Анастасія Футулуйчук
Кам’янець-Подільський університет
імені Івана Огієнка
Науковий керівник: І. А. Свідер,
кандидат філологічних наук,доцент
АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД ТА ЙОГО ВИДИ
The article considers the concept of audiovisual translation. Subtitling and dubbing as the main types of audiovisual translation are examined. The author pays attention to main features of audiovisual translation and its peculiarities.
Key words: audiovisual translation, subtitling, dubbing, information, culture.
Оскільки міжкультурний зв’язок між країнами зростає то використання аудіовізуального перекладу з кожним днем набирає обертів. Дослідження та вдосконалення цього явища є необхідним для того щоб населення в різних частинах землі могло комунікувати та передавати культурну інформацію. Аудіовізуальний переклад виступає в цьому випадку в ролі так званого посередника. Розвиваючи культуру перекладу в нашій країні ми все більше розширюємо сприйняття світу нашими громадянами. А також, застосовуючи його, виносимо нашу культурну спадщину, а саме фільми, серіали, телепередачі, на широкий загал, тим самим уможливлюючи використання аудіовізуального перекладу як потужного інструменту формування та підтримки міжнародних відносин.
Мета статті – аналіз особливостей аудіовізуального перекладу, які впливають на спосіб його виконання та його типи.
Переклад аудіовізуального контенту вважається складною формою діалогу з аудиторією глядачів, та, як правило, є перекладом словесного компонент відео. Його головною специфічною особливістю є синхронізація вербальних і невербальних компонентів. Маючи справу з аудіовізуальним продуктом, перекладачі повинні працювати не лише з текстом, а й з іншими аспектами медіа-мистецтва, які мають поліфонічний характер. Тобто, вони працюють з діалогами чи коментарями, звуковими ефектами, зображенням та атмосферою відео.
Г. Готліб виділяє чотири основні канали інформації, які враховуються під час перекладу:
1) вербально-зоровий канал: субтитри, вивіски, примітки, написи, що з’являються на екрані;
2) невербальний аудіоканал: музика, звукові ефекти, закадрові звуки
3) словесний аудіоканал: діалоги, закадрові голоси, пісні;
4) невербальний візуальний канал: зображення на екрані [5].
Оскільки переклад охоплює щонайменше дві мови і дві культурні традиції, перекладачі завжди мають вирішувати проблему відтворення культурних аспектів. Культурне підґрунтя для перекладу набуває різних форм в широкому діапазоні: від лексики та синтаксису до ідеології і способу життя в певній культурі [1, с. 14-15]. Основними проблемами художнього перекладу є видалення дослівного перекладу або «кальки»; переклад стійких виразів; гумористичний переклад; збереження стилю та культурних особливостей певної епохи, збереження індивідуальності та пристосування до певної культури [3]. Також перекладачам необхідно підкреслити колорит іноземної культури, що відбивається в специфічному гуморі, іграх слів, розмовній лексиці, сленгу, інтонації персонажів, відображає думки режисерів і сценаристів [4, с. 156].
Переклад фільмів більш вільний, ніж переклад художніх творів, і має свої відмінні риси. Переклад художніх фільмів пов’язаний з мовними та деякими технічними труднощами, які можуть вплинути на адекватність та еквівалентність перекладу та синхронність виразів акторів та їхніх реплік [4, с. 153]. Переклад відеоматеріалу відбувається одночасно у двох напрямках: письмовому та усному. Переклади виконуються з готових друкованих репродукцій. Для точного збереження стилістичного та смислового навантаження фраз текст паралельно порівнюється з відео. Це пов’язано з необхідністю синхронізації рухів губ актора з резервною копією [2]. Тому перекладач повинен перетворити текст так, щоб аудіо вихід відповідав відео послідовності. Переклад фільму є явним семантичним та інтонаційним забезпеченням відеоряду [4, с. 154].
Існують основні типи перекладів, такі як дубляж, закадровий переклад, субтитри тощо. Субтитри необхідні для тих, хто озвучує фільм, для глядачів із вадами слуху, для тих, хто вивчає мову оригіналу тощо. Субтитри розрізняють за ступенем деталізації подій. Зазвичай субтитруються лише репліки персонажів. Субтитри можуть бути включеними у відеоряд, накладеними поверх зображення або отриманими з окремого файлу з їх текстом. Вбудовані субтитри – це субтитри, накладені на відеопотік у процесі кодування та перекодування відеофайлу. Такі субтитри є частиною кадру. Зовнішні субтитри – це субтитри у вигляді окремого файла, у якому вказані початок та кінець субтитру, текст субтитру й різноманітна службова інформація (колір, позиція тощо).
Дубляж – це переклад аудіовізуального твору (фільму, серіалу, аніме тощо), який повністю замінює іншомовне мовлення актора іншою мовою для трансляції твору за кордоном. Переклад синхронізований з мімікою і вимовою актора. При виборі акторів для дубляжу враховуються оригінальний голос, темперамент і вік голосу. Важливим елементом дубльованих фільмів є узгодженість звуку з акустичними умовами. Голос за кадром – це переклад аудіовізуального твору, в якому перекладені репліки актора озвучування можна почути поверх оригінального саундтреку твору [3].
Підсумовуючи вищенаведену інформацію, можна узагальнити основні характеристики аудіовізуального перекладу. Це синхронізація мовного та немовного компонентів, що є основною ознакою аудіовізуальної продукції та перекладів не лише в словах, а й у образах та звуках. Причому еквівалентність проявляється не тільки в значенні і функції, а й у синхронності зображення і звуку, руху губ і темпу мовлення. Перекладачі зіштовхуються з багатьма обмеженнями під час перекладу фільмів. Одна з них – яскрава мова героїв, яка багато в чому покладена в основу фільму. Її мовні особливості зазвичай показують часте вживання символів у діалектах, наголосах та інших варіантах мови. Завдання перекладача – вибрати стратегію, яка відповідає очікуванням аудиторії, а також мовним нормам і традиціям країни мови перекладу. За ступенем впливу на суспільство аудіовізуальний переклад перевершує інші види перекладу. Він є важливим засобом обміну, розуміння та взаємопроникнення культур різних країн, просуванням на міжнародному ринку відеопродукції.
Література
- Некряч Т. Є., Чала Ю. П. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів. Вінниця: Нова книга, 2008. 200 с.
- Проблематика художественного перевода. URL: http://www.rustranslater. net/index.php?object=littrans
- Особенности перевода кинофильмов. URL: http://www.rustranslater.net/index.php?object=kinoperevod
- Скоромыслова Н. В. Теоретический аспект перевода художественных фильмов. Вестник Московского государственного университета имени М. В. Ломоносова. № 1. С. 153–156.
- Gottlieb H. Subtitling. Routledge Encyclopedia of Translation Studies. London and New York: Routledge, 1998. P. 244–248