Сергій Мартинов
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Андрій Володимирович Зорницький доцент, кандидат філологічних наук
ЖАНРОВО – СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ ДЕТЕКТИВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
У сучасному світі одним з найбільш популярних жанрів є детектив. Аналіз наукових джерел з теми засвідчує, що детектив є різновидом масової літератури з досить жорстко заданою сюжетною канвою [1, с. 462-477]. Популярність детектива проявляється не тільки в збільшенні кількості публікацій самих творів, але і в плані зростання супутніх видань: реклами в газетах і журналах, критичних статей, бібліографічних збірників і т.д. Зростає читацький інтерес до детективу і в результаті маніпулювання читацьким інтересом в рамках трансмедійної культури: на основі детективної літератури створюються інші продукти масової культури – телесеріали і кінофільми, автори ж детективів періодично стають героями газетних і журнальних публікацій, учасниками телевізійних ток-шоу та інших телепередач. Незважаючи на існування численних досліджень детектива, його вивчення досі залишається актуальним, оскільки відбуваються трансформації жанру, з’являються нові різновиди кримінальних романів в українській літературі. Дослідження жанрової стилістики детектива є наразі на часі, тому що, описуючи структурні, композиційні та сюжетні особливості детектива, автори досліджень дуже рідко розглядають лінгвістичний і стилістичний апарат, мотивуючи це посередністю стилю детектива, шаблонністю його мови, запрограмованістю його персонажів і сюжетних ходів, тощо [1 с. 345-396]. Актуальність теми дослідження обумовлена підвищеним інтересом дослідників до детективного жанру, затребуваного широкою читацькою аудиторією, і його недостатньою вивченістю на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки.
На думку Е. Кардіна, детективна література відзначається простотою мови, що пояснюється особливістю цього жанру – статичністю його героїв [3, с. 263].
Детектив як жанр має свої особливості, які обов’язково потрібно враховувати під час перекладацької діяльності. Звертаючись до вивчення детективного жанру, варто зазначити, що дослідження його розвитку і проблематики, особливостей стилю, композиції, проблем перекладу в літературознавстві зокрема та перекладознавстві загалом не отримали достатнього висвітлення. У свідомості читачів і критиків детектив був пов’язаний з масовою «розважальною» літературою, якій приписувались шаблонність сюжетів, безідейність, низький художній рівень. Лише після певного перегляду уявлень про детектив критики визнали його як самостійний жанр літератури. Для детективу характерні стрімкий розвиток подій, швидкий темп оповіді, монтаж коротких динамічних епізодів, стислі діалоги, різні повороти у розв’язанні загадки-гри, з якими найчастіше пов’язані відсутність розлогої експозиції, надто докладних фізичних і духовних портретів персонажів, старанно виписаних пейзажів. Ці характеристики визначають особливості мови детективних творів.
Як уже зазначалося раніше, детективний жанр відзначається простотою мови. Це пояснюється однією з особливостей цього жанру – статичністю його героїв. З огляду на те, що герої детективу не змінюються, не еволюціонують, немає потреби описувати внутрішній світ персонажа, слідкувати за порухами його душі [3, c. 263].
Основною ознакою детективу, що вирізняє його від інших прозаїчних жанрів, є обов’язкова присутність в ньому загадки. І саме ця ознака є вирішальною при визначенні того, чи є твір детективом при його «змішуванні» з іншими жанрами (поліцейський роман, пригодницький роман, трилер, любовний роман). Якщо загадки в творі немає, цей твір не можна вважати детективом.
Правильний переклад специфічної лексики англійської мови передбачає врахування особливостей одиниць мови оригіналу, їх денотативної і конотативної семантики, структурних якостей.
Перекладаючи текст з іноземної мови, який відображає національно-культурні стереотипи людських відносин, звичаїв і подій, перекладачу необхідно використовувати ресурси знання рідної мови, уявляти, як були б названі рідною мовою ті чи інші явища, якщо б вони існували в житті його народу.
Дослідивши проблематику перекладу детективних творів визначено, що перед тим, як починати перекладати детективний твір, потрібно проаналізувати його особливості, а саме структуру художнього тексту на лексичному, семантичному та стилістичному рівнях. Перекладачам детективних творів, як і письменникам, необхідний багатобічний життєвий досвід, знання проблем художнього перекладу, а саме: співвідношення контексту автора й контексту перекладача, проблеми точності й вірності, збереження національного забарвлення, проблеми передачі історичного колориту твору, проблеми дотримання індивідуальної своєрідності оригіналу, проблеми передачі часової дистанції, проблеми передачі рис літературного напряму. Певні труднощі представляє переклад розлогих термінологічних лінгвістичних пояснень словотвірного та етимологічного характеру, коли до них включені латинські слова. Щоб не порушити семантику всього фрагмента, перекладачі зазвичай зберігають і латинське, і англійське слово.
Відповідаючи на питання про майбутнє жанру, Т. Бовсунівська вбачає розвиток детективу в його дифузії з іншими жанровими утвореннями: «Тож у плані відтворення буття детективний жанр акумулює увагу на людських аналітичних здібностях, доводячи ймовірну межу аналітичного пізнання до, фактично, фантастики. Адже в наш час зявляються герої-детективи, здатні суто містично (парапсихологія, гіпноз, телепатія тощо) неймовірно розширити кордони аналогічної здатності людини» [1, с. 477]. У свою чергу Л. Дученко визначає ключові кліше англомовного детективу: «у фабулі обовязково наявний злочин, …обовязкове маніпулювання з інформаційним масивом, специфічна манера подачі фактуальної інформації, …в оповідальній перспективі й композиційно-мовленнєвій структурі як єдності мовних засобів вираження авторського замислу і створення запланованого адресантом впливу на адресата. В детективній прозі цей вплив зводиться до того, щоб зацікавити читача, залучити його до інтелектуальної гри й тим розважити його, примусивши напружено й активно слідкувати за перипетіями кримінальної інтриги» [2, с. 6].
ЛІТЕРАТУРА
- Бовсунівська Т.В. Теорія літературних жанрів: Жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману / Т. Бовсунівська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 519 с.
- Дученко Л. В. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури художнього тексту / Л. В. Дученко; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04. — О., 2004. — 22 с.
- Кардин Э.В. Секрет успеха (о детективном жанре) / Кардин Э.В. – М.: Сов. писатель, 1991. – 448 с