Кривошия Ксенія
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Науковий керівник: Алексенко С. Ф., к. філол. н., доцент
СЕМАНТИЧНІ ДОМІНАНТИ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТУ
ІЛЮЗОРНОСТІ СВІТУ В РОМАНІ Ф.К. ДІКА «УБІК»
Being a representative of the postmodernist literature P.K. Dick questions the reality of existence in the world by concentrating on its illusory nature in his novel “Ubik”. The author creates the effect of illusiveness through building up an array of semantic dominants, the latter being outlined in this paper.
Keywords: post-modernism, reality, the effect of illusiveness, semantic dominants.
Ідея ілюзорності світу у творчості Ф.К. Діка не є абсолютно новою, адже ще задовго до нього її було окреслено в різних релігійних та філософських трактатах, а також у творчості інших письменників. Так, у буддизмі існує концепція дхарм, згідно з якою реальний навколишній світ є ілюзорним виявом великого містичного начала, а в індуїзмі – теорія “покривало Майї”, в якій стверджується, що всі ми лише є «сном Будди». На відміну від релігійних учень, філософи епохи постмодерну пропонували ширші визначення. Так, ідея ілюзорної реальності була детально досліджена французьким філософом-постмодерністом Жаном Бодрійяром у трактаті «Симуляції та симулякри» (1981р.) В свою чергу, Ханс Моравек, ад’юнкт-викладач в інституті робототехніки в університеті Карнегі (США), сформулював так звану «гіпотезу симуляції», за якою передбачається, що наша реальність і навколишній світ є змодельованими, а люди не можуть в повній мірі усвідомлювати, що насправді живуть всередині цієї імітації. В літературі ж, окрім Ф.К. Діка, ідея ілюзорності світу висвітлювалась в творчості таких письменників, як Альфред ван Вогт, Вільям Гібсон, Дуглас Хардінг, Курт Воннегут, Віктор Пєлєвін та інших. Усі вони працювали в жанрі наукової фантастики, тому в своїх роботах так чи інакше писали про ілюзорність нашого світу: або безпосередньо, або вдаючись до прийомів асоціативної образності.
Філіп Кіндред Дік, американський романіст-філософ епохи постмодернізму, став культовим письменником для знавців сучасної науково-фантастичної літератури (Lem, 2004). Його творчість набула популярності завдяки детальним зображенням усіх аспектів фантастичного світу, неоднозначним характерам головних героїв, несподіваним змінам в сюжеті та великій кількості описів науково-технічних проривів у майбутньому. І хоча сама ідея ілюзорності світу була зовсім не новою для автора, пошук істинної реальності став ключовим моментом від перших й до останніх його творів. «Великий сон між життям та смертю» – мабуть, саме так можна описати один з найвідоміших творів Філіпа Кендріда Діка, науково-фантастичний роман під назвою «Убік». Вперше надрукована у 1969 році в Америці, робота не відразу справила приголомшливе враження на тогочасних читачів, і лише 40 років пізніше, у 2009 році, журнал «Тайм» долучив її до списку 100 найкращих романів, надрукованих в період з 1923 до 2005 року (Grossman, 2009).
«Убік» – це швидкоплинний науково-фантастичний трилер, наповнений класичними темами та проблемами, властивими творчості письменника: альтернативна реальність, зворотність часу, телепатія, параноя, галюцинації та духовність. У романі ідея реальності світу ставиться під сумнів, а персонажі знаходяться у пошуку об’єктивної реальності, проте зрештою потерпають поразки, оскільки у світі, де межі між природою, технологіями, життям та смертю розмиті, неможливо встановити чітку різницю між реальністю та ілюзією (Palmer, 2003). На перший погляд здається, що це доволі проста та цікава історія із захоплюючим сюжетом, але при поглибленому дослідженні роману розкриваються ідеї, які важко осягнути навіть найдосвідченішому читачеві.
Традиційно маркерами основних мотивів в межах художнього твору є семантичні домінанти, які формують зміст ідейно-художнього цілого цього твору і є «проміжним феноменом між мовними засобами, використаними у тексті, та вербалізованими в них концептами» (Волков, 2014, с. 280). Для подальшого з’ясування мовних засобів створення ефекту ілюзорності світу в аналізованому романі нами були виокремлені наступні семантичні домінанти його формування у художньому просторі роману «Убік»: «паралельні всесвіти», «віртуальна реальність», «колективна свідомість», «сон як варіант реальності», «зміни в часі та просторі», «зміна форм свідомості».
