Надія Журба
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий керівник: О. Барбанюк, кандидат філологічних наук
ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
(на матеріалі роману Дж. Остін «Гордість та упередження»)
Переклад художніх текстів є однією з найскладніших проблем перекладу. Визначною рисою художньої літератури є відображення в кожному випадку індивідуальної художньої манери письменника. При цьому манера письменника зумовлена його світоглядом, впливом естетики епохи і літературної школи, лексичними і граматичними (зокрема, синтаксичними) засобами мови та їх співвідношеннями один з одним.
Від перекладача художнього тексту залежить, як твір буде сприйнято читачем. Пошук найбільш відповідних еквівалентів та робота з різними прийомами перекладу дозволяє успішно вирішити це завдання [5; c. 345].
Здебільшого, здійснюючи переклад із мови оригіналу іншою мовою, важко обійтись без вдавання до певних змін. Це зумовлено, насамперед, особливостями кожної з мов – лінгвістичних, або мовних, та екстралінгвістичних, тобто тих, які несуть інформацію про культуру, побут, звичаї і традиції носіїв мови. Проте, за словами відомого лінгвіста В. С. Виноградова, першочерговим у перекладі є врахування саме лінгвістичних особливостей, щоб досягти еквівалентності [1; c. 16].
«Переклад може і має бути для всіх народів носієм, провідником та відкривачем всього найціннішого» [3; с. 18].
На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в аналізі перекладацьких трансформацій, які застосовані у перекладі для досягненя еквівалентності.
Основне завдання теорії перекладу полягає у виявленні мовних та соціальних факторів, які уможливлюють зміст повідомлень на різних мовах. Спільність змісту (смислова близькість) текстів оригіналу та перекладу називається еквівалентністю перекладу (оригіналу).
Цілком або частково еквівалентні одиниці та потенційно рівноцінні висловлювання об’єктивно існують у вихідній мові перекладацьких трансформацій та в мові перекладу, однак їх правильна оцінка, відбір та використання залежать від знань, умінь та творчих здібностей перекладача, від його вміння враховувати та зіставляти всю сукупність мовних та екстралінгвістичних факторів. В процесі перекладу перекладач вирішує складне завдання знаходження та правильного використання необхідних елементів системи еквівалентних одиниць, на основі якої створюються комунікативно рівноцінні висловлювання у двох мовах і яка не дана безпосередньо, а виявляється лише в ході теоретичного дослідження при зіставленні множини оригіналів з їх перекладами [2; с. 47].
Роман Джейн Остін «Гордість і упередження» (Jane Austin «Pride and Prejudice») українською мовою був перекладений неодноразово. Найпопулярнішими перекладачами в Україні є Володимир Горбатько (2005), Ганна Лелів (2015) та Тетяна Некряч (2011).
За основу свого дослідження ми обрали переклад Володимира Горбатька, який, на нашу думку, багато в чому різниться з оригіналом. Так, наприклад, із очевидних граматичних трансформацій, застосованих при перекладі, є заміна.
Такий вид перекладацької трансформації є одним із найпоширеніших та різноманітних видів перекладацької трансформації. Зокрема йдеться про зміну категорії числа – заміни множини англійської іменника одниною українською, і навпаки.
– But you forget, mamma, said Elizabeth, that we shall meet him at the assemblies, and that Mrs. Long promised to introduce him [6; с. 5].
— Але ж не забувайте, мамо, — сказала Елізабет, — що ми побачимося з ним на балу, а місіс Лонг обіцяла відрекомендувати його нам [4; c. 4].
У наступному прикладі автор під час перекладу поставив слово «відомості» у множину з метою узагальнення, оскільки далі відсутні вказівки на конкретне повідомлення.
– Her report was highly favourable [6; с. 7].
– Її відомості були дуже позитивними [4; c. 7].
Типовою також є заміна категорії часу. Наприклад:
– …for he was discovered to be proud; to be above his company, and above being pleased; [6; с. 8].
- Виявилося, що він бундючний, що вважає себе вищим за оточуюче товариство, все викликало в нього лише роздратування; [4; c. 8].
Заміна частин мови теж присутня при аналізі перекладу на українську мову.
Для досягнення адекватності при перекладі з англійської на українську перекладач часто вдається до такого типу заміни, як заміна частин мови. Найпростішим видом такої заміни є перетворення займенника вихідної мови в іменник або власне ім’я перекладної мови.
– Observing his second daughter employed in trimming a hat, he suddenly addressed her with…[6; с. 5].
– Спостерігаючи, як його друга дочка займається оздобленням свого капелюшка, містер Беннет раптом звернувся до неї з такими словами… [4; c. 4].
Іншим трансформаційним методом перекладу є перестановка. Потреба у перестановках виникає з низки чинників, головна – різниця у будові (порядку слів) речення в англійській та українській мовах. В англійському реченні, як правило, спочатку стоїть підмет, а за ним присудок.
Що стосується українського речення, то там порядок слів інший – нефіксований. На початку речення можуть стоять другорядні члени (обставини часу і місця), потім йде присудок і підмет. Це необхідно враховувати під час перекладу.
Зміна порядку слів та словосполучень у структурі речення
Цей тип перестановки є найпоширенішим видом трансформації у вибраному нами творі.
– “My dear Mr. Bennet,” said his lady to him one day, “have you heard that Netherfield Park is let at last?” [6; c. 1].
— Мій дорогоцінний містере Беннет, — якось звернулася дружина до свого чоловіка, — ви чули, що Недерфілд-Парк нарешті здається в найми? [4; c. 1].
Даний приклад ще раз доводить, що в англійському реченні суворо фіксований порядок слів і присудок має стояти після підмету, в українському ж варіанті така постановка спотворила б сенс і порушила логічну побудову речення.
Також має місце зміна порядку слідування частин складного речення.
Англійське підрядне речення передує головному, в українському ж перекладі – навпаки, головне передує підрядному.
– It will be no use to us, if twenty such should come, since you will not visit them [6; c. 5].
– Та нехай їх буде хоч двадцять — усе одно з цього ніякого пуття не буде, доки ви не відвідаєте їх. [4; c. 3].
Отже, серед зазначених граматичних трансформацій, у творі перекладачем часто використовувалися як заміни, так і перестановки. Варто, однак, зазначити, що будь-які трансформації покликані відтворити оригінал твору у мові перекладу якомога точніше, тому їх застосування є абсолютно виправданим.
ЛІТЕРАТУРА
- Виноградов В. С. Перевод. Общие и лексические вопросы. Москва: Издательство института общего среднего образования РАО, 2004. 224 с.
- Комиссаров В. Н. Теория перевода: лингвистические аспекты. Москва: Изд-во Высшая школа, 1990. 253 с.
- 3. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. Москва. «Высш. шк.». 1985. 255с.
- Остін Дж. «Гордість та упередження» / Дж. Остін; пер. з англ. Володимира Горбатька; серія «Реноме» – Харків: «Фоліо», 2005. 352 с.
- Сдобников В. В. Теория перевода: [учебник для студентов лингвистических вузов и факультетов иностранных языков] / В. В. Сдобников, О. В. Петрова. М.: ACT: Восток— Запад, 2007. С. 345
- Austen Jane. Pride And Prejudicе. Kharkiv: Folio. 2020. 286 p