Diana Yurechko
Vasyl’ Stus Donetsk National University
Scientific Supervisor: PhD, O. O. Zaluzhna
СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКОРОЧЕНЬ В АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ МЕДІА-ДИСКУРСІ
(на матеріалі англійськомовних Інтернет-видань)
The article is devoted to the study of the structural and semantic features of abbreviations in the English-language media discourse. It dwells upon the issue of how the «time economy» concept sets main trends in saving the language means in the current English language development.
Key words: abbreviations, Internet media, means of language economy, lexical innovation.
- Вступні зауваження
В умовах швидкої глобалізації, сучасні лінгвістичні дослідження усе частіше спрямовані на з’ясування нових явищ, основних тенденцій та інновацій у різних мовах. Значні обсяги інформації в Інтернет-просторі потребують більш стислих засобів їхньої передачі, тому дослідження принципів економії в мові та мовленні привертає увагу багатьох науковців. Все це зумовлює актуальність дослідження та формує його мету, а саме детальніше дослідити скорочення в англомовному Інтернет-просторі з погляду на їх структурні та семантичні особливості.
Особливості використання скорочень у медіа-дискурсі досліджено у наукових розвідках низки вітчизняних дослідників, серед яких зокрема роботи С. М. Єнікнєєвої [2], Г. І. Сидорук [4], Ю. С. Макарець [3] та інших.
Структурний та семантичний аналіз різноманітних скорочень у популярних англійськомовних онлайн-виданнях, таких як «The BBC», «The Guardian», «The Independent», «The Mirror», «The Week» дозволяє визначити їхні найпоширеніші типи та пояснити специфіку вживання у публіцистичних текстах.
- Результати дослідження
У ході дослідження виокремлено чотири типи скорочень за семантичною ознакою: алфавітизми / акроніми, контрактура, бленди, графічні абревіатури.
2.1. Провідні досліджені типи – алфавітизми та акроніми структурно схожі між собою, адже обидва будуються за однією схемою – із початкових літер кожного слова. Різниця полягає лише у вимові: якщо перші вимовляються окремо, то другі відповідно як ціле слово.
Емпіричний матеріал (медіа-тексти) дозволяє встановити наступні структурні види вищезазначених скорочень:
1) двоосновні, зустрічаються у 15% матеріалу (EU® Europe Union; US® United States of America);
2) триосновні, найпоширеніший тип, становлять 46% (алфавітизми: The BBC ® the British Broadcasting Corporation; CNN® Cable News Network; а також акроніми: LOL® laughing out loud; JIC ® joint intelligence committee, SARs ® Suspicious Activity Reports);
3) чотириосновні, становлять 30% від усіх типів (алфавітизми: HSBC® Hongkong and Shanghai Banking Corporation; HDFC ® The Housing Development Finance Corporation; та акроніми: FIRE ® the Foundation for Individual Rights in Education; NASA ® National Aeronautics and Space Administration);
4) п’ятиосновні, які є маловживаними у медіа-текстах. Частка використання становить 8% (ALICO ® American Life Insurance Company; DARPA® the Defense Advanced Research Projects Agency);
5) шестиосновні (формуються із шести слів) виявились не продуктивною формулою створення абревіатур. Вживалися усього в 1% випадків (AFAICT® As far as I can tell; Unesco ® United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization).
Варто зазначити, що у певних випадках вимова акронімів може збігатися за своїм написанням із лексемою, яка вже функціонує у мові (TIME → tears in my eyes; BUMP → bring up my post).
2.2. Наступний тип скорочень – блендинг, який утворюється способом складання слів або їхніх частин в одне ціле. Кількісний та якісний аналіз основ блендів, дозволив виокремити їхні структурні види, а саме:
- двоосновні,які складають 89% серед усіх блендів (Brexit ® Britain +exit® [Br+exit], а також бленди з основами e-, eco-, euro– , bio-: e–democracy ® electornic + democracy; eco–friendly ® ecologic + friendly);
- триосновні, частка яких припадає на 10% матеріалу (Linkedin → [Link + education + incorporation]; Panasonic → [Pan + and +sonic]; Picaboo → [Picture + and + book]);
3) чотириосновні, зустрічаються у 1% випадків (Amstrad → [Alan + Michael + Suga + Trading]).
Дослідження демонструє, що на морфологічному рівні бленди створюються найчастіше за допомогою двох основ.
2.3. Третім досліджуваним типом скорочень є графічна абревіатура, тобто загальноприйняті та зафіксовані скорочення різних назв, явищ для уніфікації умовних знаків. Наступні приклади демонструють найпоширеніші абревіації: Mrs ® Mistress; Mr. ® Mister; Dr. ® doctor; etc. ® et cetera; e.g. ® exempli gratia; i.e ® id est; vs ® versus; m ® million; mph ® miles per hour; kg ® kilogram; km ® kilometer.
Незважаючи на те, що графічна абревіація має широкий спектр використання як в спеціальній літературі, так і в публіцистичному дискурсі, кількість такого типу скорочень на сторінках вищезазначених веб-сайтів незначна.
2.4. Четвертим типом скорочень у медіа-текстах є контрактура (усічення однієї та більше частин одного слова), яка використовується найрідше. Наприклад: application ® apps; Incorprated ® Inc.; Senator® Sen. Limited ® Ltd.
Отже, було встановлено, що у сучасному англомовному медіа дискурсі скорочення – один із найчастіших способів творення нових слів. Процес їхнього виникнення є постійним явищем, яке розвивається і вдосконалюється.
- Висновки
3.1. Аналіз одиниць дослідження відбувається в два етапи. На першому етапі виокремлено алфавітизми та акроніми (перші літери слова); бленди (складання усічених частин слова до купи); графічні абревіатури (загальноприйняті умовні скорочення) та контрактури (усічення однієї та більше частин одного слова). На другому етапі за кількістю елементів алфавітизми та акроніми поділяються на
дво-, три-, чотири, п’яти- та шестиосновні, де, як свідчить аналіз, переважають триосновні; та бленди, які можуть мати дво-, три- та чотириосновну структуру.
3.2. У ході дослідження також було з’ясовано, що найпродуктивнішим типом скорочення у медіа-текстах є алфавітизми; меншу продуктивність демонструє графічна абревіатура, низькою продуктивністю характеризується контрактура.
3.3. Перспективою подальших досліджень вважаємо аналіз феномену блендингу, як відносно нового виду поповнення словника англійської мови, який невпинно набирає популярності у носіїв.
Література
- Бондаренко О. Особливості перекладу абревіатур, акронімів і скорочень. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2014. № 1. С. 76–83.
- Єнікєєва С. М. Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові. Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. Запоріжжя, 2006. № 2. С. 11-
- Макарець Ю. С. До питання про принцип економії в мові та мовленні. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. 2013. Вип. 10. С. 161–168.
- Сидорук Г. І. Інтернет-скорочення як засіб мовної економії. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Вип. 14. С. 292–299.
- Kreidler C. Creating New Words by S Journal of English Linguistics. 1979. Vol.13. Р. 24–36.
- Plag I. Word-Formation in English. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. 240 p.
Джерела емпіричного матеріалу
- The BBC. URL: https:www.bbc.co.uk (дата звернення 14.03.2020).
- The Guardian https: www.theguardian.com. (дата звернення 14.03.2020).
- The Independent. URL: http:www.independent.co.uk(дата звернення 14.03.2020).
- The Mirror. URL: https: www.mirror.co.uk (дата звернення 14.03.2020).
- The Week. URL: https: www.theweek.co.uk/ (дата звернення 14.03.2020).