Ірина Свідер
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
КОГЕЗІЯ ТА КОГЕРЕНТНІСТЬ ЕЛЕКТРОННИХ ГІПЕРТЕКСТІВ
У сучасному суспільстві дослідження гіпертексту як засобу комунікації зумовлено двома взаємопов’язаними тенденціями розвитку самої комунікації. Перша – пов’язана зі збільшенням обсягів інформації та використанням комп’ютера у якості засобу комунікації. Друга тенденція пов’язана із мозаїчністю структур інформації, де елементи мозаїки швидко вилучаються, заміняються та множаться. Подібні утворення вимагають гнучких мережних структур, таких як гіпертекст, до прикладу.
Основною формою існування, зберігання, обробки і обміну інформацією в Мережі виступає текстуальна форма. Комунікація в Інтернеті відбувається на засадах гіпертекстуальності, яка, вважаємо, відображає найбільш значимі тенденції Інтернет дискурсу й водночас здійснює помітний вплив на формування мови Інтернету [3, с. 123].
Поняття «гіпертекст» у 60-роки XX століття запропонував Т.Нельсон. На його думку, головною характерною рисою гіпертексту є відсутність тяглості – стрибок: несподіване (раптове переміщення позиції користувача (тобто читача) у тексті. Під гіпертекстом він розумів «не-послідовний твір (non-sequential writing) – текст, який розгалужується і дозволяє читачеві вибирати (…). Просто кажучи, це низка шматків тексту (a series of text chunks), поєднаних лінками, які пропонують читачам різні шляхи [читання]» [6, c. 85-86].
Будь-який гіпертекст в мережі складається з традиційно текстових компонентів та з елементів, які притаманні саме гіпертексту. Серед загальнотекстових елементів в його структурі О. Губер називає інформаційні вузли та засоби орієнтування в тексті – посилання. Але в традиційних текстах, наприклад, друкованих, немає елементів автоматичної, електронної навігації по тексту [5, с. 24]. Одне натискання – і ви вже не маєте перегортати сторінки багатотомної друкованої енциклопедії, а одразу опиняєтесь на потрібній вам сторінці електронної енциклопедії [5, с. 35]
Основні риси гіпертексту: 1) дисперсність (інформація подається/надається у вигляді невеликих фрагментів-гнізд, «увійти» в цю структуру можна з будь-якої ланки); 2) мультимедійність або гіпермедійність – мережа Internet (використання всіх засобів впливу на читача, що технічно можливі в цій системі – від суто літературних (вибір оповідної стратегії і стилістики) через видавничі засоби (шрифти, верстка, ілюстрації) і до найскладніших комп’ютерних (звук, анімація, покликання на інші матеріали); 3) відкритість (у будь-яку хвилину може продовжуватись автором чи реципієнтом, з чого випливає наступна ознака); 4) відсутність єдиного автора; 5) принципова можливість існування тільки в комп’ютерному вигляді; 6) здійснення навігації у великих базах даних з врахуванням інтересів користувача [2, с. 159-160].
Перша ознака текстуальності – це когезія (лат. cohaesus – зв’язаний, зчеплений, англ. cohesion). Термін був вперше введений у мовознавчий обіг дослідником Дж. Хеллідей та пізніше використовувався Р. Хасан. Вони вважали, що «когезія має місце там, де інтерпретація одного елемента в дискурсі залежить від інтерпретації іншого елемента. Один елемент є передумовою (presupposes) іншого у тому сенсі, що він не може бути ефективно декодованим, якщо ми не звернемось до нього (recourse to it)» [4, с. 30]. Р. Богранд та В. Дреслер розглядають цей термін ширше. За їх визначенням це «…спосіб взаємозв’язку компонентів поверхневого тексту, тобто словá, які ми дійсно чуємо чи бачимо. Компоненти поверхневої структури тексту залежать один від одного через граматичні форми та відносини таким чином, що основу когезії становлять граматичні залежності» [7, с. 29]. Таким чином, когезія як принцип зв’язку речень у тексті завдяки формальним граматичним засобам, реалізується у гіпертексті через зв’язок між блоками інформації (за допомогою апарату посилань – на формально-структурному рівні). Посилання використовуються для поєднання інформаційних одиниць між собою, виведення на екран змісту інформаційної одиниці, виступають засобами когезії гіпертексту [1, с. 19].
Другою ознакою текстуальності у гіпертексті виділяємо когерентність, яка описує семантично-когнітивний та змістовий зв’язок текстових елементів і вживається автором гіпертексту для того, щоб дати читачеві зрозуміти певну ідею (когерентність теж реалізується через апарат посилань, але за семантично-смисловим принципом, тобто за принципом пояснення (відсилки) до певних ключових слів). Поняття когезії та когерентності нерозривно пов’язані одне з одним, когерентність часто розглядають як властивість тексту, а когезію – як властивість елементів тексту.
Отже, такі текстові характеристики як когезія та когерентність реалізуються в електронному гіпертексті за допомогою апарату посилань, який реалізує зв’язки між блоками інформації. Когерентність веб-сторінки досягається також особливим типом співвідношення змісту зображальної та вербальної частини тексту, беручи до уваги цілісність та зв’язність значення та контексту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Альшева А. О. Посилання як засіб досягнення когезії в електронних гіпертекстах. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Випуск 32. Серія «Філологічні науки». Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. С. 18-21.
- Загнітко А. А. Структура і функції гіпертексту: статус і позиційні параметри комунікантів (17 бібліографічних записів). Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка, 2009. Т. 26. С. 157-175.
- Іщук С. М. Текстуальність та контекстуальність комунікації в мережі. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. 2015. № 2 (22). С. 123-126.
- Halliday M. A. K., Hasan R. Cohesion in English. London: Longman Group Limited, 1976. 374
- Huber O. Hyper-Text-Linguistik: TAH: ein textlinguistisches Analysemodell für Hypertexte. Theoretisch und praktisch exemplifiziert am Problemfeld der typisierten Links von Hypertexten im World Wide Web. Dissertation, LMU München: Fakultät für Sprach- und Literaturwissenschaften. 2002. 276 S. URL: http://edoc.ub.uni-muenchen.de/921/
- Nelson Theodor H. Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate. ACM/CSC-ER Proceedings of the 1965 20th national conference. 1965. 84-100.
- Vater H. Einführung in die Textlinguistik: Struktur und Verstehen von Texten. München: Fink, 2001. 221 S.