальну ідею навчання на практиці. Для формування МК майбутнього вчителя ІМіК дослідники пропонують застосовувати різні підходи. Так, суть компетентнісного підходу полягає в його системному, міждисциплінарному та діяльнісному характері; він охоплює особистісно орієнтований, когнітивний та афективний підходи, змінюючи тип цілепокладання в процесі підготовки майбутнього вчителя ІМіК, ставлячи на чільне місце міждисциплінарні, інтегровані вимоги до результату навчання [1, с. 14]. О.М. Солововою запропоновано здійснювати багаторівневу методичну підготовку викладача ІМ для загальної середньої і неперервної професійної освіти на засадах інтегративно-рефлексивного підходу, який поєднує різні етапи неперервного розвитку професійної компетентності вчителя та різні блоки навчальних дисциплін курсової підготовки [4, с. 7].
Однією з ключових компетентностей, яка формується засобами усіх навчальних предметів, є вміння самостійно навчатися, тобто бути автономним у навчанні. Автономність полягає в умінні планувати, реалізовувати й аналізувати тими, хто навчається, своє навчання та передбачає усвідомлення своїх психологічних особливостей та пізнавальних здібностей. Розвиток індивідуальних особливостей і здібностей під час навчального процесу в закладах вищої освіти можливий за рахунок особистісно-зорієнтованого підходу, суть якого полягає в урахуванні індивідуальних потреб, можливостей і нахилів студентів [2, с. 13].Н.В. Майєр представила науково обґрунтовану авторську концепцію формування методичної компетентності у майбутніх викладачів ІМіК під час їхньої самостійної роботи (СР). Запропонована концепція включаєзмісті структуру МК, види СР з оволодіння МК в інформаційно-комунікаційному навчальному середовищі, його структуру й контент, типологію навчально-методичних задач для формування і розвитку методичних умінь організації практичних занять і СР студентів, позааудиторної роботи з ІМіК та їхні види, модель організації СР з формування МК у майбутніх викладачів ІМ [3].
Методичну компетентність майбутнього викладача ІМіК Н.В. Майєр трактує як результат методичної підготовки, що проявляється в здатності ефективно виконувати всі види професійно-методичної діяльності, а також у довготривалій готовності до професійно-методичного й особистісного саморозвитку та самовдосконалення впродовж життя [3, c. 21].
З огляду на викладене вище, актуальним є теоретичне переосмислення та якісне забезпечення процесу формування МК у бакалаврів / магістрантів під час їхньої СР із залученням інформаційних технологій.
СР бакалаврів / магістрантів має носити діяльнісний характер, що уможливлює підготовку майбутніх фахівців до самоосвіти впродовж життя. СР студентів з оволодіння МК реалізується шляхом професійно орієнтованої самостійної навчально-пізнавальної діяльності(передбачає набуття методичних знань, оволодіння методичними вміннями як з метою підготовки до занять з дисциплін«Методика навчання англійської мови», «Методика навчання іноземних мов і культур», «Методика навчання іноземних мов у вищій школі» і контрольних заходів, так і до реалізації різних видів професійно-методичної діяльності (під час проходження різних видів педагогічної практики) й науково-дослідницької діяльності(спрямована передусім на науково-методичний пошук з метою підготовки магістерської роботи з методики навчання ІМіК у закладах загальної середньої освіти та вищій школі), які взаємодіють і органічно взаємодоповнюються.
Так, готуючись до практичних занять, до реалізації різних видів професійно-методичної діяльності (передусім навчальної й методичної), студенти аналізують публікації науково-методичного характеру, автореферати дисертацій з метою виокремлення прийомів навчання, критеріїв оцінювання, засобів навчання й контролю, які пропонуються авторами. Крім того, майбутні вчителі виконують науково-дослідницькі завдання протягом педагогічної практики. Специфіка магістерської роботи з методики навчання ІМіК у вищій школі передбачає розроблення авторської методики, що спонукає магістрантів до активної навчально-пізнавальної діяльності з аналізу/ добору / розроблення засобів навчання, укладання різноцільових вправ і завдань тощо[3, c. 22].
Самостійне оволодіння МК відбувається в умовах інформаційно-комунікаційного навчального середовища для формування МК у майбутніх вчителів / викладачів ІМ(ІКНС), тобто, штучно створених умовах для їхньої асинхронної професійно орієнтованої самостійної навчально-пізнавальної й науково-дослідницької діяльностей за індивідуальною траєкторією учіння з використанням засобів навчання, комунікації й керування навчальним процесом [3, c. 23].
