Andrii Zazirnyi
Zhytomyr Ivan Franko State University
Scientific Supervisor: PhD, L. H. Kotniuk
ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
The article examines current problems related to the definition and disclosure of gender stereotypes in the English-language world picture. Attention is focused on gender roles and stereotypes which constitute the background of the language sexism and asymmetry.
Keywords: gender, gender stereotypes, gender marked units, language sexism, language world picture
Стереотипи, тобто усталені шаблон мислення, які, як правило, не мають безпосереднього відношення до реальності, є об’єктом дослідження різних наук: психології, соціології, когнітології, соціолінгвістики та лінгвістики. Найбільш яскраво вираженими стереотипами в суспільстві є, безумовно, гендерні стереотипи, вивчення яких активно розпочалось із розвитком такого напрямку як фемінізм. Під гендерними стереотипами розуміємо загально прийнятті уявлення про норми поведінки чоловіка та жінки у суспільстві, про їхні соціальні ролі, які знаходять своє вираження в мові і несуть в собі як негативну, так і позитивну конотацію. На думку А. В. Кириліної, гендерні стереотипи – це «культурно та соціально зумовлені погляди та пресупозиції про якості, атрибути та норми поведінки представників обох статей та їх відображення у мові» [2, с. 98].
Оскільки у процесі історичного розвитку людства становище жінки і чоловіка не було рівним, то і у мові дві статі відображені асиметрично. Однак часто така гендерна асиметрія набуває негативної конотації і переростає у мовний сексизм – дискримінацію за статтю у мові, яка існує на рівні слова, вислову, речення, дискурсу. До найпоширеніших прикладів мовного сексизму відносять гендерні стереотипи та асиметрію у використанні паралельних висловів стосовно чоловіків та жінок. Поняття гендерної асиметрії та мовного сексизму згадуються найчастіше стосовно жінок, проте вони можуть бути спрямованими також на чоловіків, хоча це проявляється рідше [4, с. 460 – 462].
Гендерна асиметрія стосується як системи мови, так і слововжитку. Стать мовця при цьому залишається неважливою. Сучасна мовна критика висуває вимоги щодо створення мовної симетрії, а також припинення створення сексистських уявлень і стереотипів. Таким чином за допомогою симетричності у мовному трактуванні жінок та чоловіків повинна бути створена основа для гендерного рівноправ’я в англійській мові. Однак, неправильно вважати сексизм ознакою виключно мови, оскільки корінь проблеми лежить у сексистському використанні мовної системи для відображення панівних стереотипів у суспільстві.
У різних мовах світу жінки й чоловіки зображені неоднаково, що віддзеркалює їхнє неоднакове становище у суспільстві. Однак можна простежити деякі спільні риси зображення статей у різних мовних картинах світу. Чоловіки переважно зображені як норма, а жінки – як відхилення, прикладом чого є використання родових іменників, що позначають і чоловіків, і жінок, однак асоціюються з чоловічим родом:
The person always christens his own child first. (укр. Своя сорочка ближче до тіла.) [7]; Give a fool rope enough, and he will hang himself. (укр. Застав дурня Богу молитися, так він лоб розіб’є.) [7].
У наведених прикладах іменники person (укр. людина) та fool (укр. дурна, нерозсудлива людина) можуть позначати особи як жіночої, так і чоловічої статі: person – a human being regarded as an individual [6, с. 600]; fool – a person who lacks sense or judgment [6, с. 316]. А займенники, вжиті в цих реченнях, вказують на чоловічий рід: у першому реченні – присвійний займенник his, у другому реченні – особовий займенник he та зворотній займенник himself.