Так, семантична домінанта «паралельні всесвіти» в даному прикладі проявляється у передсмертному монолозі головного героя Джо Чіпа, який розмірковує над дійсністю того, що з ним відбувається, намагаючись втекти від сили, що повільно висмоктувала з нього життя. Перебуваючи в незрозумілому для нього самого, невагомому стані, йому здавалося, що світ наче роздвоївся, став схожий на якусь іншу, неосяжну для розуміння реальність: «Is it my imagination, he asked himself, that she‘s moving so rapidly? It must be me; I’m slowed down, compressed by gravity. His world had assumed the attribute of pure mass. He perceived himself in one mode only: that of an object subjected to the pressure of weight. One quality, one attribute. And one experience. Inertia» (Dick, 2000, p. 104). Риторичні запитання та номінативні речення передають спантеличеність головного героя, адже він запитує себе про речі, на які вже підсвідомо знає відповіді, але які не наважується прийняти.
Семантична домінанта «зміни в часі та просторі» прослідковується у творі з моменту вибуху на Місяці, куди уся команда інерціалів відправилася на важливе завдання, що пізніше стало для них роковим. Одним з прикладів зміни в часі став саме спреєвий балончик «Убік» – всюдисущий багатоликий товар, який задовольняє будь-які потреби, що його головний герой намагався знайти, аби врятувати собі життя та повернутися до нормального існування. У наведеному нижче прикладі проілюстровано момент, коли балончик реверсував десь на кілька десятків років приблизно за 2 години, що абсолютно шокувало головного героя: «On the other hand, the 1939 jar of Ubik liver and kidney balm had reverted back an additional eighty–odd years: from spray can to jar to wooden–mold bottle within a few hours. Like the 1908 cage elevator which Al alone had seen – » (Dick, 2000, p. 89). Ф. Дік, удаючись до апозіопезісу як синтактико-стилістичного засобу «рваного», нерівного синтаксису, ефективно формує образ руйнуючого, ілюзорного світу.
Семантична домінанта «сон як варіант реальності» представляє в творі сон як передвістя важливих та навіть доленосних моментів, що мають вагомий вплив на розвиток подальших подій. Так, уві сні, який мала одна з інерціалів, Френсі, героїня побачила той самий балончик «Убік» ще задовго до того, як про нього взагалі стало відомо: «Listen, Mr. Chip, it wasn‘t like any dream I‘ve ever had before. A great hand came down from the sky, like the arm and hand of God. Enormous, the size of a mountain. And I knew at the time how important it was; the hand was closed, made into a rocklike fist, and I knew it contained something of value so great that my life and the lives of everyone else on Earth depended on it. And I waited for the fist to open, and it did open. And I saw what it contained» (Dick, 2000, p. 93). Анафора, виражена повтореною фразою «and I knew», використовується автором для передачі підсвідомого розуміння одної з інерціалів ключової ролі балончика не тільки для її життя, а й для усієї команди. Гіпербола “enormous, the size of a mountain” підсилює значущість даного спрею, підкреслюючи його життєву необхідність в момент боротьби з силою, що протягом усього твору намагалася забрати життя усіх героїв роману. Полісиндетон (повтор сполучника «and») підвищує ритмічність та інтенсивність висловлювання.
Роман «Убік» – не просто одна з багатьох історій у жанрі наукової фантастики, це роман, що демонструє розпад реальності, роман, де руйнуються межі між собою та іншими, живими та мертвими, державним та приватним, творцем та створеним, реальністю та ілюзією. Ефект ілюзорності світу створюється через низку семантичних домінант як маркерів основних мотивів даного художнього твору, а лінгвостилістичні засоби, майстерно використані автором, сприяють ще більшому зануренню читача в той самий фантастичний світ з неможливістю відрізнити автентичне від фальшивого та реальне від ілюзорного.
Література
- Волков В.В., Волкова Н.В. Семантическая доминанта и семантическое поле как опорные единицы анализа художественного произведения. (2014). Вестник ТвГУ. Серия Филология, 279-283.
- Dick, P.K. (2000). Ubik file:///C:/Users/LENOVO/Downloads/Ubik%20(%20PDFDrive%20).pdf
- Grossman, L. (2009) Ubik–All-Time100 Novels. Time.
- Lem, S. (2004). Fantastika i futurologii︠a︡. Moskva: AST.
- Palmer, C. (2003). Philip K. Dick: Exhilaration and Terror of the Postmodern. Liverpool: Liverpool University Press.