ДИСКУРСИВНА КОГНІТИВНА КАТЕГОРІЯ ЦІЛІСНОСТІ СТЕНДАП ВИСТУПУ ЯК ОДНОГО З ЖАНРІВ КОМІЧНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО ВИСТУПУ

Світлана Алексенко

(Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)

ДИСКУРСИВНА КОГНІТИВНА КАТЕГОРІЯ ЦІЛІСНОСТІ

 СТЕНДАП ВИСТУПУ ЯК ОДНОГО З ЖАНРІВ

КОМІЧНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО ВИСТУПУ

Сміхова культура є низкою різноманітних сміхових форм (гумористичних, сатиричних та іронічних), які у певний спосіб продукують, передають, сприймають чи оцінюють смішне як реакцію на викриття безглуздостей, стереотипів, ілюзій у життєвих явищах і ситуаціях [1, с. 15; 3, с. 23; 5, с. 27]. Сатира і гумор – маргінальні полюси широкого спектру різних форм комічного: гумору, дотепності, іронії, пародії, карикатури, гротеску, сатири, проміжною формою яких є іронія. Провести чіткі межі між гумором, сатирою й іронією неможливо з огляду на те, що характер комічного визначається намірами мовця, які важко оцінити сторонньому спостерігачеві [2, с. 63].

Комічний інституційний дискурс, основними жанрами якого є комічний мюзикл, телевізійна комедія, ексцентрична комедія, клоунада та стендап виступ, характеризується такими дистинктивними ознаками, як: учасники (комік(и) та глядачі); хронотоп (театр комедії або комедійний клуб); комунікативний намір (створення комічного ефекту); дискурсивні маркери (вступні та заключні клішовані фрази); чітка жанрова диференціація. Стендап виступ як жанр комічного інституційного дискурсу передбачає безпосередній виступ коміка перед глядацькою аудиторією із заздалегідь заготовленим текстом з метою створення комічного ефекту.

Одним з основних прийомів утримування уваги аудиторії та створення комічного ефекту є жарт, успіх якого обумовлений такими факторами: місце та контекст розповіді жарту (специфіка проведения стендап виступу передбачає контактність публіки і коміка та андеґраундну атмосферу); володіння технікою створення жарту, що складається з трьох компонентів: перша частина – короткий сетап (setup) як створення очікування жарту; друга частина – основа жарту (pivot); третя частина – панчлайн (punchline) як руйнація очікування, яка і призводить до комічного ефекту; індивідуальний харизматичний стиль коміка та його  здатність до імпровізації [7, p. 32].

Дискурсивні категорії, що проявляються в англомовному стендап виступі, можна розподілити на когнітивні (цілісність, інтертекстуальність, інформативність) та комунікативні (адресатність, комічна суб’єктивна модальність, цілеспрямованість) [4, с. 10-13]. Когнітивний механізм створення цілісності стендап виcтупу полягає у циклічному обігруванні лейтмотиву жарту (смисловий реверс) та основних абсурдних і смішних проявів його суті.

Розглянемо механізм смислового реверсу жарту на прикладі виступу відомого американського стендап коміка Джері Сайнфельда, присвяченого комічній схожості приємних та огидних ситуацій, речей тощо. В інтродуктивній частині жарту (1) комік експлікує семантику дієслова «sucks» як стандартний стереотипний стан: ”(1) Even though your life does pretty much suckand I know that because everyones life sucks: your life sucks, my life sucks too….perhaps not quite as much ….[laughter] butstillin the vast suckness of human lifeeveryones life sucks… it’s okay…. Never feel bad that your life sucks. The greatest lesson you can learn in life: sucks” and “great” are pretty close[6]. Комічний ефект жарту досягається за рахунок градації  «всім погано в житті» –  «не всім однаково погано», при чому комік прямо говорить про те,  що йому, напевно, буває не так погано, як будь-кому з глядацької аудиторії: “my life sucks too….perhaps not quite as much[6], очевидно натякаючи на своє фінансове благополуччя, чим і викликає сміх у залі. В комплікативній частині жарту (2) комік  іронічно розмірковує над тим, що у Нью-Йорку навіть найкращі ресторани бувають огидними, імітуючи нав’язливо-ввічливу манеру спілкування офіціантів та критичне ставлення клієнта до такої манери: ”(2) –You wanna hear the specials? No, if they are so special put them on the menu” [6]. Навіть книжечку, в якій подається чек для оплати, комік метафорично називає «історією одного чека», після чого експлікує полісемію лексеми “story” на пейоративно-компліментарному контрасті: “Check always comes in that bookthe little story of the bill” – “Well, heres a story: once upon a time you got ribbed. Thats the story!!” [6]. Смисловий реверс також реалізується в експлозивній частині жарту (3), в якій комік доводить правоту своєї тези, закладеної на початку виступу, про те, що приємне і огидне завжди поруч (sucksand greatare pretty close), тематично завершуючи ідею відвідування ресторанів: “(3)You are on the street afterwards. –Was that great?I wouldnt think it was that great. What would you say?… it sucks, right? That place SUCKS” [6].

Отже, стендап виступ як один з жанрів комічного інституційного дискурсу характеризується низкою когнітивних та комунікативних категорій. Дискурсивна когнітивна категорія цілісності сприяє створенню комічного ефекту та проявляється у циклічній реверсивності лейтмотиву жарту в різних блоках стендап виступу, жарт при цьому реалізується в ігровому театралізованому, часто гротескному, контексті.

Список використаних джерел:

  1. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Москва, 1990. 543 с.
  2. Борев Ю.Б. Комическое, или о том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия. Москва, 1970. 269 с.
  3. Карасев Л.В. Философия смеха. Москва, 1996. 224 с.
  4. Лобова О.К. Англомовна стендап-комедія як жанр комічного інституційного дискурсу: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. Харків. 2013. 22 с.
  5. Столович Л.Н. Философия. Эстетика. Смех. СПб, 1999. 384 с.

     6.  Jerry Seinfeld Thinks Everything’s Great and Also Sucks. The official hub of Netflix “Netflix Is a Joke”. URL:   https://www.youtube.com/watch?v=s4Df4L6lAgs (Last accessed 19.02.2021)

  1. Palmer J. Taking humour seriously. London, 1994.  203 p.