Ірина Марчишина
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий керівник: Т. В. Мітроусова, канд. філол. наук
ПРОБЛЕМАТИКА ІНКЛЮЗИВНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖ. Б’ЯНКО “A GIRL NAMED WILLOW KRIMBLE”)
Домінування антропоцентричної парадигми у сучасних філологічних студіях визначає тематику досліджень, методику аналізу матеріалу, а також вибір таких текстів (зокрема, художніх) для розгляду, у яких центром зображення є людина як комплексне поняття – зі своїми проблемами, емоціями, прагненнями. За визначенням Т. Чернеги, «антропоцентризм – це світобачення, згідно з яким людина є центром Всесвіту та метою всіх подій, що відбуваються у світі» [1, с. 2]. Серед новітніх викликів, на які відгукуються сучасні белетристи, є вплетення в сюжет персонажа з особливими потребами – людини з інвалідністю. На думку американської дослідниці Карен Дж. Уоррен, антропоцентризм вказує на невіддільність людини від контексту, оскільки що б не робила людина, вона залишає на цьому відбиток, специфіка ж цього відбитка залежить від контексту [4, с. 154]. Джерелом цієї розвідки послугував текст роману Дж. Б’янко “A Girl Named Willow Krimble”, протагоністом якого є дівчинка-підліток з особливими потребами – афро-американка з вадою ноги.
Зміст тексту заснований на конфліктах Віллоу із однокласниками. Дівчина страждала від булінгу через свою неповносправність. Психологічний тиск і подекуди фізичне знущання загартували її та допомогли розвинути свої розумові здібності й літературну обдарованість. Проблематика інклюзивності висвітлюється в тексті з трьох кутів зору – самопрезентація героїні, її характеризація іншими персонажами та характеристика, висловлена оповідачем.
Позиція оповідача. Випробування, пов’язані з інвалідністю, Віллоу відчула відразу, щойно перейшла на навчання до іншої школи: Her feistiness kept most students, who would ordinarily poke fun of Willow’s physical condition [2, p. 2-3] – однокласники не втрачали жодної можливості познущатися з «фізичного стану» (physical condition) Віллоу. Зазначається, в чому саме виявлявся особливий фізичний стан – у відсутності кінцівки: She switched it off, sat up in her bed and attached her prosthetic left leg at the knee [2, p. 5] – прикріплення протеза лівої ноги (prosthetic left leg) стало для протагоністи звичним явищем, оскільки, як свідчить структура речення, ніяких додаткових дій вона не здійснює. Оповідач захоплюється Віллоу, яка, попри власний біль та страждання, намагається не засмучувати рідних: She walked into the kitchen, trying not to limp from the pain she still had in her right ankle, to find her mother and grandmother at the table, having tea and cake [2, p. 62] – розуміючи, що бабуся завітала на гостину й насолоджувалася чаюванням з родиною, дівчина приховує біль (the pain she still had in her right ankle) і докладає зусиль, щоб не кульгати (trying not to limp).
Позиція однокласників. Учні старшої школи зазвичай глузували й цькували Віллоу, яка не визнавала встановленої у класі ієрархії та лідерства кількох самозакоханих дівчат. Звідси – кривдні номінації: “Stupid handicap!” Snella Burinbine interjected [2, p. 2] – школярка принижує Віллоу, супроводжуючи номінацію інвалідності (handicap) прикметником з образливою семантикою (stupid). Образливість лексеми handicap, окрім позначення неповносправності, зафіксована лексикографічними джерелами: (becoming old-fashioned, sometimes offensive) a permanent physical or mental condition that makes it difficult or impossible to use a particular part of your body or mind 36].
Варто зазначити, що глузливе ставлення до дівчини з інвалідністю виявлялося лише з боку кількох однокласниць (the four girls): Willow tried to stand but realized that her prosthetic leg had come loose under her jeans and her right ankle was throbbing from the fall. As the audience noticed her fumble with her prosthetic limb, the laughter began to lie down. She began to crawl back toward the curtain and heard howling laughter coming from the four girls behind it [2, p. 58].
Позиція самопрезентації. Віллоу уже звикла до відмінності від інших, здорових людей, тому цілком буденно омовлює особивості свого фізичного стану та пристрої, засоби, що допомагають повноцінно функціонувати у суспільстві: “You’re the one who wanted to see how far a hot dog could fly from the rubber–band on my retainer” [2, p. 3] – протагоністка без емоцій говорить про гумову стрічку (rubber–band), яка утримує фіксатор протеза ноги (retainer).
Віллоу приховувала почуття, які переживала стосовно своєї зовнішності. Свідченням може слугувати невласне пряма мова у такому фрагменті: …she hated her pale complexion, speckled with freckles and, most of all, she hated having to wear a retainer. At least the braces she had to endure for over two years were gone [2, p. 6]. Попри необхідність фізично витримувати біль та незручності (to endure) пасків від протеза (braces), Віллоу страждала морально – вона ненавиділа необхідність носити протез (hated having to wear a retainer) більше, ніж певні недоліки обличчя (pale complexion, speckled with freckles), що загалом притаманне дівчатам її віку.
Висновки. Проведений аналіз тексту сучасного англомовного роману засвідчив використання різнорівневих мовних одиниць на позначення тілесних недоліків, психологічної травми, соціокультурних умов співжиття людини з інвалідністю у спільноті, а також вивів у текстову площину соціальну проблему. Її розв’язання залежить як від соціальних принципів нашого співжиття, так і від культурного й наукового представлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Чернега Т. Антропоцентризм як принцип філософської інтерпретації історії (на матеріалі творчості Г. С. Сковороди): автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.03 «Соціальна філософія». Одеса, 2006. 20 с.
- Bianco G. A Girl Named Willow Krimble. Kindle Edition, 317 p. Режим доступу: URL: http://www.willowkrimble.com/
- Oxford Learner’s Dictionary. URL: http://www.oxfordlearnersdictionaries.com
- Warren KJ. Ecofeminist Philosophy: A Western Perspective on What It Is and Why It Matters. Oxford: Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2000. 256 p.