Оксана КУНЦЬО
(Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»)
КОГНІТИВНЕ ПРОФІЛЮВАННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
Сучасні дослідження в галузі когнітивної лінгвістики схильні розглядати граматику не просто як інтегральну частину когнітивістики, але й, одночасно, як ключ до її розуміння [4, с. 4]. Творець теорії когнітивної граматики Р.Ленекер [4; 5] стверджує, що точна семантична цінність мовного виразу визначається численними гранями ментальної конструкції (construal), включаючи рівень конкретизації (specificity), на якому здійснюється характеристика ситуації; фонові припущення та очікування; певну виразність (prominence/salience) відносно інших сутностей; та обрану перспективу (perspective) [5, с. 315]. Базовою та потужною ідеєю когнітивної лінгвістики постає явище профілювання (підвид Виразності), яке наразі широко застосовується для тлумачення граматичної структури, докладного аналізу та, одночасно, дуже загальних та абстрактних ідей дискурсу загалом [6, с. 13].
Одну з ключових позицій теорії когнітивної граматики відведено серед актуальних підходів до вивчення синтаксису. Дослідник К.Броччіас [1] дотримується думки, що граматика в когнітивній лінгвістиці наділена значенням. Досліджуючи синтаксис з позицій когнітивної граматики, науковець підкреслює доцільність розгляду синтаксичних функцій не як базових одиниць опису, а як зручних описових міток для різноманітних концептуальних операцій [1, с.31]. Теорія також склала методологічне підґрунтя для низки сучасних досліджень художнього тексту. Зокрема, до визначення ролі профілювання в літературних творах, прикуто увагу дослідниці Х. Гаррісон [3].
Профілювання полягає в накладанні профілю на базу/домен, під час якого значення мовного виразу стає доступним завдяки вибору конкретної підструктури в межах домену для, власне, досягнення виразності профілю [5, с.5]. Домени, які не можна профілювати відносно інших є базовими (ПРОСТІР, ЧАС, такий сенсорний досвід як КОЛІР чи СМАК) [2, с. 48]. Семантична цінність мовного виразу полягає ані в базі / домені, ані в профілі окремо, а, швидше, в відносинах між ними обома [5, с. 5]. Те що в термінології Р. Ланекера звучить як профілювання, Л. Талмі називає “attentional windowing” [2, с. 48].
В теорії когнітивної граматики профілювання розглядається як підвид виразності [4, c.66] і тому його тлумачення не буде вичерпним без врахування принципу вирівнювання траєктор-орієнтир. З мовної точки зору, профілювання забезпечує ряд лексичних одиниць та граматичних конструкцій, які декодують різні аспекти чи перспективи заданої ситуації [2, c.48]. Мовні вирази можуть мати спільний зміст та профілювати ті самі відносини, але відрізнятися значенням, позаяк вони обирають різні траєктор та орієнтир [4, с. 70].
В свою чергу, профіль мовного виразу виділяється як фокус уваги в його безпосередньому масштабі [4, с. 77]. Для кожного домену вислів має масштаб, який має когнітивне підґрунтя й складається з його охоплення домену: включає лише стільки, скільки ми можемо ментально осягнути в певний момент [4, с. 62]. Відповідно, масштаб завжди обмежений: максимальний масштаб – це повна протяжність охоплення, а безпосередній масштаб – лише порція, релевантна певній меті. Безпосередній масштаб, який Ленекер номінує також як “onstage region”, виходить на передній план, а основою йому слугує масштаб максимальний [4, с. 63]. Поняття “onstage region”, область яка включає те, що споглядається у фокусі уваги, та “offstage region”, область яка включає загальний фон (мовця, слухача та їхню безпосередню взаємодію), за аналогією зі сценою, репрезентують сценічну модель – “stage model”[5; 1, с.29]. Така аналогія є легкодоступною, з огляду на давно встановлений зв’язок між візуальними та когнітивними процесами [3].
В тексті фокус уваги може зміститись завдяки використанню пасивного стану, який висуває на передній план пацієнта та розміщує на задньому агента та задіяну енергію [2, с. 49]. Конвенційно, з семантичної точки зору, з агентом (джерелом енергії) ототожнюється суб’єкт, який схематично визначається як траєктор профільного відношення, а з пацієнтом (поглиначем енергії) ідентифікується об’єкт, який схематично визначається як орієнтир профільних відносин [1, с.31]. Речення з активними чи пасивними граматичними конструкціями профілюють відносини між ініціатором дії (агентом) та об’єктом, який цій дії підлягає (пацієнтом) [2, с. 49]. Відтак, використання автором пасивного стану в художньому творі часто розглядається когнітологами як один із можливих видів профілювання, яке обумовлює фокус уваги, що, в свою чергу, може визначати характер взаємодії між автором та читачем.
ЛІТЕРАТУРА
- Broccias C. 2. Cognitive Grammar. Current Approaches to Syntax: A Comparative Handbook / by: A Kertész, E. Moravcsik, and C. Rákosi. Berlin, Boston : De Gruyter Mouton, 2019. pp. 23-48. https://doi.org/10.1515/9783110540253-002.
- Faber Р. A Cognitive Linguistics View of Terminology and Specialized Language. Berlin, Boston : Mouton De Gruyter, 2012. 324 р.
- Harrison C. Attentional Windowing in David Foster Wallace’s ‘The Soul Is Not a Smithy’. Cognitive Grammar in Literature / by: C. Harrison, L. Nuttall, P. Stockwell, and W. Yuan. New York : John Benjamins, 2014.
- Langacker R. W. Cognitive Grammar: A Basic Introduction. New York : Oxford University Press, 2008. 562 p.
- Langacker R. W. Concept, Image, and Symbol: The Cognitive Basis of Grammar. Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 1991. 395 p.
- Stockwell P. Cognitive Poetics. An Introduction. London; New York : Taylor and Francis e-Library, 2005. 204 p.
- Verhagen A. Construal and Perspectivization. The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics / ed. by: D. Geeraerts, H. Cuyckens. New York : Oxford University Press, 2007. pp. 48–82.