Анастасія Чумак
(Житомирський державний університет імені Івана Франка)
Науковий керівник: С. А. Вискушенко, кандидат філологічних наук
ІСТОРІЯ ТА СУТНІСТЬ ТЕРМІНУ «РЕАЛІЯ»
Реалія – це термін, що використовується в багатьох галузях знань, але його корені сягають глибин історії. Сам термін походить від латинського слова «realis», що означає «справжній» або «реальний». У давнину це слово використовувалось для позначення того, що є дійсним, існуючим у світі. У середньовіччі термін «реалія» був введений у філософській лексикон і означав «речі які існують самі по собі, незалежно від нашого сприйняття». Згодом термін отримав більш широке застосування, використовуючись для позначення явищ і ситуацій, що є чинниками реальності.
У сучасному світі реалії використовуються для опису фактично існуючих речей, понять і явищ, які можуть використовуватися у різних контекстах [2, с. 53].
У філософії термін «реалія» використовується для позначення тієї частини дійсності, яка існує незалежно від нашого сприйняття. З цієї точки зору, реальність – це те, що існує саме по собі, відокремлене від наших уявлень та сприйняття. В контексті культурології термін «реалія» використовується для позначення різноманітних явищ, що характерні для конкретної культури, і які відображають її унікальність та специфіку. У політичному дискурсі термін «реалія» використовується для позначення тих обставин, що існують на даний момент і впливають на прийняття рішень у політичній сфері [5, с. 74].
Однак, у філософії існує також концепція суб’єктивної реальності, яка означає, що кожна людина має свій власний світ уявлень і сприйняття, який впливає на те, як вона сприймає навколишній світ. Таким чином, реальність може бути сприйнята різними людьми по-різному, і кожен має свою власну суб’єктивну реальність.
Крім того, у філософії розрізняють також фізичну та ментальну реальності. Фізична реальність – це те, що існує в матеріальному світі, а ментальна реальність – це те, що існує в ментальному світі людини, такі як ідеї, почуття та емоції [1, с. 67].
У соціології термін «реалія» використовується для опису тих елементів дійсності, які визначаються соціальним контекстом. Такі елементи можуть бути як матеріальними, так і нематеріальними, і вони впливають на поведінку та сприйняття людей у соціальному середовищі [3, с. 26].
Соціологічний аспект терміна «реалія» досліджує взаємозв’язок між реальністю та суспільством, а саме, як соціальні умови впливають на сприйняття реальності та як реалії впливають на формування соціальної дійсності.
Реалії є важливими для формування соціальної дійсності, оскільки вони допомагають людям орієнтуватися у світі та сприймати його як конкретний набір значень та символів. Реалії можуть бути формальними, які відображаються в законах, правилах та процедурах, або неформальними, які відображаються у наших уявленнях, переконаннях та традиціях [4, с. 798].
Отже, термін «реалія» використовується для опису різних аспектів реальності, які визначають суспільну дійсність. Філософський аспект розглядає сутність реальності та її сприйняття людиною. Соціологічний аспект досліджує взаємозв’язок реальності та суспільства та роль реалій у формуванні соціальної дійсності. Політичний аспект відображає використання терміна у політичному дискурсі, включаючи поняття «політичні реалії» та їх вплив на формування державної політики. Термін «реалія» є важливим для розуміння того, як різні аспекти дійсності впливають на суспільство. Дослідження цього терміна допомагає нам краще розуміти складні взаємозв’язки між людиною та суспільством, і може мати важливе значення для вирішення складних проблем у різних галузях нашого життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Андрущак В. Реалія як предмет філософського аналізу. Вісник Львівського університету. Сер.: філософська. №47. С. 64–69.
- Гільберт М. Соціальні конструкції. Основи теорії та дослідження. Київ: Київський університет, 2010. С. 47–62.
- Симонс Г. Філософська теорія дійсності. Київ: Видавництво Соломії Павличко, 2008. С. 17–32.
- Berto F. Ontological anti-realism. Philosophy Compass. 2013. №8 (9). Рр. 792–802.
- Worrall On the realism of space and time. Proceedings of the Aristotelian Society. 2012. №112. Рр. 67–87.