Використання інформаційних технологій у навчальному процесі неодмінно залучає студентів до професійно орієнтованої інформаційно-комунікаційної діяльності,яка впродовж оволодіння МК не є цільовою порівняно з іншими, але уможливлює їх ефективну організацію й реалізацію: ознайомлення з автентичними навчально-методичними комплексами з ІМ, доступними в мережі Інтернет; перегляд і аналіз відеофрагментів практичних занять з ІМ, представлених у мережі Інтернет; ознайомлення з Інтернет-ресурсами навчального призначення, їх аналіз (за завданням викладача); використання пропонованих викладачем інформаційних (бази даних, інформація про музеї, готелі тощо) та / або медіаресурсів (художні й документальні фільми, відеофрагменти, подкасти, музичні відеокліпи тощо), представлених у мережі Інтернет для укладання планів-конспектів (фрагментів) практичних занять, а також для розроблення сценаріїв позаурочних заходів ІМ;ознайомлення із науковими джерелами (іноземною мовою зокрема) за темою дослідження, розміщеними в мережі Інтернет, (а)синхронні консультації з науковим керівником магістерської роботи й обмін інформацією з іншими магістрантами.
Упровадження інформаційних технологій в організацію СР сприяє підвищенню її ефективності й реалізації кожним студентом індивідуальної траєкторії учіння, а використання системи управління навчанням Moodle Н.В. Майєр розглядає як особливу форму організації освітнього процесу у закладах вищої освіти, що реалізується через асинхронну самостійну діяльність магістрантів з використанням інформаційних технологій. Тому різний вихідний рівень сформованості МК магістрантів, індивідуальний стиль навчання, притаманний кожному з них, та індивідуальна траєкторія учіння, обрана кожним магістрантом, вимагає організації асинхронної професійно орієнтованої самостійної навчально-пізнавальної й науково-дослідницької діяльностей майбутніх викладачів ІМіК з оволодіння МКяк цілеспрямованої, багатоаспектної, поліфункціональної реалізації індивідуальної траєкторії їхнього учіння із дібраними і / або розробленими викладачем електронними засобами навчання й презентованими в ІКНС [3, c. 22].
Під час оволодіння МК упродовж навчання у закладах вищої освіти формується і розвивається методична самостійність майбутнього вчителя / викладача ІМіК, яка трансформується в його автономію. Методична самостійність майбутнього вчителя / викладача ІМіКє інтегральною властивістю особистості, яка проявляється в готовності до учіння з метою оволодіння МК у позааудиторний час. У ній інтегруються взаємопов’язані й взаємозалежні компоненти: психологічний, інформаційно-комунікаційний, операційний[3, c. 22].
Отже, поетапне формування й розвиток методичної самостійності майбутніх вчителів / викладачів ІМіК забезпечує їхню здатність і готовність до реалізації індивідуальної траєкторії учіння з метою оволодіння МК у позааудиторний час, до прийняття самостійних методичних рішень і до самостійних методичних дій для здійснення професійно-методичної діяльності під час педагогічної практики, є основою розвитку автономії вчителя / викладача (здатність і готовність до адекватної професійно-методичної діяльності, саморозвитку й самовдосконалення впродовж його професійно-методичної діяльності).
На нашу думку, запропонована Н.В. Майєр авторська концепція складає підґрунтя для впровадження методики формування методичної компетентності у майбутніх викладачів / вчителів ІМіК в процесі самостійної роботи в інформаційно-комунікаційному навчальному середовищі відповідно до конкретизованих цілей, а також методичних знань і вмінь відносно особливостей формування окремих компонентів ПОІКК й організації позааудиторної роботи з ІМ, яким оволодівають бакалаври / магістранти під час виконання завдань і навчально-методичні задачі в ІКНС та цілеспрямованого доучування теоретичного матеріалу з метою поглиблення методичних знань.
ЛІТЕРАТУРА
- Безукладников К. Э. Формирование лингводидактических компетенций будущего учителя иностранного языка : концепция и методика: автореф. дис. на соискание учён. степени доктора пед. наук : спец. 100.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранные языки, уровень высшего профессионального образования)». Нижний Новгород, 2009. 42 с.
- Голуб І. Ю. Вправи для розвитку індивідуальних пізнавальних здібностей студентів на заняттях з іноземної мови.Іноземні мови. 2019. № 4. С. 12-23.
- Майєр Н.В. Концепція формування методичної компетентності у майбутніх викладачів іноземних мов у процесі самостійної роботи. Іноземні мови. 2016. № С. 20-28.
- Соловова Е.Н. Методическаяподготовка и переподготовка учителя иностранногоязыка : интегративно-рефлексивный поход. Монография. Москва : ГЛАССА-ПРЕСС, 2004. 336 с.