Юречко Діана
Донецький національний університету імені Василя Стуса
Науковий керівник: О. О. Залужна, к.філол.н
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКОРОЧЕНЬ
АНГЛІЙСЬКОМОВНОГО ДИСКУРСУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
(на матеріалі соціальної мережі Twitter)
The article is devoted to the study of abbreviations specific to the social network Twitter. The paper outlines the influence of Twitter on modern English language lexis through active borrowings of Twitter abbreviated vocabulary. The research allows to define that abbreviated vocabulary is the most productive way of word formation on this social network due to the limited amount of symbols allowed to be used.
Keywords: discourse, social networks, abbreviations, neologisms, abbreviations, word structure.
- Вступні зауваження. Соціальна мережа Twitter сьогодні є потужним інструментом комунікації, який впливає на розвиток мови. У мережі Twitter присутні практично всі впливові медіа світу, а також політичні діячі, урядові та неурядові організації. При цьому формат цієї соціальної мережі передбачає суворе обмеження довжини допису: не більше 140 символів. Вкласти змістовне повідомлення в такий обсяг доволі важко, тому для успішної комунікації в мережі Twitter широко використовуються скорочення [5].
Актуальність. Оскільки соціальна мережа Twitter посідає важливе місце в суспільній комунікації, мовні одиниці, які виникають завдяки її обмеженням, мають високі шанси увійти у повсякденний вжиток. Це обумовлене зокрема і тим, що їх використовують лідери думок, а «твіттер-стиль» стає дедалі більш «модним». Уже зараз у широкому вжитку, навіть поза цією соціальною мережею, активно функціонують неологізми, генетично пов’язані з нею.
Об’єктом дослідження є скорочення у сучасній англійській мові. Предметом дослідження виступає структура скорочень, які або виникли в соціальній мережі Twitter, або набули широкого вжитку завдяки ній. Матеріалом дослідження виступають скорочення, дібрані методом суцільної вибірки загальною кількістю 300 одиниць. Джерелом емпіричного матеріалу були дописи та коментарі англомовних користувачів у соціальній мережі Twitter.
- Теоретичні засади дослідження. Особливості використання скорочень у сучасному віртуальному просторі, зокрема у мережі Twitter, досліджено у працях багатьох вітчизняних філологів, наприклад: М. В. Каратаєвої [1], М. О. Кузнецової [2], О. І. Луценко [3], Г. І. Сидорук [4], А. П. Шибеко [2].
За poки існування соціальна мережа Twitter розвинула свою власну мову twitspeak і живе за своїми законами та етикетом twittiquette, відповідно до якого, заради економії знаків мінімізуються прояви ввічливості, які не несуть змістовного навантаження. Таким чином, у мережі Twitter відомий принцип мовної економії проявляється більш активно та наочно, оскільки надлишковим виявляється все, що не дозволяє вкластися в 140 символів. Так, привітання виглядають здебільшого так: hi, hey, yo, hiya, GM тощо.
У соціальній мережі Twitter використовується більшість існуючих способів скорочення: алфавітизми, акроніми, контрактура (усічення), бленди, графічні та фонетичні абревіатури. Причому окрім використання скорочень, вже притаманних англійській мові, утворюються нові, а також набувають особливої популярності порівняно нещодавно створені, якщо вони відповідають головній меті – лаконізації висловлювання. Саме цим специфічним для мережі Twitter скороченням і присвячене дане дослідження.
- Структурні особливості скорочень. У мережі Twitter широкого поширення набуває буквено-складове і буквено-цифрове написання слів, що є характерним також і для інших англійськомовних Інтернет-жанрів, але у Twitter використовується значно активніше. Запитання How are you? ‘Як справи?’ зазвичай подають як HRU? Часто можна зустріти речення, написані таким чином: 10Q U helped me so much. Автори дописів та коментарів у Twitter послуговуються як загальновідомими скороченнями, так і порівняно новими, притаманними інтернет-мовленню.
