Олеся Федорова
(Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія)
УКРАЇНСЬКИЙ АНГЛОМОВИЙ ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ДИСКУРС: МАКРОХАРАКТЕРИСТИКИ
Кожен дискурс, що виникає в просторово-часовому континуумі живої мови, – це носій соціального смислу. Такий дискурс виникає та еволюціонує в соціумі, культурі, життєвому світі людини: він здатний не тільки відчувати на собі вплив соціокультурного середовища, а й справляти на нього зворотній активний вплив. “Дискурс – це мовна дійсність, покладена на соціальні координати” [2, с. 11].
Для адекватного аналізу будь-кого явища в контексті дискурсу, необхідно визначити, яке місце він посідає в системі дискурсів мови, в якій сфері життєдіяльності соціуму і якого саме соціуму він створюється, обмежити його хронологічні та просторові межі, вказати коло комунікантів [4, с. 9]. Актуальність макроаналізу англомовного публіцистичного дискурсу в Україні, опис його позалінгвального та лінгвального планів зумовлена перш за все відсутністю подібних спроб у мовознавчій науці та необхідністю різностороннього опису англомовної публіцистичної преси України. Англомовного публіцистичного дискурсу в Україні та англомовної публіцистичної преси України торкаються в своїх працях надзвичайно обмежена кількість дослідників. Як зазначає Романюк М., історично складається так, що українська періодика мало досліджується як на власних теренах, так і за їх межами. Не систематизована і не вивчена також і періодика іноземними мовами, що виходить в Україні [3, с. 85]. Визначаючи характеристики українського англомовного публіцистичного дискурсу, ми орієнтуємось на диференціальні критерії, запропоновані Науменко Л.: лінгвістичний, семіотичний, психологічний, соціологічний, етнокультурний, часовий, авторський критерії.
За лінгвістичним кодом УАП дискурс належить до англомовних. УАП дискурс інтегрує в собі ознаки трьох макродискурсів: українського, як дискурсу українського соціуму, англомовного та публіцистичного макродискурсів. Однак, як “зона перетину” зазначених дискурсів, він є неспіврозмірним з жодним з них за обсягом. Проте значна кількість учасників, територія розповсюдження, період існування та спектр тематики не дозволяють віднести УАПД і до категорії мікродискурсів. Ми схильні вважати англомовний публіцистичний в Україні дискурсом середнім за обсягом. За семіотичним критерієм УАПД належить до вербальних дискурсів.
Публіцистичний дискурс виступає ідеальним знаряддям. Засоби масової інформації структурують навколишню дійсність, зумовлюючи наші уявлення про неї. Тому доцільно говорити про маніпуляційну та інформативну мету УАП дискурсу як про його основні прагматичні інтенції. Проте не можна ігнорувати і інших інтенціальних характеристик УАПД: аксіологічної, приписової (прескриптивної), експресивної.
Дискурс англомовної публіцистичної преси України важко однозначно охарактеризувати за критерієм соціального статусу комунікантів. З одного боку, він представлений досить однорідною за статусною ознакою групою журналістів-авторів, але з іншого, – дискурсантами найширшого спектру статусно-рольових характеристик, починаючи з високопоставлених учасників інтерв’ю та закінчуючи широким загалом читачів. Але інтегруючою ознакою більшості суб’єктів англомовної публіцистики України є високий рівень володіння іноземною англійською мовою, достатній для створення та сприйняття повідомлень преси. Це передбачає певний рівень освіти, або говорить про національну приналежність учасників. Враховуючи одночасно і тематику публіцистики, ми схильні розглядати суб’єктів англомовного публіцистичного дискурсу в Україні як відносно однорідну в статусному плані аудиторію.
За віковими характеристиками УАП дискурс важко віднести до дискурсу конкретної вікової категорії, оскільки, враховуючи різноманітну проблематику, його суб’єктами можуть бути люди будь-кого віку. Та все ж, можна стверджувати, що він є дискурсом осіб дорослого віку. За етнокультурним критерієм УАПД належить до українських дискурсів. Разом з тим важливою рисою є поєднання етнокультурних та мовно-кодових характеристик його суб’єктів. Будучи представниками української етнокультурної спільноти, учасники УАПД є носіями специфічної концептосфери. Специфіка концептосфери членів українського соціуму репрезентується в будь-якій дискурсивній діяльності. Але вступаючи в дискурс англійською мовою, вони змушені враховувати і певні обмеження, що накладає ця мова на комунікантів. Ці обмеження склались історично в дискурсивній практиці англомовної спільноти. Вони зумовлені англомовною картиною світу, оскільки кожна мова створює свою мовну картину світу, свій власний образ ментального світу людей, що диктує, в свою чергу, тим, хто говорить даною мовою, особливий спосіб сприйняття [1, с. 531]. В характеристику кожного дискурсу входить історична складова з її реальним часом. Як зазначає Кубрякова Е. С., “Дискурс є завжди дітищем свого часу. Він відбувається в реальному часі, on-line, фактор часу – це його важлива властивість, що полягає в зв’язку з соціальними обставинами та соціальними ролями, які може грати в суспільстві людина [1, с. 526]. За часовим критерієм УАПД є сучасним дискурсом. В історичному аспекті він є дискурсом періоду швидких змін та перетворень як в глобальному значенні, так і в плані періоду різносторонніх перетворень українського суспільства.
Отож, враховуючи вище викладені положення, ми визначаємо англомовний публіцистичний дискурс в Україні як інтегральний феномен, інституціолізовану мисленнєво-комунікативну діяльність, яка є сукупністю процесу та результату комунікації в сфері англомовної публіцистики України і включає як позалінгвальний, так і власне лінгвальний аспект, виражений публіцистичним стилем мови, що реалізуються у формі текстів англомовної публіцистичної преси України.
Окреслені характеристики УАПД свідчать про його актуальність як предмету подальших наукових розвідок з огляду на сферу та період його розгортання, тематичну та інтенціональну спрямованість, соціальну та психологічну обумовленість.
ЛІТЕРАТУРА:
- Кубрякова Е. С. Язык и знание. М. : Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
- Науменко Л. Сучасний англомовний бізнес-дискурс в комунікативно-прагматичному та концептуальному висвітленні : монографія. К. : Логос, 2008. 360 с.
- Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття. Львів : Львівська наукова бібліотека, 110 с.
- Litosseliti L. Gender Identity and Discourse Analysis. Discourse Approach to Culture, Society and Politics. Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2002. 335 p.