Мовне зображення жінок і чоловіків має стереотипний характер. Зокрема, в англомовній картині світу простежується думка, що чоловіки повинні бути сильними, мужніми, сміливими, жінки – добрими, ніжними, гарними. Таке стереотипне бачення статей закріплюється у свідомості та мовних картинах світу. Залежно від норм культури мовленнєва поведінка жінок і чоловіків може відрізнятися. Вже доведеним можна вважати той факт, що як маскулінність, так і фемінінність – динамічні, історично змінні концепти, що складаються з великої кількості бінарних опозицій. Поширеними стереотипами є зображення чоловіків активними, логічними, серйозними, виваженими, а жінок – пасивними, емоційними, імпульсивними, нераціональними. Чоловік та його типові якості, такі як розум, мужність, сила волі, незалежність стають нормою, а жінка з її характерними ознаками краси, балакучості та фізичної слабкості стає відхиленням від неї. У прислів’ї A man is as old as he feels, and a woman as old as she looks (укр. Чоловік настільки старий, наскільки себе відчуває, а жінка – наскільки виглядає.) [7, с. 186] чітко простежується асиметрія та дискримінація у підході до оцінки зовнішності чоловіка та жінки. Хоча ці стереотипи застосовуються в багатьох висловах стосовно якостей жінок і чоловіків, проте вони можуть бути однаковою мірою притаманні й жінкам, і чоловікам, це індивідуальні риси, а не ознаки конкретної статі [1, с. 19].
Основним джерелом гендерної інформації виступають гендерно марковані одиниці мови, які є не простою репрезентацією референтів чоловічої та жіночої статі, а саме сталими уявленнями про чоловіка та жінку, спричиненими та визначеними соціумом і культурою, їхніми типовими та бажаними якостями, а також моделями поведінки, соціальними ролями, які включають весь спектр стереотипних асоціацій. Гендерно марковані одиниці існують на різних рівнях мовної системи. Особливо чітко їх можна визначити у граматиці, лексиці та фразеології. Гендерно марковані одиниці мають властивість викликати у реципієнта певні сталі почуття чи асоціації. Відповідно до своєї семантики гендерно марковані одиниці містять соціокультурні (позначають соціальні численні ролі референта), індивідуально-психологічні (відображають реальні чи стереотипно приписувані якості) та природні (віддзеркалюють природні особливості референтів) характеристики [3, с. 15 – 21].
Для того, щоб визначити, чи вислів дискримінаційний стосовно однієї статі, слід сказати те саме про іншу стать. І якщо вислів здається дивним, смішним або незвичним, це означає, що й вихідний вислів несе риси гендерної асиметрії чи мовного сексизму [4, с. 470].
Отже, як можна спостерігати, такі протиставлення при зображенні обох статей вкотре підтверджують наявність асиметрії в уявленні про еталонні якості чоловіка та жінки і формує стереотипні уявлення про норму. Властиво те, що приписування чоловікові стереотипно жіночих характеристик емоційної та вольової слабкості, нездатності самостійно приймати рішення, надмірна увага та прискіпливість до власної зовнішності знижує його престиж і навіть містить негативну конотацію. В той же час жінка, котрій властиві стереотипно чоловічі якості високо розвиненої вольової сфери, незалежності або агресивності сприймається як відхилення. За допомогою лексичних гендерно маркованих одиниць мови її вирізняють з-поміж інших представників жіночої статі та підкреслюють розбіжність з усталеними типовими нормами. Оскільки чоловік стає об’єктом зневаги за брак розуму, мужності, сили волі чи матеріальної забезпеченості, а жінка – за дефіцит краси, то гендерними стереотипами для чоловіка є соціальна вагомість та розумним, а для жінки – насамперед врода та присвята сім’ї. Створення нових лексичних одиниць та введення нових правил слововжитку для подолання негативних гендерних стереотипів повинні відбуватись в унісон зі змінами у нашій свідомості та суспільним визнанням потреби таких реформ.
Література
- Емірсуінова Г. І. Лексикон сучасного фемінізму (на матерiалi англiйської мови): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – К., 2003 – 19 с.
- Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты. М., Изд-во «Инст-т социологии РАН», 1999., С. 98.
- Мартинюк А. П. Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови: Автореф. дис. … доктора філол. наук: – К., 2006., С. 15 – 21.
- Основи теорії гендеру: Навчальний посібник/ За ред. В.П. Агеєвої. – К.: «К.І. С.», 2004., С. 456 – 476.
- Lauretis Teresa De. Technologies of Gender: Essay on Theory, Film and Fiction. – Bloomington. 1987. – P. 2 – 6.
- Meriam-Webster’s Dictionary and Thesaurus. Springfield: Merriam-Webster, 2007. – XVI + 940 p.
- The Oxford Dictionary of Proverbs. Edited by J. Speake, by Oxford University Press Inc., New York, 2008. – 625 p.