Марія Матковська
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ СТЕРЕОТИПІВ МІЖЕТНІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
На сучасному етапі розвитку когнітивної лінгвістики предметом особливої уваги дослідників виступає широке коло лінгвістичних проблем, серед яких одне із чільних місць посідають ті, що безпосередньо стосуються опису мовної картини світу. Зміст поняття «мовна картина світу» полягає в тому, що в системі мови, зокрема в її лексиконі, відображається те, як людина бачить світ, що її оточує, та своє місце в ньому. У мові знаходить вираження розмаїття історичних та соціальних умов, у яких відбувалося освоєння та перетворення світу. Особливості функціонування мови не передбачають, що вони створені самою мовою. Вони лише фіксують особливості об’єктивно існуючих форм людського спілкування та діяльності. Мовна картина світу відображає мовне втілення саме об’єктивного світу разом з людиною як частиною його
[2, с. 103]. Мовна картина не є власне мовною в тому розумінні, що вона лише виражає пізнавальну діяльність різних груп людей. Ця діяльність обумовлена історичними, географічними, культурними та іншими факторами. Вона лише відображає засіб представлення (концептуалізації) цього світу мовною спільнотою [1, с. 69; 3, с. 234].
Суб’єктами мовної картини світу є носії певної мови. Національна мова не створює суб’єктивну картину світу для її носіїв, а впливає на її специфіку в знаковому відображенні. Мова спрямовує здатність специфічного бачення та розуміння світу. Мовний знак характеризується двобічною спрямованістю: у світ оточуючої людину дійсності та у світ її свідомості. У знакові поєдналося ідеальне й матеріальне, психічне й фізичне. Знак занурений в елементарну мовну матерію, що виражає свідомість людини та являє собою фізичне явище, яке можна спостерігати, описувати, членувати й узагальнювати [3, с. 214].
Будь-який тип картини світу виступає особливим способом пізнання світу. Кожний з них є результатом когнітивної діяльності людини. Відповідно, кожний тип картини світу має свої когнітивні ознаки. Якщо порівнювати мовну та наукову картини світу, виявляється, що обидві є «системою аналізу оточуючого світу» [3, с. 190]. У мовній картині світу ця система протягом століть створюється пересічним мовцем, а в науковій вона є результатом зусиль вчених. Порівняно з науковою картиною світу, при формуванні мовної картини в більшій мірі діє суб’єктивний (людський) фактор, ніж об’єктивний. До того ж мовна картина світу завжди має національну специфіку, тобто характеризується ідіоетнічністю.
Процес стереотипізації як пізнавальна операція передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами, що сприймаються, та їх характеристиками. Виникнення та функціонування етнічних стереотипів багато в чому пов’язано з певним типом причинної інтерпретації поведінки представників різних етнічних груп [2, с. 113]. Стереотипи, що виступають у ролі співпадаючого, узагальненого уявлення про явище, яке є предметом обговорення, сприяють встановленню взаєморозуміння між співрозмовниками. Відносячи людину до тієї чи іншої соціальної спільноти, того чи іншого типажу, у рамках своєї буденної свідомості, реципієнт приписує цій людині й певну світоглядну картину. Прикладами таких інваріантів образу світу можуть бути етнокультурний та професійний образ світу [2, с. 115].
Стереотипи міжетнічного спілкування займають помітне місце в комунікативно-пізнавальній діяльності особистості. Такий статус етнічні стереотипи набувають за рахунок як їх предметного змісту, так і емоційно-оцінного характеру, завдяки особливій властивості відбивати певне ставлення до об’єктів. Стереотипи – конструкти, що характеризується стійкістю реалізуючих їх установок, які включають три компоненти: когнітивний (знання про об’єкт спілкування); оціночний (ставлення до об’єкту спілкування); поведінковий (готовність діяти певним чином).
Стереотипи мають певні функції, включаючи когнітивну, що розуміється як узагальнення при впорядкуванні інформації. Наприклад, у центрі уваги сприйняття «чужого» народу може опинитися зовнішній вигляд і фізичні характеристики його представників. Стереотипи передають бачення світу чи мовного міфу про дійсність, який створюється певним народом у процесі її освоєння [3, с. 246]. У міжетнічному спілкуванні стереотипи виступають «стандартними судженнями про соціальні групи або про окремих їх представників» [3, с. 177].
Соціальна функція стереотипу полягає у регуляції поведінки, процесів сприймання та спілкування, що дає можливість визначити особливості стереотипу в функціональному аспекті – оцінка об’єкту та готовність діяти за певних умов на основі попереднього досвіду. У наступному прикладі з трилогії Томаса Стоппарда «Берег утопії» екземпліфікується саме такий тип стереотипного сприйняття: Servant’s manner – as if he’s on equal terms, he makes conversation [4, c. 154].
Таким чином, стереотипи свідомості полегшують, спрощують спілкування, забезпечуючи взаєморозуміння. Проте під час взаємодії людей різного віку, статі, національності, релігії, культурного рівня, соціального стану вони стають психологічними бар’єрами в міжособовому спілкуванні, порушуючи взаєморозуміння.
ЛІТЕРАТУРА
- Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики: монография. Москва : Прогресс, 1992. 224 с.
- Кобозева И.М. Немец, француз и русский: выявление стереотипов национальных характеров через анализ коннотаций этнонимов. Вестник Моск. ун-та. Серия 9. Филология. 1995. №3. С. 102‒11
- Красных В.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность?: монография. Москва : ИТДГК «Гнозис», 2003. 375 с.
- Stoppard T. The Coast of Utopia. A Trilogy: Voyage, Shipwreck, Salvage. – New York : Grove Press, 2007. 347 p.