Кучерук Яна
Вінницький державний педагогічний університет
імені М. Коцюбинського
Науковий керівник: Грачова І.Є., канд. філ. наук
СТРАТИФІКАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ ТУРИЗМУ
The article identifies the central features of the term field and focuses on its components. It outlines the basic requirements to the core and periphery of the tourism field and shows the example of tourism terms and their relation to the core and periphery.
Keywords: term, terminology, term field, core and periphery, lexical item, tourism, tourism field
Сучасний туризм вважається просторово-географічним, соціокультурним й виробничо-економічним явищем, що інтенсивно змінюється та еволюціонує. Такий постійний розвиток зумовлює процес формування туристичної термінології, що характеризується спеціальною структурою.
Щоб висвітлити особливості стратифікації туристичних термінів спершу варто визначити поняття терміносистеми. Це термінологічне поле, в межах якого функціонує наділена всіма характерними ознаками термінолексема. О. В. Суперанська підкреслює що в межах даного поля термін набуває однозначності та точності, а отже термінополе це середовище, куди входить не загальна, а спеціальна, співвіднесена зі спеціальними поняттями, лексика (Суперанская, 2009).
Полем визначають ядерно-периферійну структуру в мові, що характеризується не бінарною опозицією (релевантність-нерелевантність), а принципом градуювання – виявлення ядра або термінолексем з високим рівнем детермінованості та периферії або термінолексем з високим рівнем варіативності (Денисова, 2003). Л.О. Морозова стверджує, що термінополе – це багаторівнева структура, що об’єднує терміни однієї професійної діяльності (Морозова, 2004), а отже можна вважати, що поза цим полем лексема спеціального призначення набуває загального конотативного значення та втрачає всі ознаки притаманні терміну.
Кожне термінополе містить своє ядро, що включає базові та домінантні термінолексеми та відзначаються високою частотністю у вживанні, та периферію, що включає найвіддаленіші за своїм значенням лексичні одиниці. Ядерні терміни є основою термінологічної системи та несуть основне інформаційне навантаження, в той час як периферія є також не менш важливим складником поля, оскільки, не дивлячись на віддаленість термінів їх лексичних значень від ядра, вони деталізують та конкретизують основне значення поля (Гешко, 2014).
Через постійний розвиток туристичної сфери, варто зазначити що термінополе цієї сфери діяльності не є стабільним, оскільки з появою нових елементів та застарінням існуючих понять, елементи даного термінополя постійно мігрують. Проте проаналізувавши вживаність лексики спеціального призначення в сфері туризму можна припустити, що ядро утворює термінологія туризму як цілісна система, а частками ядра є термінолексеми, у яких сема співвіднесеності з сферою туризму є центральною в семантичній структурі. Серед домінантних терміноодиниць виділяються наступні: tourism, tour, tourist, tourist product, domestic tourism, international tourism, visa, a visa-free regime, tourist agency, tourist agents, excursion, destination, tourist excursion services, tour operators тощо. До периферії належать терміни, що пов’язані з термінами лише диференційними семами. До ближньої периферії можна віднести терміноодиниці, що в значній мірі є дотичними до галузі туризму: hotel, villa, reception, menu, resort, charter, desk clerk, airport, tickets, baggage, boarding pass тощо. До крайньої периферії можна включити загальнотехнічні та загальнонаукові терміни: buildings, technological process, speed, duration, weight, time, means, type, system, structure, tendency, potential, form тощо.
Отже, структуру спеціальної лексики туризму можна подати у формі співвідношення «ядро-периферія», функціональні одиниці якої позначають спеціальні поняття у даній сфері, а дослідження термінологічного поля сприяє кращому розумінню не лише семантичної структури лексики, а й структури самого туризму в цілому.
References
- Гешко Н. Лексико-семантичне поле як системно структурне утворення та методи його дослідження. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Буковинський державний медичний університет ім. Штефана Великого. Чернівці. 2014. № 2. С. 73 – 78.
- Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. Київ: Вид-во Київського держ. лінгвістичного ун-ту, 2003. 294 с
- Морозова Л.А. Терминознание: основы и методы. Москва: Прометей, 2004. 144 с
- Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология. Вопросы теории. Москва: Книжный дом «Либроком», 2009. 247 с.