Фонетичні абревіації з-поміж них виділяються частотою застосування та своєрідністю. Фонетичні абревіації – абревіатури, що утворюються шляхом заміни компонента чи цілого слова літерою / цифрою, лексикалізована форма якої має ті ж (або наближені до них) фонетичні характеристики, що й замінюваний компонент. Доволі часто в мережевому спілкуванні користувачі скорочують слова навіть до однієї букви: B/C – because ‘тому що’; J4F – just for fun ‘просто задля розваги’; B4 – before ‘до’; B4N – Bye for now ‘до зустрічі’; B4U – before you ‘перед Вами’; BI5 – back in five ‘повернуся за п’ять хвилин’; W8 – wait ‘зачекай’; G2B – going to bed ‘збираюся спати’; G2G – got to go ‘потрібно йти’; 10Q – thank you ‘дякую’; C – see ‘бачити’; R – are; H8 – hate ‘ненавидіти’; 2 – to; U2 – you too ‘ти також’; F2F – face to face ‘віч-на-віч’; G2SY – glad to see you ‘радий Вас бачити’; 2DAY – today ‘сьогодні’; H2CUS – hope to see you soon ‘сподіваюся, згодом зустрінемось’; HB2U – happy birthday to you ‘з днем народження’; O4U – only for you ‘лише для тебе’.
Найпоширенішими скороченнями залишаються алфавітизми та акроніми, проте зазвичай використовуються загальновідомі їх форми, оскільки їх мета – полегшити комунікацію, а не ускладнити її. Також поширеним є усічення, причому навіть маловживані усічення починають вживатися частіше, оскільки закріплюються використанням у Twitter. Можна назвати такі приклади: vol/vols ← volunteer/volunteers; bio ← biography; fab ← fabulous (неймовірний, казковий); fav /fave ← favorite (улюблений, за допомогою кнопки «favorite» виділяють улюблені твіти); mil ← million. Усічення другої частини слова іноді використовується з морфологічним формантом множини: docs – documentation. Усічення може супроводжуватися додаванням суфіксів, характерних для неформальної лексики, наприклад: усічену форму addy від address, compy від computer, siggy від signature. Найпоширенішими стають скорочення, пов’язані з поширеними темами обговорень. Так, широко вживаються усічення pol ← politician ‘політик’, lib ← liberation ‘звільнення’; chauvinism означає саме male chauvinism – чоловічий шовінізм, хоча за умовчанням це слово має ширше значення. Але у користувачів мережі Twitter здебільшого немає мети створити власний арго, незрозумілий іншим, вони, навпаки, прагнуть до створення всім зрозумілих мовних форм. Втім, те, що є зрозумілим постійному користувачу мережі, не є настільки очевидним для сторонньої особи, яка щойно приєдналася до мережі.
У Twitter також широко використовується словесна компресія, вона здійснюється за допомогою використання великої кількості абревіатур, які виступають у мовленні в ролі вставних слів зі значенням відображення порядку думок: fyi (for your information), bcz (because). Також, вживаються стійкі словосполучення: cya (see you); ftf (face to face), tie (take it easy), tmi (too much information). Поширені експлетиви, які виражають ставлення мовця до предмета повідомлення, але не впливають на зміст висловлювання: tiwib (this is what I believe), onna (oh no, not again). Часто зустрічаються усічення, наприклад: rly (really), tho (though).
Специфічними для Twitter є неологізми, які утворюються здебільшого шляхом телескопії: Tweetplomacy (Twitter + diplomacy), Tweetsitter (tweet + sitter), clash (clang + crash), relaxative (relax + -ative), twocal (Twitter + local), twoet/twoem/twoetry (Twitter + poet/poem/poetry), tweedundant (tweet + redundant), twam (Twitter + spam ), twemment – (tweet + comment).
- Висновки. Найпродуктивнішими словотвірними моделями утворення нових слів у мережі Twitter є скорочення та блендування, внаслідок чого значна кількість повідомлень потребує певного декодування, а їхня інтерпретація стає неможливою без відповідного знання абревіатур та акронімів. Меншою продуктивністю характеризуються звуконаслідування, конверсія, афіксація. Практично непродуктивними є словоскладання, чергування голосних в корені, зміна наголосу.
Література
- Каратаєва, М. В. (2014). Семіотика віртуальної комунікації (на матеріалі сучасної англійської мови): дис. … канд. філол. наук. КНУ ім. Тараса Шевченка. К. 244.
- Кузнецова, М. О. & Шибеко, А. П. (2018). Прагматичний потенціал засобів текстової комунікації у соціальній мережі TWITTER. Наукові записки. Серія : Філологічні науки. Кропивницький : КОД. № 164. 351–355.
- Луценко, О. І. (2013). Лінгвістичні аспекти Інтернет-комунікації. Наукові записки Нац. ун-ту «Острозька академія». Острог. № 40. 64–66.
- Сидорук, Г. І. (2016). Інтернет-скорочення як засіб мовної економії. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Т. 14. 292–299.
- Юречко, Д. О. (2020). Структурно-семантичні особливості скорочень у соціальній мережі Twitter. Вісник студентського наукового товариства Донецького національного університету імені Василя Стуса. Вип. 12. Т. 2. 287–290.