Устичук Вікторія
(Хмельницький національний університет)
Науковий керівник: О.В. Сєргєєва, кандидат педагогічних наук
ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ВСТАВНИХ СЛІВ І ВСТАВЛЕНИХ КОНСТРУКЦІЙ У НАУКОВОМУ ТЕКСТІ
Вставні слова та вставлені конструкції в наукових текстах грають важливу й специфічну роль пізнавально-комунікативного характеру – розчленування думки на основні відомості й відомості супровідні, другорядні, другопланові та мають значний комунікативний потенціал. Вони виконують важливе завдання у комунікативній організації наукового тексту, оскільки надають викладові більшої переконливості, забезпечують зв’язність тексту та регулюють процес сприймання. Завдяки їм акцентується увага на основних моментах змісту та привертається увага до повідомлення.
Вставні слова виступають засобами актуалізації багатоплановості мисленнєвої діяльності в мовленнєвій структурі – в науковому тексті.
Вставні та вставлені конструкції досить довгий час є предметом обговорення лінгвістів, проте деякі аспекти цього мовного явища на сьогодні ще потребують додаткового дослідження. Так, і досі немає одностайної думки щодо їхньої інтерпретації та особливостей розмежування. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом до вставних слів та вставлених конструкцій в наукових текстах.
Мета роботи полягає у з’ясуванні особливостей функціонування вставних слів та вставлених конструкцій в наукових текстах сучасної англійської мови.
Проблеми використання вставлених конструкцій, прийоми їх уведення в речення активно досліджується у роботах О. Турчака. Науковці П. Дудик,
А. Приймак, К. Шульжук досліджували їхні граматичні та семантичні особливості; В. Грицина, І. Завальнюк, І. Онищенко, З. Олійник, та інші вивчали функціонування вставних і вставлених одиниць у складі різних типів речень та тексту.
Концепція вставності з’явилася лише в другій половині ХІХ століття в синтаксичній науці, згідно з якою термін «вставні слова» закріпився за граматично відокремленими виразами суб’єктивного ставлення до висловлюваного, а «вставлені речення» – за реченнями, вставленими в інше, але не зв’язаними з ним граматично [ 2 ]. Залежно від цілей і намірів автора виділяється три основних категорії вставлень за їхньою функціональністю:
I тип – вставні одиниці, що містять інформацію додаткового характеру;
II тип – вставні одиниці, що містять інформацію роз’яснювального характеру;
III тип – вставні одиниці, що містять інформацію експресивно-оцінного характеру.
Вставлені одиниці, що містять додаткову інформацію вказують на тимчасову і просторову характеристики, на причину, на образ і спосіб дії, на умови. Наприклад: Public transit is a positive public good because it lowers carbon emissions. Furthermore, it can help people who cannot afford a car to get around.
Громадський транспорт є позитивним суспільним благом, оскільки він знижує викиди вуглецю. – Крім того, він може допомогти людям, які ее можут дозволити собі автомобіль для пересування
Climate change is undeniably contributed to by humans. Henderson (2021) conducted a literature review finding 99% of researchers agree on this topic. Similar research has also found a high degree of consensus within the academic literature. – Безсумнівно, що зміна клімату обумовлена діяльністю людини. Хендерсон (2021) провів огляд літератури, виявивши, що 99% дослідників погоджуються з цією темою. Подібні дослідження також знайшли високий ступінь консенсусу в академічній літературі.
Вставлені одиниці, що виконують функцію роз’яснювального характеру, вводяться автором у випадку передбачення ним можливих труднощів у сприйнятті інформації та унеможливлює їх з допомогою уточнюючих і пояснюючих вставок, таким чином зрівнюючи знання автора висловлювання і адресата, і може розраховувати на адекватне сприйняття переданої інформації.
Наприклад: I mean that she lacks the ability to be subtle.
– Я маю на увазі те, що їй бракує здатності бути витонченою.
In other words, Penelope was a mule, not a horse.
– Іншими словами, Пененелопа була ослом, а не конем.
Вставні одиниці експресивно-оцінного характеру безпосередньо виражають суб’єктивне авторське ставлення до себе і описуваної ситуації і часто емоційно забарвлені за допомогою окличної інтонації. Наприклад: Comfortably to this hypothesis, he has calculated the distribution of the fluid on two excited spherical bodies in contact. – Відповідно до цієї гіпотези, він розрахував розподіл рідини на двох збуджених сферичних тілах, які знаходились в контакті.
Отже, вставні та вставлені конструкції відіграють важливу роль у комунікативній організації наукового тексту, оскільки вони надають викладові більшої переконливості, забезпечують зв’язність тексту, виступають засобами актуалізації багатоплановості мисленнєвої діяльності в мовленнєвій структурі.
Список використаних джерел:
- Дудик П. С. Речення із вставною і речення із вставленою частиною. // Просте ускладнене речення : навч. посібн. Вінниця, 2002. С. 336.
- Турчак О. М. З історії вивчення вставлених конструкцій як синтаксичної категорії структурно-комунікативного рівня // Вісник 90 Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство. 2011. Т. 19. Вип. 17 (3). С. 160–165.
3. Целікова Є. Є. Комунікативно-прагматичні особливості вставних слів і конструкцій у науково-навчальних текстах // Сучасна філологія: перспективи та пріоритетні напрями наукових досліджень : Міжнародна науково-практична конференція. Одеса : Південноукраїнськиа організація «Центр філологічних досліджень», 2020. С. 61–65.