Ангеліна Королькова
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий керівник: О.І. Главацька, кандидат філологічних наук, доцент
КОМПРЕСИВНІ НОВОТВОРИ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
The article deals with English shortenings which are characterized by a number of features. Shortening as a way of word formation has the right to autonomy and requires close attention from linguists for further study of unsolved problems, because without such words the vocabulary of any language is incomplete.
Keywords: word formation, shortening, abbreviations, acronyms, initials, blends.
Мова прагне задовільнити комунікативні потреби людини при найменших затратах її фізичної та психічної енергії, надаючи їй можливість вибору оптимальних способів вираження думки, пов’язаної з образним сприйняттям дійсності, відображаючи тим самим творчу лінгвокреативну діяльність людини [5, с. 21].
Відомо, що прагнення висловити максимальний обсяг інформації мінімальними мовними засобами призводить до створення нових компресивних форм, властивих багатьом сучасним мовам.
Тенденція до появи різноманітних скорочених найменувань не оминула й англійську мову, словниковий склад якої складається переважно з односкладових слів. Про це, зокрема, писав Ш. Баллі, котрий зазначив, що англійська мова, яка прагне до моносилабізму, перетворює zoological garden в zoo .., popular concerts в pops …» [1, с. 416]. Більш переконливо висловлюється про специфіку скорочених слів Г. Марчанд, котрий вважає, що «there is more than one reason for the clipping tendency. Foremost comes the English tendency towards shortness, which goes farther than in other European languages. Monosyllabism is only the natural result to which love for short words finally leads. Clipped words are a great quantitative gain, though it seems doubtful whether they are anything more than useful and practical» [6, с. 26]. Його висловлювання підтримує Т.В. Максимова, називаючи існування великої кількості скорочених слів відмінною особливістю словникового складу сучасної англійської мови, вона зазначає, що відносно проста структура англійського слова, не могла не сприяти зростанню нового способу словотворення, і багатослівні описові звороти, складні та багатоскладові слова стали джерелом скороченої лексики [3, с. 85].
Скорочені слова номінують термінологічну, евфемістичну, омонімічну, соціально знижену, антропонімічну, емоційно забарвлену, соціально марковану і варіативну лексику. Вони належать до багатьох тематичних сфер і використовуються для позначення власних назв (назви країн, співдружностей, міжнародних організацій, партій, навчальних закладів і т. д.) та імен загальних (предмети реальної дійсності, наукові поняття і особливо терміни) [3, с. 85].
In the process of communication words and word-groups can be shortened. The causes of shortening can be linguistic and extralinguistic, by which changes in the life of people are meant. In Modem English many new abbreviations, acronyms, initials, blends are formed because the very life tempo is increasing and it becomes necessary to give more and more information in the shortest possible time. There are also linguistic causes of abbreviating words and word-groups, such as the demand of rhythm, which is satisfied in English by monosyllabic words [4, с. 17].
Становлення та подальша продуктивність скорочення як способу словотворення не могло відбуватися без соціальних факторів: по-перше, це традиційно виокремлений принцип економії, що лежить в основі породження нових одиниць для комунікативних цілей. Як готові одиниці, скорочення входять у процес комунікації та сприймаються як єдині номінативно-когнітивні утворення, що не спричиняють труднощі у процесі відтворення. По-друге, новизна способу опису найменування у порівнянні з вихідним словом (словосполученням), незвичність форми, що відображає інше відношення того, хто говорить. По-третіх, відповідно до нового прагматичного підходу, створення скорочень – не просто лінгвістичне явище, що виникає на поверхневому рівні. Так, Ю.Д. Горшунов пише, що «редуцированная форма – сигнал несколько иного восприятия мира. Это явление берёт начало в более глубоком когнитивном процессе творческого характера, происходящем в нашем сознании, и предполагает, следовательно, существование каких-то глубинных структур человеческого разума, который порождает язык и преобразует языковые сущности. Эти глубинные структуры задают различные измерения порождения языка. Среди них мы выделяем: рациональное (или собственно когнитивное), функция которого – строить концептуальное содержание языковой сущности; эмоционально-оценочное, отвечающее за эмотивную и оценочную ориентацию, и образное, формирующее образный характер языковой сущности» [2, с. 9-10]. Інакше кажучи, поява нового скороченого слова пояснюється прагматичними причинами.
Скорочення як спосіб словотворення характеризується рядом особливостей, серед яких, в першу чергу, Т.В. Максимова називає «немоделируемый» спосіб утворення скорочених слів на відміну від афіксації, словоскладання і конверсії. Крім того, у даного способу словотворення існують свої специфічні інвентарні одиниці, в якості яких виступають не стільки морфеми або слова, а букви, їх поєднання, звуки, склади і рідше – частини слів. Вони утворюють скорочення різних структурних типів, кожен з яких відрізняється і своїми семантико-прагматичними особливостями значення [3, с. 86].
До скорочень відносяться одиниці вторинної номінації зі статусом слова, які утворюються за допомогою усічення будь-яких лінійних частин джерела мотивації, в результаті чого з’являється таке слово, яке за формою відображає будь-яку частину або частини компонентів вихідної, мотивуючої одиниці.
Все вищезгадане означає, що скорочення як спосіб словотворення отримує право на автономність і вимагає пильної уваги з боку лінгвістів для подальшого вивчення невирішених проблем, оскільки без скорочених слів словниковий склад будь-якої мови є неповним.
Подальше дослідження є актуальним, оскільки вивчення скорочень у сучасній англійській мові зумовлена широкою розповсюдженістю таких мовних одиниць та їхньою загальновживаністю, а відтак вона привертає до себе особливу увагу. У світлі прискорення інформаційно-комунікативних процесів скорочення слугують наочним відображенням розвитку англійської мови, вони є символом прагнення до більшої ефективності та економії комунікативного простору.
Література
- Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. Москва, 1955.
- Горшунов Ю.В. Прагматика аббревиатуры. Москва, 1999. С. 9-10.
- Максимова Т.В. Современные тенденции развития сокращения как способа словообразования в английском языке. Вестник ВолГУ. Серия 2. Вып. 3. Волгоград, 2004. С. 85-91.
- Марчишина А.А., Петрова Т.М. English Lexicology : theory and practice : навчально-методичний посібник з лексикології англійської мови. 2-е вид., доп. і перероб. Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2020. 79 с.
- Муругова Е.В. Взаимодействие частей речи и способов их образования в лингвокреативной деятельности человека (на материале современного английского языка): Автореф. дисс. … док. филол. наук. Ростов-на-Дону, 2007. 33 с.
- Marchand Н. The Categories and Types of Present-Day English Word Formation. Wiesbaden, 1969. C. 26-64.