Оксана Аксьонова
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Науковий керівник: к.ф.н., доц. Жуковська В.В.
ВМОТИВОВАНІСТЬ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ОДИНИЦІ
The article investigates the inner from of the English phraseological units, which are semantically and structurally integral language units. The phraseological units are divided into motivated and non-motivated (the meaning of which cannot be understood from the meaning of its components). The motivational component is a certain image, which is formed on the basis of the change of meaning.
Keywords: phraseological unit, inner form, motivation.
В історії будь-якої мови відомі чимало випадків, коли фразеологічні одиниці (ФО) виникали внаслідок найнеймовірніших, алогічних асоціацій [2, c. 20], об’єктивуючи при цьому своєрідність світобачення мовної спільноти. Виявити логіку в розвитку такого типу асоціативних рядів буває часом зовсім неможливо навіть за умови ґрунтовного психолінгвістичного аналізу. Це стосується саме національно забарвлених фразеологізмів, оскільки такі фразеологізми виникли під дією різних культурних традицій. Не зважаючи на відсутність загально прийнятого трактування ФО, вчені погоджуються, що основними її ознаками є семантична та структурна цілісність, номінативність, експресивність та образність.
Центром образності фразеологічної одиниці є її внутрішня форма, завдяки якій здійснюється акт перетворення предметних значень первинних денотатів у ідіоматичне значення [1, с. 148]. Образно-ситуативну вмотивованість ФО пов’язують з процесом переосмислення (за допомогою метафори, метонімії тощо), встановленні відповідності внутрішньої форми значенню ФО та виявленні наявності зв’язку між значенням ФО та значенням її прототипу з урахуванням національно-культурної специфіки [5, с. 26-27]. Якщо розглядати вмотивованість як синхронне явище, його пов’язують з переосмисленням та втратою початкового трактування ФО.
Усі ФО мовної системи дослідники поділяють на вмотивовані (детермінований внутрішньою формою ФО) та невмотивовані (значення яких не можна вивести з буквального значення їх компонентів) [4, с. 77;]. Специфіка ФО пов’язана з певною реалією, уявною асоціацією, компонентом-символом, тому внутрішня форма розглядається як спосіб організації значення ФО, як реальний або уявний образ, що лежить в основі позначення ФО певного явища дійсності.
Так, наприклад мотивація образу фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом (ФОГК) присутня завжди, натомість змінюватися може лише характер мотивації: етимологічна або синхронічна [3]. Наприклад, компоненти ФОГК “earn one’s bread and butter” ‒ “a job or activity that provides you with the money you need to live” зберігають своє буквальне значення, внутрішня форма ФО є прозорою, мотивація є синхронічною, тобто прозорою та зрозумілою, тому що cпирається на сучасне асоціативно-образне уявлення внутрішньої форми [3, с. 147]. З іншого боку, зв’язок між фразеологічним та буквальним значенням другого значення цієї ФО “basic and relating directly to most people’s needs and interests” – “bread and butter issues” встановлюємо за допомогою етимологічної довідки. В основі суб’єктивного осмислення лежить уявлення про те, що хліб з маслом відносяться до базових потреб людини, тому і потреби, об’єктивовані цією ФО відносять до базових.
Етимологічна мотивація притаманна ФО з гастрономічним компонентом в діахронному плані, внутрішня форма, яка була прозорою з часом стирається [4, с. 91]. Так, значення ФО to chew the fat здається невмотивованим. Внутрішня форма затемнена, вона втрачена лише з точки зору сьогоднішньої мотивації переосмислення (аспект синхронії), але не з точки зору діахронії. Якщо проаналізувати внутрішню форму цієї ФОГК і уявити її фразеологічний образ в діахронному аспекті, прослідковується закономірність утворення фразеологічного значення цієї ФОГК. Жування жиру вважається звичною справою для північно-американських індіанців, це те, що вони робили у вільний час. Фермери в Британії теревенили з іншими фермерами та жували сало. Вважається, що теж саме робили і моряки. Така поведінка була притаманна дружнім посидінкам. Наразі буквальне значення ФО вживається у переносному значенні та позначає to have friendly banter for hours on end; a long and informal conversation with someone; to gossip with friends at leisure (theidioms.com).
Отже, мотиваційний компонент значення є певним образом, що утворюється на основі переосмислення значення. Всі фразеологічні одиниці поділяють на вмотивованими (прозорі) і невмотивовані (значення яких не виводиться зі значення їх компонентів).
Література
- Алефиренко, Н. Ф. (2009). Фразеология и паремиология. Москва: Флинта: Наука.
- Бєлєхова, Л. І. (2002). Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон: Айлант.
- Дубицкая, Е. В. (2009). Синхроническая и этимологическая мотивация фразеологических единиц русского языка. Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. № 107. С. 146‒150.
- Кунин, А.В. (1972). Фразеология современного английского языка. Москва: Изд-во “Международные отношения”.
- Лапиніна, О.Л. (2016). Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом. Херсон.