Марія Волощук
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий керівник: І.В. Мельник, канд. філол. наук
КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЦІЛЕЙ
Комунікація є стратегічним комплексом, відтак комунікативні стратегії є її невід’ємним складником. Зазвичай комунікативну стратегію інтерпретують як основну спрямованість мовленнєвої поведінки, що має місце в рамках певної конкретної комунікативної ситуації, що зумовлюється метою комунікації, контекстом ситуації та уявленнями щодо адресата. Здійснення комунікативної стратегії реалізується за допомогою різних комунікативних тактик, під якими розуміють сукупність прийомів і засобів для досягнення комунікативних цілей. Проблеми комунікативних стратегій і тактик представлені у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. Так, Ф.С. Бацевич визначає комунікативну стратегію як правила і послідовності комунікативних дій, яких дотримується адресант для досягнення певної комунікативної мети [1, с. 339]. На думку О. Іссерс, на вибір комунікативних стратегій і тактик впливають мотиви, система цінностей та переконань мовця, його статус у суспільстві, соціальні норми й конвенції [3].
Специфічним набором комунікативних стратегій і тактик характеризуються конфліктні ситуації. Характеристика чинників, що визначають мовну поведінку індивіда в конфлікті, дослідження лінгвістичної, соціальної і психологічної природи комунікативного конфлікту відноситься до пріоритетного й перспективного напряму сучасної мовознавчої науки. Саме в мовних ситуаціях, що несуть у собі елементи психологічної напруги, відвертого й прихованого зіткнення чи протистояння проявляються найбільш індивідуальні особливості мовного портрета індивіда. А. Корольова стверджує, що «у конфліктній ситуації спілкування комуніканти дотримуються різних комунікативних стратегій. Вибір стратегії спілкування здійснюється під впливом психологічної установки на досягнення своїх власних цілей і/або цілей партнера…» [3, с. 51].
Метою пропонованої статті є аналіз комунікативних стратегій і тактик на прикладі мовленнєвої поведінки індивідів у конфліктній ситуації на матеріалі роману Е. Гемінґвея «The Sun Also Rises» (1925).
Роман розпочинається з розповіді про Роберта Кона, його навчання в університеті, ставлення до товаришів, спорту, розваг тощо. Наратор, на відміну, від інших героїв досить детально описує цього персонажа, його особистісні якості. У читача спершу формується позитивне, хоча разом із тим двояке враження про Роберта Кона. З одного боку він – серйозний, наполегливий, а з іншого – по-дитячому впертий, непослідовний у своїх вчинках. Далі двоїстість сприйняття персонажа посилюється доволі скептичними висловлюваннями персонажів про Кона.
Наведемо один із діалогів роману:
“It’s no life being a steer,” Robert Cohn said.
“Don’t you think so?” Mike said. “I would have thought you’d loved being a steer, Robert.”
“What do you mean, Mike?”
“They lead such a quiet life. They never say anything and they’re always hanging about so” [4].
Цей діалог демонструє, що Роберт Кон є не надто бажаним членом компанії і над ним явно іронізують, а по суті глузують, натякаючи що він і є одним із тих «волів, які завжди мовчать і труться коло биків». Іронічний натяк у даній конкретній мовленнєвій ситуації слугує вираженням ставлення до індивіда.
Конфліктна ситуація в романі поглиблюється після того, як Роберт Кон починає проявляти нав’язливі знаки симпатії до Брет Ешлі. Після численних натяків на неможливість подальших стосунків між ними Майкл Кемпбелл, який нібито має намір одружитися з Брет, вже відверто говорить Роберту Кону, що той має вступитися:
“Tell me, Robert. Why do you follow Brett around like a poor bloody steer? Don’t you know you’re not wanted? I know when I’m not wanted. Why don‘t you know when you‘re not wanted? You came down to San Sebastian where you weren’t wanted, and followed Brett around like a bloody steer. Do you think that’s right?” [4].
У цьому зверненні-спонуканні знову двічі повторюється слово «віл». У контексті кориди, яка в романі овіяна містично-символічним змістом, це образ вола різко контрасті з образом, і загалом висловлювання Майкла звучить як жорстка образа, що надалі спричиняє прямий конфлікт між героями твору.
Таким чином, конфліктна ситуація в романі Е. Гемінґвея «The Sun Also Rises» реалізується головним чином через діалогічну комунікативну стратегію, в якій основним засобом виступає натяк, іронія, а також пряме звернення-спонукання.
ЛІТЕРАТУРА
- БацевичФ.С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : Академія, 2009. 376 с.
- Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 10. С. 11–16.
- Иссерс О.С. Речевое воздействие. Москва : ФЛИНТА : Наука, 2013. 240 с.
- Корольова А.В. Стратегії і тактики комунікативної поведінки учасників спілкування в ситуаціях конфлікту Studia Linguistica. Збірник наукових праць. Вип. 1. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2018. С. 48-53.
- Hemingway, E. The Sun Also Rises. URL: https://en.wikisource.org/wiki/The_Sun_Also_Rises.