Ольга Кущ
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Науковий керівник: к.ф.н., доц. Сніховська І.Е.
ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ В. ТЕККЕРЕЯ
В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ
The need to render adequately Thackeray’s metaphors, his intentions and peculiarities of the individual style, the elements of which mainly belong to translation difficulties, urges the translator to deal with the problem of choosing the most appropriate variants, methods and transformations admitting of only minimal losses.
Keywords: domestication, foreignization, literary text, metaphor, Thackeray, translation, Vanity Fair.
Метафора належить до тих об’єктів наукових досліджень, природа яких дає постійний імпульс для розвідок у різних галузях науки. Вона викликає інтерес не тільки лінгвістів і літературознавців, а й психологів, філософів, соціологів, політологів, культурологів тощо.
Метафора виникає при уподібненні одного явища іншому на основі семантичної близькості станів, властивостей і дій, що характеризують ці явища. З формальної точки зору, метафоричне перенесення полягає у вживанні слова (словосполучення, речення), призначеного для позначення одних об’єктів (ситуацій) дійсності, для найменування або характеризації інших об’єктів (ситуацій) на основі умовної тотожності належних їм предикативних ознак (Дебердеева, 2008). Дослідники наголошують, що метафоричність є найважливішою рисою художнього тексту і що авторська образна метафора є основою створення художнього світу.
Метафора як стилістичний прийом є мінливою та має певні рамки свого існування: тимчасові та контекстуальні, тому виокремити єдиний перелік способів перекладу практично неможливо. Відтворення метафоричності тексту у перекладі вимагає ретельного аналізу авторських мовних засобів і композиційної структури твору, підбору прийомів перекладу для передачі не тільки змісту твору, а й особливостей стилю авторського тексту. Втрата або опущення метафори при перекладі може призвести до того, що смисл буде передано не повною мірою, тому перекладач повинен знайти необхідний прийом для його збереження.
Слід усвідомлювати та враховувати також небезпеку буквального перекладу метафори, в результаті якого може виникнути абсолютно чужий і невластивий мові перекладу образ. У таких випадках має сенс застосувати неметафоричне пояснення. Як стверджує В. Комісаров (1990), найбільшу складність при перекладі становлять авторські метафори, що не мають готових еквівалентів у цільовій мові.
В. Теккерей увійшов в англійську літературу XIX ст. як родоначальник такого різновиду критичного реалізму, в якому важливу роль відіграють сатира й гротеск. У жанровому плані раннім творам Теккерея притаманна велика різноманітність: анекдоти, есеї, записки, щоденники, тексти до малюнків. У ранній прозі письменника можемо простежити сатирика-мораліста, що прагне викрити снобізм, жагу до накопичення, аморальність і безпринципність як типові явища соціуму. З цією метою він навмисно загострює та перебільшує зображуване, застосовуючи гіперболу, що нерідко тяжіє до гротеску.
Одним з найвідоміших романів В. Теккерея є сповнений сатири роман “Ярмарок суєти” (український переклад виконаний Ольгою Сенюк). Сам автор назвав “Ярмарок суєти” романом без героя, розмірковуючи, що в сучасному світі є тільки один герой – гроші. З тією ж думкою корелює врешті і структура роману: в ньому немає сюжету в загальноприйнятому сенсі слова, і дія розгортається відповідно до ходу самого життя – як буденна хроніка, навмисно дещо відсунута в минуле.
Вивчення особливостей відтворення метафори В. Теккерея в англо-українському перекладі доцільно здійснювати на основі дихотомії “очуження/форенізація (від англ. foreignization) – одомашнення/доместикація (від англ. domestication)”, запропонованої Л. Венуті. Такий розподіл визначає ступінь пристосування тексту, що перекладається, до культури цільової мови: очуження сприяє збереженню оригінального колориту вихідної мови, натомість одомашнення підкорює чужу культуру цінностям цільової мови (Миколишена, 2018). Крім того, зазначений підхід враховує екстралінгвістичні фактори, дозволяючи встановити, з одного боку, наскільки повно авторський замисел втілено в перекладі, а з іншого – наскільки зрозумілим та доступним друготвір є для потенційного реципієнта.
Описуючи персонажів роману, В. Теккерей послуговується різноманітними стилістичними засобами задля створення яскравого художнього образу та досягнення необхідного естетичного ефекту. Розглянемо використання автором метафори та способи її відтворення українською перекладачкою.
Практично з перших рядків роману письменник задає тон розповіді, де не останню роль відіграє авторська метафора:
“In leaving the Mall, Miss Amelia carries with her the hearts of her companions, and the affectionate regards of her mistress, who has the honour to subscribe herself, Madam, Your most obliged humble servant, BARBARA PINKERTON” (Thackeray, 2003).
“Покидаючи Чізвік, міс Емілія забирає з собою серця своїх приятельок і щиру прихильність директорки, яка має честь лишитися вашою, шановна пані, вдячною і покірною слугою – Барбарою Пінкертон” (Теккерей, 1983).
Як бачимо, метафора, наведена у прикладі, практично дослівно відтворена у перекладі за допомогою стратегії форенізації, що водночас зберігає метафоричність вислову та зрозумілість його для іншомовного реципієнта.
Розглянемо ще один приклад використання метафори:
In fact, the Lexicographer’s name was always on the lips of this majestic woman, and a visit he had paid to her was the cause of her reputation and her fortune (Thackeray, 2003).
Власне, ім’я лексикографа ніколи не сходило з уст цієї величної дами, і саме його відвідинам вона завдячувала свою добру славу і свій успіх (Теккерей, 1983).
У цьому випадку для відтворення метафоричного вислову to be on the lips перекладачка вдається до стратегії доместикації, що передбачає пристосування перекладу до норм цільової мови, використовуючи при цьому прийом формальної негативації, тобто заміну лексем оригіналу на антонімічні у перекладі: always → ніколи, to be → не сходити. Попри застосування відмінної від попереднього прикладу стратегії, перекладачці вдалося досягти мети перекладу – зберегти образ та метафоричність першотвору.
Таким чином, проаналізувавши відтворення метафори В. Теккерея в українському перекладі на прикладі роману “Ярмарок суєти”, можемо зробити висновок, що перекладачка послуговується і стратегією форенізації, і доместикації, що з одного боку передає стиль автора, а з іншого – максимально наближає твір до розуміння потенційного читача.
Список використаної літератури
- Дебердеева, Е. Е. (2008). Метафора в контексте лингвистических исследований. Вестник ТГПИ.
- Комиссаров, В. Н., Коралова А. Л. (1990). Практикум по переводу с английского языка на русский. Москва. Высшая школа.
- Миколишена, Т. В. (2018). Мовностилістичні особливості відтворення картини чарівного світу Р. Дала в англо-українському перекладі. Харків. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
- Теккерей, В. М. (1983). Ярмарок суєти: Роман без героя. Київ. Вища школа.
- Thackeray, W. M. (2003). Vanity Fair: A Novel without a Hero. Penguin Classics.