Валерія Гнедко
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий керівник: О.Г. Шаповал, кандидат філологічних наук
«РЕАЛЬНЕ» ТА «ФАНТАСТИЧНЕ» У ЧАСОПРОСТОРОВІЙ МОДЕЛІ РОМАНУ С. РУШДІ «ОПІВНІЧНІ ДІТИ»
Роман С. Рушді «Опівнічні діти» – це справжній простір поєднання реального та фантастичного, історичного минулого та планів героїв на майбутнє. Метод «магічного реалізму» дозволив автору не лише переплести у тексті твору фантастичне та містичне з побутовими реаліями життя героїв, а й представити власний погляд на майже півстолітню історію Індії, поєднавши постмодерні художні засоби із традиціями давньоіндійського міфу. За спостереженням дослідників: «міфологічне світосприйняття як раціональне пояснення світу знаходить найбільше відображення у художньому методі магічного реалізму, де магічні та реалістичні образи з’єднуються в одному тексті. При цьому простежується близькість двох різних кодів: незвичного і звичного» [2, с. 199].
Органічне взаємопроникнення реального і фантастичного постає характерною рисою міфологічної свідомості народу Індії та невід’ємною частиною індійської літератури. Поряд із визнаними офіційною історією фактами в «Опівнічних дітях» широко використовуються елементи легенд, міфів, казок, роль яких не менш важлива, аніж роль офіційних джерел. С. Рушді намагається зробити цей казковий пласт повноправною складовою роману. Окремі частини твору починаються типовим для казок зачином: “Once upon the time…”, при цьому стилістика наступної оповіді є також чисто казковою. В романі зустрічається багато інших елементів такого плану: наприклад, земля піднялася на невірного Аадама Азіза і вдарила його по носі, а в жителів маєтку Метволда, які побачили тіло мертвого Нарлікара, загострились негативні риси характеру. Абсолютно казковим є мотив перетворення Саліма відьмою Парваті на невидимку.
Особливого значення таке органічне взаємопроникнення фантастичного та реального набуває на часопросторовому рівні романного тексту. З одного боку, часовий вимір роману тісно прив’язаний до реальних історичних подій, з іншого – автор не уточнює, та, навіть, не вказує точних дат. Рушді постійно висловлює сумніви щодо необхідності хронологічно точної локалізації подій офіційної історії, чим остаточно розмиває межі між історичними фактами й відвертою вигадкою. Фантастичне та реальне у часопросторовій моделі роману перебувають в особливому магічному зв’язку. Всі історичні події роману безпосередньо пов’язані з історією життя «опівнічних дітей», в першу чергу – протагоніста Селіма Синая.
Селім Синай, народившись у мить отримання Індією незалежності, не лише переживає разом зі своєю країною всі історичні події, але й отримує магічні здібності: він здатний за допомогою телепатії зв’язуватись з іншими «Дітьми опівночі»: «[…] я спілкувався з ними щоденно опівночі, і лише опівночі, о тій годині, призначеній для див, о тій, що ніби поза часом…» [1, с. 302]. Таким чином, Селім здатен одночасно перебувати «тут і тепер», а також поза часом і фізичним простором.
Особливою рисою часопросторової моделі роману є постійне переміщення у майбутнє і назад у минуле під час розповіді. Оповідач часто звертається до подій, або почуттів, які розвинуться пізніше в його житті, цим самим привертаючи увагу читачів. Наприклад, Селім зазначає про свого майбутнього сина, розповідаючи про минуле, яке переплетене з теперішнім: «Ось як я переконав їх: згадав про свого сина, який мусить знати мою історію; висвітлив механізм роботи пам’яті; а також застосував інші прийоми, деякі наївно чесні, деякі хитрі, як лиси» [1, с. 299 – 300].
Автор звертається до таких літературних прийомів, як гра з часом і простором, ненадійність вимірювання часу, ненадійність оповідача та фрагментація оповіді. Головний герой роману – Селім Сінай – повинен зібрати разом вагомі елементи та фази свого життя, тому оповідач ніби закликає читача розгадати загадку розповіді головного героя, рушієм якої постає не хронологічна чи лінійна логіка, а його емоції [3].
Отже, у романі «Опівнічні діти Салман Рушді за допомогою поєднання елементів реального і фантастичного моделює самобутній історично-фантастичний часопростір, який стає основою для втілення індивідуально-авторської концепції історії та світосприйняття.
ЛІТЕРАТУРА
- Рушді С. Опівнічні діти / пер. з англ. Н. Трохим; ред. Кирпа Г. Київ: Юніверс. 704 с.
- Шполянська В. О., Лук’янова Т. Г. Магічний реалізм у творах Салмана Рушді: перекладацький вимір. In statu nascendi. Актуальні проблеми перекладознавства : збірник студентських статей. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна; НТМТ. № 21. 2021. С. 198-202.
- Nirmal A. R., Kamal. Magic realism in Salman Rushdie’s Midnight Children. Literary Endeavour. 9. Issue 4. 2018. P. 64-66.