Анна Нагорянська
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий керівник: к. філол. н., доцент І. А. Свідер
ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ РЕАЛІЙ
In the article the author makes an attempt to investigate the specific features of realia and the problems that may occur during the translation of the realia. The definition of the word “realia” is given and the ways of their possible translation into Ukrainian are described.
Keywords: realia, translation, non-equivalent vocabulary, equivalence.
Сучасні наукові дослідження спрямовані на визначення терміну «реалія», визначення її класифікації, структурні та семантичні особливості, а також вживання у лінгво-культурному просторі. За нашими даними, дуже багато дослідників звертали увагу на реалії та безеквівалентну лексику, реалії в аспекті перекладу, описували та досліджували певну класифікацію реалій.
Проблеми перекладу реалій привертають увагу багатьох дослідників, які здебільшого працюють у галузі перекладу та лінгвістики (Волошина А., Влахова С. і Флорін С., Гнатюк Н. Г., Зорівчак Р. П., Зубкова Л. В. та Чернікова Л. Ф., Томахін Г. Д., Хворова А. А.). Досліджувалась зокрема безеквівалентна лексика близькоспоріднених мов, зіставлялись реалії британського та американського варіантів англійської мови, їхні схожості та розбіжності, розглядали науковці більш детально ономастичні реалії та кулінарні реалії в міжкультурному аспекті перекладних текстів. Велику увагу науковці зосереджували саме на перекладі реалії та можливих проблем, розбір яких може значно спростити завдання перекладача. Також вчені додали великих внесок у перекладацький здобуток, досліджуючи реалії-американізми таких країн, як США та Німеччина.
Мета статті – дослідити проблеми перекладу реалій в міжкультурному аспекті. Адже саме від розбіжностей між культурою та традицій утворились такі слова, як реалії, які є проблематичними, як і в письмовому перекладі, так і в усному.
При перекладі реалій завжди важливо звертати увагу на їхню дефініцію та походження. Найбільш точне визначення надали С. Влахов та С. Флорін у своїй роботі «Непереводимое в переводе». Вони визначають, що реалія це «слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту, або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені «на загальних підставах», тому що вимагають особливого підходу» [2, c. 348].
Інший дослідник А. Федоров також виділився своєю науковою працею, адже саме він вперше використав термін «реалія». Він розповідає про неї, як про об’єкт певної культури, який позначає її специфіку та особливість.
Науковець також зазначає, що всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи:
1) власні імена (особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо): нім. Leer – Леєр, Stanislaus Katczinsky – Станіслаус Качинський, англ. Thurmer – Термер, Jaguar – Ягуар;
2) слова-реалії – словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу: англ. get in a half nelson – зробити напівнельсон, those fitty looking Tattersal vests – фартова жилеточка, нім. Großen Böhnen mit Speck – боби із шкварками, im Loch auf Horchposten – в секреті. В цю групу входять слова, які називають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки певному народові» [4].
С. Влахов та С. Флорін досліджували також методи перекладу реалій. Адже якщо реалії – це слова, при перекладі яких зазвичай виникають багато труднощів, тому необхідно знати методи уникнення цих проблем.
Коли транскрипція не підходить для хорошого перекладу, а вдалий еквівалент необхідний, то науковці виділяють наступні способи перекладу реалій: 1) створення в мові перекладу нового слова, неологізму; 2) приблизний переклад та 3) контекстуальний переклад.
Г. Д. Томахін зауважує інші способи передачі реалій українською мовою, деякі з них схожі до попередніх, але список трішки більший: 1) транскрипція і транслітерація; 2) калькування; 3) опис або роз’яснювальний переклад; 4) наближений переклад; 5) трансформаційний або контекстуальний переклад [3].
Баланик І. Д. та Бялик В. Д. підійшли до теми перекладу реалій з різних сторін, адже науковці звертали увагу на переклад різної лексики та відзначили, що «найбільш поширеними способами передавання україномовних суспільно-політичних реалій англійською мовою є транскодування, транслітерація. Переклад означених реалій здійснюється і за допомогою калькування, гіперонімів, а також лексичних відповідників, якщо подібні існують у мові перекладу. Використання відповідників є доречним за умови, якщо реалія є відомою іншомовному реципієнтові. Переклад реалії здійснюється також шляхом опису, що може подаватися в дужках поряд із транскодованим варіантом. Подібний комбінований спосіб перекладу застосовують у тому випадку, якщо транскодована реалія не буде зрозумілою іншомовному реципієнтові. Поширеними способами перекладу англомовних суспільно-політичних реалій засобами української мови є транслітерація, транскрипція, калькування, описовий і приблизний переклад» [1, с.14].
Тож, як ми можемо побачити, багато науковців, звертали увагу на переклад реалії у найрізноманітніших аспектах, багато намагались дати власне визначення реалій, знайти різницю між реаліями та іншої без еквівалентної лексики, визначити методи перекладу, проблемні місця, чим відокремили важливу роль реалії не лише у лінгво-культурному просторі, а й у теорії та практиці перекладу.
Література
- Баланик І. Д., Бялик В. Д. Труднощі та способи перекладу суспільно-політичних реалій. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. ЧНУ ім. Ю. Федьковича: Філологія. Соціальні комунікації. Т.31, № 2, Ч.2, 2020. С. 11-15.
- Влахов С. Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Международные отношения, 1986. 416 с.
- Томахин Г. Д. Реалии-американизмы. М.: Высшая школа, 1988. 239 с.
- Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). Санк-Петербург, М.: ООО «Издательский Дом «Филология три», 2002. 416 с.